Один з лідерів Координаційної ради білоруської опозиції Павло Латушко заявив, що 9 травня, у День Перемоги, в Білорусі відбудуться вуличні акції проти режиму Олександра Лукашенка.
В інтерв’ю німецькому виданню Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND) Латушко сказав, що через соцмережі закличе білорусів у цей день виходити на вулиці. Він нагадав, що 9 травня в Білорусі, як і в Росії, відзначається день перемоги над гітлерівською Німеччиною у Другій світовій війні. «Якщо Лукашенко дозволить побити протестуючих 9 травня, він увійде в білоруську історію як фашист», – наводить «Німецька хвиля» слова опозиціонера.
Відповідаючи на питання про те, чи знаходиться зараз Білорусь на шляху до фашизму, Латушко сказав, що Лукашенко ніколи не приховував своє захоплення «порядком», встановленим Адольфом Гітлером. За словами опозиціонера, нинішні політичні репресії в Білорусі – найстрашніші за останні 40 років», і закликав країни Європи до більш активних дій, щоб зупинити «терор».
В акаунтах інших білоруських опозиційних лідерів, зокрема Світлани Тихановської, поки немає згадок про акцію протесту 9 травня.
У Білорусі цей день традиційно відзначають гучно. Минулого року, коли в більшості країн світу, включаючи Росію, масові заходи були скасовані через епідемію коронавірусу, у Мінську Лукашенко провів військовий парад. Втім, цього року про плани проведення параду не повідомлялося.
Сам Лукашенко і державні ЗМІ Білорусі нещодавно повідомили про нібито розкриту змову з метою перевороту в країні. Заарештовано кілька відомих осіб, які, як стверджується, готували захоплення влади. Стверджується, що одним з планів було проведення «перевороту» саме 9 травня. Представники опозиції скептично ставляться до цих звинувачень – вони кажуть, що у так званих «учасників змови» не було ніяких ресурсів для здійснення перевороту.
Павло Латушко – колишній посол Білорусі у низці країн Європи. У розпал вуличних протестів у серпні минулого року, коли влада жорстко придушувала акції противників Лукашенка, він був знятий з поста директора театру імені Янки Купали. Після цього увійшов до складу президії Координаційної ради, а потім поїхав за кордон. Всі члени президії опозиційного ради зараз знаходяться або в еміграції, або в Білорусі за ґратами.
Раніше заступник міністра внутрішніх справ Білорусі Микола Карпенков пригрозив можливим організаторам протестів: «Ми нагадуємо нашій кровожерливій опозиції про те, що ми їх знаємо всіх. Знаємо, де вони перебувають, з ким вони спілкуються, яка у них нерухомість, де перебувають їхні сім’я», – заявив Карпенков.
Масових вуличних акцій протесту у Білорусі не було з осені минулого року. Акції як і раніше проходять, але вони, як правило, носять локальний характер.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
