Україна опинилася в ситуації, коли «дві супердержави домовляються про свої інтереси, не опікуючись інтересами більш слабких країн». Про це в ефірі Радіо Свобода заявив керівник наукових програм Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець, коментуючи підписання сьогодні в Празі нової угоди між США та Росією щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
«За весь час існування людства, існування держав і супердержав головний принцип у відносинах не змінився: не існує постійних партнерів, існують постійні інтереси. Коли на території України після розпаду СРСР була ядерна зброя, тоді Київ опинився під шаленим тиском з боку і США, і Росії, щоб Україна не була ядерною державою», – сказав Згурець.
За його словами, це означає, що питання власної безпеки Україна може вирішувати, «розраховуючи і спираючись лише на власні сили».
Як заявив експерт, навіть за наявності гарантій у документах, це не означає, що вони виконуватимуться на практиці.
«Будапештський меморандум передбачав гарантії безпеки з боку всіх держав, у тому числі з боку Росії. Але потім була ситуація з Тузлою, коли дії Російської Федерації через будівництво дамби почали створювати загрозу територіальним інтересам України. І українська сторона намагалася провести в рамках Будапештського меморандуму нараду з усіма країнами, які гарантували територіальну цілісність України. І з’ясувалося, що не існує механізмів, які дозволяють створити пул гарантів, які б вплинули на іншого гаранта», – сказав Згурець.
Попередній Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1) був підписаний Михайлом Горбачовим і Джорджем Бушем у Москві в 1991 році. СРСР і США мали за сім років скоротити свої ядерні потенціали до 6000 одиниць.
Вже у 2001 році Росія заявила, що зобов’язання за Договором СНО-1 виконані. Адже Україна добровільно відмовилася від свого ядерного статусу, а також відбулося повне ядерне роззброєння Казахстану та Білорусі, які стали правонаступниками СРСР у рамках СНО-1.
Україна зверталася до США та Росії з пропозицією гарантувати їй безпеку і в новому Договорі про СНО, але гарантії безпеки були дані керівниками США та Росії лише на словах.
«За весь час існування людства, існування держав і супердержав головний принцип у відносинах не змінився: не існує постійних партнерів, існують постійні інтереси. Коли на території України після розпаду СРСР була ядерна зброя, тоді Київ опинився під шаленим тиском з боку і США, і Росії, щоб Україна не була ядерною державою», – сказав Згурець.
За його словами, це означає, що питання власної безпеки Україна може вирішувати, «розраховуючи і спираючись лише на власні сили».
Як заявив експерт, навіть за наявності гарантій у документах, це не означає, що вони виконуватимуться на практиці.
«Будапештський меморандум передбачав гарантії безпеки з боку всіх держав, у тому числі з боку Росії. Але потім була ситуація з Тузлою, коли дії Російської Федерації через будівництво дамби почали створювати загрозу територіальним інтересам України. І українська сторона намагалася провести в рамках Будапештського меморандуму нараду з усіма країнами, які гарантували територіальну цілісність України. І з’ясувалося, що не існує механізмів, які дозволяють створити пул гарантів, які б вплинули на іншого гаранта», – сказав Згурець.
Попередній Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1) був підписаний Михайлом Горбачовим і Джорджем Бушем у Москві в 1991 році. СРСР і США мали за сім років скоротити свої ядерні потенціали до 6000 одиниць.
Вже у 2001 році Росія заявила, що зобов’язання за Договором СНО-1 виконані. Адже Україна добровільно відмовилася від свого ядерного статусу, а також відбулося повне ядерне роззброєння Казахстану та Білорусі, які стали правонаступниками СРСР у рамках СНО-1.
Україна зверталася до США та Росії з пропозицією гарантувати їй безпеку і в новому Договорі про СНО, але гарантії безпеки були дані керівниками США та Росії лише на словах.
