Оскільки Київ переживає перманенту політичну кризу, канцлеру Німеччини Анґелі Меркель, напевно, було нелегко знайти слушний час для свого візиту до України. Навіть після того, як місяць тому українська сторона оголосила дату приїзду глави німецького уряду, в Берліні ще відмовлялися остаточно підтверджувати час приїзду Меркель.
Політична нестабільність, скаржаться німецькі політики, заважає нормальному функціонуванню німецько-українських відносин, а також євроінтеграційним прагненням України. На це вказує й голова німецько-української міжпарламентської групи в Бундестазі Бербель Кофлер. «Ми із задоволенням допомагали б більше, – цитує німецького депутата газета Süddeutsche Zeitung, – але в Україні постійно змінюються співрозмовники».
Водночас інтерес до України поки що не вщухає. За важливістю Німеччина залишається для України її другим, після Росії, зовнішньоторговельним партнером. Торік обсяги двосторонньої зовнішньої торгівлі сягнули 7,5 мільярдів євро.
Керівник представництва німецької економіки в Києві Карін Рау звертає увагу на те, що Україна закуповує вже не споживчі, а переважно індустріальні товари – машини, устаткування, оснащення. «Це, звичайно, йде на користь розвитку виробництва в Україні», – висловила переконання Рау, виступаючи нещодавно на одному з інвестиційних форумів у Німеччині. Лише днями компанія Siemens отримала велике замовлення з України: поблизу Білої Церкви вона береться збудувати компактне сталеливарне підприємство. Як повідомляє газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, вартість контракту, який оцінюється в євро, сягає тризначного мільйонного числа.
Більша політична стабільність – більше інвесторів
На друге місце вийшла Німеччина й за обсягом прямих інвестицій до України. Тут її обігнав лише Кіпр. В українську економіку німці вклали майже шість мільярдів доларів. Цей показник можна було б збільшити, зауважують німецькі підприємці, якби не ризики в Україні. І знову ж таки йдеться в першу чергу про брак внутрішньополітичної стабільності.
«16 урядів за 18 років – це більше ніж достатньо. Україні потрібна політична стабільність, тоді буде й більше інвесторів», – переконаний представник Німецько-українського форуму Клаус Оберлендер. Як наслідок постійних політичних суперечок: повільне просування реформ. Німецькі експерти вказують на недосконалість українських законів, яких, у принципі, достатньо, але часто вони не продумані до кінця, і їх можна тлумачити по-різному.
До, так би мовити, «класичних» недоліків українського ринку відносять інфляцію та корупцію. «Важко знайти сферу політичного або суспільного життя України, якого не торкнулися б корупційні схеми», – наголосив керівник київського відділення німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе у передмові до дослідження «Корупція, демократія та інвестиції в Україні». Він застеріг, що корупція є великою загрозою для розвитку молодої ринкової економіки та демократії. «Декларативні заяви політиків про боротьбу з корупцією лунають в Україні від часів проголошення незалежності, але зроблено небагато, а ефективних інструментів для подолання або стримування розвитку корупції досі практично не запропоновано», – наголошує експерт.
Попри всі проблеми, німецькі політики не втрачають оптимізму стосовно України. Німецька політика відносно України спрямована на інтеграцію в європейські структури, зауважив в одному зі своїх інтерв‘ю статс-секретар у міністерстві закордонних справ Німеччини Ґернот Ерлер і додав, що при цьому в Берліні думають не про формальну європейську перспективу, а передусім про інструменти в рамках європейської політики сусідства. Німецький політолог Александр Рар зауважив, що зараз Німеччина намагається «активізувати свою східну дипломатію». За його словами, в Києві Меркель спробує пом’якшити спалах пристрастей в українській еліті, викликаний відмовою Німеччини надати Україні можливість швидкого приєднання до НАТО.
(Берлін – Прага – Київ)