Доступність посилання

ТОП новини

«Люди бачать, що це шапіто»: післясмак російських «виборів» у Криму


Російські «вибори» в Севастополі 8 вересня 2019 року
Російські «вибори» в Севастополі 8 вересня 2019 року

Російські «вибори» до місцевих рад 8 вересня відбулися в Криму та Севастополі. Вже є перші результати, які визначать життя кримчан на найближче майбутнє. Україна, США, країни ЄС, інші держави не визнають російські «вибори» на окупованому українському півострові.

Станом на ранок 9 вересня за підсумками обробки 53,96% протоколів партія «Единая Россия» лідирує на російських «виборах» до парламенту анексованого Криму. Згідно з інформацією Центральної виборчої комісії Росії, партія набирає 53,52% голосів. У Севастополі за підсумками обробки 98,37% бюлетенів на «виборах» до місцевого парламенту також лідирує партія «Единая Россия» з результатом у 37,63%. При цьому явка, за попередніми підсумками, не подолала позначку в 30%.

Народний депутат України Ірина Геращенко наголошує, що результати російських «виборів» у Криму не можна визнавати на материковій частині України та у світі.

Україна і світ ніколи не визнають результатів цих «виборів»
Ірина Геращенко

«Україна і світ ніколи не визнають результатів цих «виборів», які незаконно провела окупаційна влада Росії на території Криму. І ми бачимо, що явка надзвичайно низька, незважаючи на фальсифікації і тиск на громадян ‒ це свідчить про те, що люди вже розуміють, що відбувається з цими «виборами». Сьогодні ми ставимо питання на погоджувальній раді, щоб це була послідовна позиція парламенту, щоб ми звернулися до парламентів інших країн і міжнародних організацій із закликом не визнавати результатів російських «виборів» у Криму», ‒ каже вона.

Ірина Геращенко
Ірина Геращенко

Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук стверджує, що справжня явка на російських «виборах» у Криму на кілька відсотків нижча, ніж офіційно оголошена.

У багатьох районах були приписки виборців і вкидання бюлетенів для коригування результатів «виборів»
Володимир Гарначук

«Явка, зафіксована у протоколах, завищена. Наскільки мені відомо, у багатьох районах були приписки виборців і вкидання бюлетенів для коригування результатів «виборів». Явку оголосили приблизно у 29% (станом на ранок 9 вересня ‒ ред.), а реальна склала 20‒23%. Це ще не межа: у Москві явка склала приблизно 15‒16%. Там, де контролю за «виборами» не було, її натягнули до 30% і в середньому отримали 18‒20%. Річ у тім, що інститут виборів практично вмер, і всі ці технології щодо коригування виборчого законодавства з введенням «єдиного дня голосування», що припадає на другу неділю вересня, ‒ неможливо вести агітаційну кампанію, відбувається сушка явки та адміністративне приведення, щоб полегшити результати «Единой России». Прибирають опозицію, знімають із виборів, не дають можливості агітувати ‒ люди бачать, що це шапіто, і брати участь не хочуть», ‒ каже він.

Володимир Гарначук
Володимир Гарначук

Володимир Гарначук вважає, що результат «Единой России» в анексованому Криму забезпечений вкиданням (хоча офіційно російський ЦВК говорить про відсутність суттєвих порушень).

«Коли у вас при явці 28% вкидається не менше ніж 5% голосів за «Единую Россию», то результат буде просто феноменальний для неї. Хоча на тлі результатів, які партія показувала у 2014 році, ці цифри для неї ‒ повний провал. Вони навіть не взяли 50%! Грубо кажучи, реальний рейтинг партії (російської ‒ ред.) влади в Криму зараз становить приблизно 24‒25% від тих, хто голосував.

Журналіст із Севастополя Андрій Васильєв пояснює причину низької явки на російських «виборах» у місті.

Люди не бачать сенсу брати участь у виборах, голосувати за депутатів, тому що не бачать, як зміниться від цього їхнє життя
Андрій Васильєв

«За моєю інформацією, явка в Севастополі склала 27,34% (голова підконтрольної Росії виборчої комісії Севастополя Сергій Даниленко повідомив, що явка в місті склала 29,05% ‒ ред.). Це найнижча явка на виборах за всю історію Севастополя. Я прогнозував, що вона складе 28%. У принципі, цілком зрозуміло, чому складається така ситуація. Люди перебувають в апатії, нікому не вірять із нинішніх політиків, особливо міських. У Росії представницька влада на регіональному рівні повністю дискредитована. Люди не бачать сенсу брати участь у виборах, голосувати за депутатів, тому що не бачать, як зміниться від цього їхнє життя. Специфіка Севастополя в тому, що ще є Чорноморський флот, де наголошують, що кількість військовослужбовців, які проголосували, ‒ це стратегічна таємниця. Тому ми сьогодні можемо робити тільки відносні оцінки ‒ з огляду на те, що проголосували приблизно 90 тисяч осіб, із них від 10% до 20% становили військовослужбовці.

Політолог-міжнародник, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко зазначає, що кримчани в принципі не можуть впливати на ситуацію на півострові, беручи участь у російських «виборах» у Криму.

Навіть після цих «виборів» усі адміністративні функції в Криму здійснюються незаконно, тому ці «вибори» нічого не змінюють
Олександр Сушко

«Саме проведення цих «виборів» не є правовим фактом, вони не несуть тих політико-правових наслідків, які могли б говорити про вільний вибір і створення легітимних органів влади. Навіть після цих «виборів» усі адміністративні функції в Криму здійснюються незаконно, тому ці «вибори» нічого не змінюють. «Вибори» в Криму, у Придністров’ї, в Абхазії, у Південній Осетії та на подібних територіях ‒ все це легітимізація незаконного статусу. Мені важко сказати, яким чином місцевий житель, беручи участь у цьому, може вплинути на рішення яких-небудь істотних проблем. Я не бачу тут механізмів, тут немає інтриги, хто керуватиме цією територією. Якби йшлося про якусь видимість реальної конкуренції, можна було б подискутувати. Обговорюючи це, ми відсуваємо незаконність того, що відбувається в Криму, починаючи з 2014 року», ‒ каже він.

Олександр Сушко
Олександр Сушко

Народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз упевнений, що з нагоди кожних російських «виборів» у Криму важливо нагадувати українцям і світові про їхню незаконність.

«Те, що до таких політичних процесів через п’ять років ставляться як до нав’язаних із боку Росії, ‒ це, звісно, важливо. Люди, які не ходять на «вибори», які своїм протестом показують незгоду з самою окупацією, мають постійний орієнтир на Україну ‒ для них невизнання деякими країнами цих незаконних «виборів» дуже важливе. Важливо, щоб ми тут реагували, щоб міжнародне товариство не визнавало ‒ це підсилює дух спротиву. При цьому ми розуміємо, наскільки суворо у них намагаються застосувати ці силові методи приниження ‒ назвіть як хочете, ‒ щоб люди прийшли на «вибори», навіть якщо ці «вибори» їм не потрібні. Під загрозою призначали «списочників», які зобов’язані були брати участь, і навіть таких призначенців знаходилося дуже мало. Наприклад, у Бахчисарайському районі, де 17 сільрад і понад 24 тисячі кримських татар, висунули 34 особи.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

У Міністерстві закордонних справ України назвали «юридично нікчемними» російські «вибори» в анексованому Криму й Севастополі, а також закликали міжнародне товариство дати «принципову оцінку» проведенню цих «виборів». У прес-службі представництва Європейського союзу в Україні на запит Крим.Реалії відповіли, що Європейський союз не визнає проведені 8 вересня російською владою в Криму і Севастополі «вибори» депутатів парламентів і місцевих рад.

  • Зображення 16x9

    Катерина Некреча

    Ведуча проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок». Раніше в.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) навесні 2015 року.

    До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму, співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення живу. 

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG