Київ – Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт щодо скасування недоторканності депутатів. За словами ініціаторів документа із фракції влади, таким чином законодавство синхронізується із уже ухваленими змінами до Конституції, що мають запрацювати із 1 січня. Між тим, у трьох інших фракціях та серед експертів звучать думки про те, що нововведення не скасовують недоторканність, а навпаки – посилюють її.
Законопроєкт 2237 набрав 291 голос, його підтримали депутати з фракцій «Слуга народу» та «Опозиційна платформа – за життя», але жодного голосу не дали представники «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу».
Основний здобуток цього рішення – те, що Верховна Рада більше не матиме впливу на процес позбавлення недотоканності, а все вирішуватимуть правоохоронці, переконана одна з ініціаторів законопроєкту, депутатка від «Слуги народу» Галина Янченко.
За 28 років незалежності України тільки із 19 депутатів персонально зняли недоторканністьГалина Янченко
«Була дуже складна процедура, можна сказати – заполітизована. Для того, щоб почати що-небудь розслідувати, слідчий був змушений звернутися до Генпрокурора, той мав іти на регламентний комітет, переконувати в необхідності цього рішення, потім іти у залу засідань, переконати депутатів підтримати клопотання. У результаті такої складної процедури за 28 років незалежності України тільки із 19 депутатів персонально зняли недоторканність», – каже вона.
За словами депутатки, їхнім завданням було ухвалити цей законопроєкт до 1 січня, коли набудуть чинності ухвалені раніше зміни до Конституції, які скасовують недоторканність – аби законодавство працювало гармонійно.
Що критикують у цьому законопроєкті
Дійсно, скасувати недоторканність було потрібно, але деякі внесені правки можуть знищити всю ефективність запропонованого алгоритму, вважає депутатка від «Батьківщини» Альона Шкрум. Зокрема, вона наводить приклад правок, які запропонував внести депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка.
Поправка Мамки потенційно відкриває шлях для відновлення недоторканності на весь період виконання депутатських повноваженьАльона Шкрум
«Поправка Мамки говорить, що депутат не несе відповідальності за свої політичні висловлювання у Верховній Раді. Абсолютно правильне європейське висловлювання. Але потім говориться: «а також під час виконання депутатських повноважень, окрім відповідальності за наклеп». І «слуги народу» кажуть, що це стосується тільки політичних висловлювань, тоді як, наприклад, деякі юристи та фракція «Голос» говорять нам, що це потенційно відкриває шлях для відновлення недоторканності на весь період виконання депутатських повноважень. Я думаю, такі речі були закладені, на жаль, спеціально», – пояснює депутатка.
З такими новаціями буде важко не просто притягнути до відповідальності нардепа, а й просто розпочати розслідуванняОлена Щербан
Юристка «Центру протидії корупції» Олена Щербан також критикує норму, за якою виключне право відкриття кримінального провадження щодо депутата має генеральний прокурор, тоді як зараз, за її словами, це може зробити будь-який слідчий чи прокурор.
«Депутати не просто не зняли недоторканність – вони її навіть посилили, порівняно з тим, що ми маємо сьогодні. З такими новаціями буде важко не просто притягнути до відповідальності нардепа, а й просто розпочати розслідування», – цитує її слова ЦПК на своєму сайті.
Янченко з цим не погоджується. Каже: відкриття провадження – це не право, а обов’язок керівника ГПУ.
«Стаття 214 Кримінального процесуального кодексу: прокурор зобов’язаний невідкладно, протягом 24 годин з моменту отримання заяви про злочин або з моменту виявлення злочину, внести кримінальне провадження у ЄРДР. Зобов’язаний, підкреслюю. Це перший момент. Другий момент: навіть, якщо подекуди зловживають правоохоронні органи цією нормою, то є для цього спеціальна процедура – подається позов у суд, а судова практика свідчить про те, що такі провадження задовольняють», – зазначає депутатка.
Такий аргумент, однак, не переконує аналітика Centre UA Олега Савичука.
«Окей, якщо генпрокурор має це робити, то чому цього не може зробити звичайний прокурор, чому це має робити генеральний? Це викликає у мене подив», – зауважує він.
Також Савичук висловлює занепокоєння нормою про розгляд клопотань щодо депутатів, окрім пов’язаних з негласними слідчими діями, за присутності депутатів. Таку правку внесли перед другим читанням законопроєкту.
Якщо депутат відсутній із поважних причин, а «поважні причини» – це невідомо що, то суд не може розглядати клопотанняОлег Савичук
«А якщо депутат відсутній із поважних причин, а «поважні причини» – це невідомо що, то суд не може розглядати клопотання. Тому ухвалений законопроєкт не тільки не узгоджує законодавство з Конституцією, як написано в його назві, а навпаки – створює бар’єри для притягнення депутатів до відповідальності», – зазначає експерт.
Тим часом, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко каже, що не готовий приєднатися ні до прихильників, ні до критиків ухваленого законопроєкту.
«Я вважаю, що це нормально, що у розслідуваннях справ, пов’язаних із народними депутатами, можуть бути якісь особливості», – говорить він.
Як раніше підрахувала українська служба Deutsche Welle, у попередньому скликанні Ради недоторканності позбавили 11 народних обранців – але судового вироку немає у жодній зі згаданих справ: декого з них оголосили в розшук, а Ігор Мосійчук визнав незаконним позбавлення його недоторканності через суд.
