Митники, прикордонники, представники обласної та районної рад і адміністрацій вперше зібрались спільно обговорити питання підготовки української сторони до виконання Угоди про правила місцевого прикордонного руху, але жодної розмови не вийшло. Оскільки ніхто нічого не знав і не міг повідомити щось конкретне. Адже МЗС України ніби відмежувалось від Угоди про малий прикордонний рух, не інформує на місцях, на яких умовах, які документи слід підготувати людям, щоб отримати посвідчення учасника пільгового в’їзду.
А мова йде про 1500 населених пунктів Львівщини та Волині, а це понад мільйон осіб, які матимуть право без паспорта і візи, тільки зі спеціальним посвідченням, перетинати польський кордон на відстань до 30 кілометрів.
Якщо польська сторона ратифікувала усі необхідні документи і там уже угода набрала чинності, то Верховна Рада гальмує ухвалення відповідного закону, без якого не може діяти малий прикордонний рух.
Генконсульство Польщі офіційно не повідомило про прийом документів
Посвідчення мешканцям 30-кілометрової зони видаватимуть консульські відділи лише у Львові та Луцьку. Офіційно дипломатичні установи Польщі ще не повідомили, що приймають необхідні документи для видачі посвідчення.
Керівники районних рад побоюються, що з запровадженням малого прикордонного руху будуть шалені черги у консульські відділи і це спричинить хвилю невдоволень серед людей. А тому запропонували організувати збір документів по районах і тоді відвозити в консульську установу, тим паче, що польська сторона не заперечує щодо такої схеми, зазначив голова Старосамбірської районної ради Володимир Горбовий.
«Це не доцільно, щоб люди з Турківського району за 150 кілометрів їхали у Львів, ми це питання обговорювали з польською стороною, вони не заперечують, але не зрозуміла позиція української влади, адже ми на місцях можемо організувати спеціальні пункти прийому документів».
Прикордонна торгівля оживе
Ще до запровадження шенгенських віз із Польщею, щодня мешканці прикордонних сіл та містечок, де панує тотальне безробіття, переносили товар у сусідню державу, переважно алкоголь, сигарети, горіхи, квасолю, взуття. Для «мурашок» це був основний заробіток. Зараз таким «бізнесом» займається обмежене коло українських громадян, хто має польську візу. Вони перевозять контрабандний товар потягами і рейсовими автобусами, часто даючи хабарі по обидва боки кордону.
За словами голови Турківської районної ради Юрія Лило, багато мешканців району мають родину у Польщі, в сусідній державі спочивають їхні рідні, із запровадженням зони вільного пересування люди частіше бачитимуть один одного, покращаться культурні обміни, проводитимуть частіше фестивалі, а ще малий прикордонний рух сприятиме підприємництву. Зрозуміло, що передусім оживе прикордонна торгівля.
Тому було б доцільно ухвалити закон про прикордонну торгівлю, вважають місцеві посадовці, але навряд чи Польща, як держава Євросоюзу, на це піде.
Чиновник прогнозують черги на кордоні
Прикордонники запевняють, що із дією Угоди про так звану вільну зону, незначно пожвавиться рух на кордоні, оскільки є достатньо пунктів пропуску. Однак іншої думки дотримуються районні чиновники, які прогнозують великий наплив людей на українсько-польському кордоні. Оскільки мешканці бодай раз на день старатимуться побувати в сусідній державі.
Втім, згідно зі спільною Угодою, перебувати на польській стороні у межах 30 кілометрів від кордону можна буде не більше ніж 90 днів протягом півроку.
Мешканці прикордоння отримуватимуть дозволи на 2 роки, а згодом, якщо не порушуватимуть правил, на 5 років.
(Львів – Київ – Прага)