Шведська академія (одна з королівських академій Швеції) назвала ім’я лауреата Нобелівської премії з літератури. В 2019 році ним став австрієць Петер Гандке. Нагороду, яку Нобелівський комітет не зміг вручити торік, отримає польська авторка Ольга Токарчук.
Після обіду 10 жовтня Нобелівський комітет у приміщенні Шведської академії назвав ім’я лауреата премії з літератури 2019 року – австрійського письменника Петера Гандке. Як заявив представник академії, його відзначили «за впливову роботу, яка з лінгвістичною майстерністю вивчає периферію та специфічність людського досвіду».
Але, окрім нагороди 2019 року, комітет мусив присудити і премію минулого року, оскільки в 2018 році присудження Нобелівської премії з літератури не відбулося.
Цю нагороду отримала польська письменниця з українським корінням Ольга Токарчук – «за наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю зображує перетинання меж як спосіб життя».
Як зазначив голова профільного Нобелівського комітету, професор літератури та письменник Андерс Олссон, цього року формат комітету змінився: рішення щодо лауреатів ухвалювали четверо його членів та п’ятеро незалежних експертів. Він додав, що шортліст складався з восьми імен.
Ольга Токарчук дебютувала в 1993 році із романом «Мандрівка людей книги». Серед її робіт Олссон зокрема назвав «Дім дня, дім ночі» 1998 року, «Польоти» 2007-го, «Веди свій плуг понад кістками мертвих» 2009-го.
«Остання, але не за значенням: комітет був дуже вражений її історичним романом «Книги Якова», який з’явився в 2014 році і ще не перекладений англійською. Це хроніка обсягом у тисячу сторінок, яка не тільки живо зображує лідера секти 18-го сторіччя Якоба Франка, якого його прихильники оголосили новим Месією – вона містить детальну панораму маловідомої сторінки європейської історії», – сказав Олссон.
Австрійський письменник Пітер Гандке, який більшу частину життя живе у Франції, дебютував ще в 1966 році з романом «Шершні». У 1975 році він видав повість «Скорбота по той бік мрій», присвячену життю його матері, що наклала на себе руки в 1971-му.
«Комітет був вражений нещодавно виданою великою повістю «Крадій плодів» 2017-го, йдеться про події у французькій провінції Пікарді, з точним відображенням ландшафту та темою кочівництва», – зазначив Олссон.
Довідка:
Література – це єдина «нобелівська» галузь, в якій переможця визначає Шведська академія в Стокгольмі.
Право подавати номінації мають:
- члени Шведської академії та інших закладів, подібних до неї за структурою та метою
- професори з літератури та лінгвістики в університетах та університетських коледжах
- лауреати з літератури минулих років
- президенти об’єднань авторів, які представляють літературну спільноту в своїх країнах.
Із 1901 року Нобелівську премію з літератури вручали 112 разів 116 людям.
Лише в чотирьох випадках премію ділили між собою кілька авторів. Решта премій вручалися одному письменнику. Нобелівський комітет пояснює це «природою літератури».
Читайте також: «Що робити, якщо жінка просто хоче носити хіджаб?» – інтерв’ю з Орханом Памуком
Серед лауреатів Нобелівської премії з літератури 15 жінок. Першою стала шведська письменниця Сельма Лагерлеф.
Наймолодшим лауреатом став автор «Книги джунглів» Ред’ярд Кіплінґ, коли йому був 41 рік. Доріс Лессінг у 88 років стала найстаршою письменницею, яку нагородили цією премією.
Двоє людей відмовилися від Нобелівської премії з літератури. Борис Пастернак, який спершу погодився її прийняти в 1958 році, згодом змушений був відхилити пропозицію Нобелівського комітету через позицію уряду СРСР. А лауреат 1964 року Жан-Поль Сартр взагалі не приймав офіційних нагород від будь-яких інституцій.
Із 1974 року Нобелівську премію не вручають посмертно. До того часу її встигли присудити одному покійному письменнику – Еріку Акселю Карлфельдту (1931 рік).
Нобелівську премію з літератури в 2018 році не змогли вручити через скандал: чоловіка члена академії Катаріни Фростенсон засудили до двох з половиною років ув’язнення за зґвалтування. Фростенсон після цього залишила академію.
Читайте також: Померла нобелівський лауреат з літератури Тоні Моррісон
