Куди прямує українська економіка: до одужання чи до прірви?

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Я коли кажу «Тигипко»… Я знаю, що за правилами граматики треба казати «Тигипко». Я знаю, що Ви за паспортом «Тігіпко».

Якби сьогодні гривня не зробила те, що вона зробила, я, може, не поставила б це запитання. Але чи цікавилися Ви етимологією свого прізвища?

Сергій Тігіпко: Цікавився. І в селі, де я народився і жив, мого діда всі кликали все ж таки Тигипко».

Але я вважаю, що коли родина переїхала, а переїхала вона в 1902 році з-під Вінниччини, там от вже коли приїхали в Молдову, купляли там землю в молдовських бояр українці, тоді так познущалися трішки над прізвищем. Тому пишуся через два «і».

- Я вже тоді радіослухачам сажу, що «тигипнути» - це староукраїнське «різко вдарити». От так нас сьогодні гривня і вдарила.

Але у зв’язку з тим виникає ще таке запитання. Я колись свого часу міняла «Кузнєцова» на «Кузнецова». За правилами граматики.

І Леонід Данилович Кучма, коли став президентом (Ви ж знаєте, що він був не «Кучмою», а «Кучмою»), він потім став зватися «Кучмою».

Чи не виникало у Вас такого бажання, як от станете президентом…?

- Точно, якщо стану президентом, то поміняю. Обіцяю. Обіцяю на Радіо Свобода.

- Це на політичні теми єдине запитання. Далі переходимо все ж таки до нашої бідної гривні.

Сьогодні зранку світові ринки сказали, що долар подешевшав, а в Україні він навпаки подорожчав.

І один із експертів так, я не знаю, чи спеціально, навмисне, чи ні, сказав, що долар до кінця серпня може сягнути 10 гривень. Народ так полякався і торги закінчилися на позначці 8,20.

Разом з тим в топ-новинах коментар Ваш Радіо Свобода двотижневої давнини користується популярністю, що причин для девальвації гривні немає.

- Дійсно немає.

Якщо взяти об’єктивні причини, а це в першу чергу зовнішня торгівля, то причин для девальвації немає. Ми маємо збалансовану зовнішню торгівлю. У нас імпорт впав значно більше, ніж наш експорт. І ми маємо практично позитивне сальдо за винятком платежів по газу в зовнішній торгівлі. Платежі по газу ми всі робимо чи з валютних резервів де-факто, чи з зовнішніх запозичень - з МВФ. Якщо будуть якісь інші запозичення, то будуть з них.

Що стається зараз? Перше. Ніхто не знає, яка буде поведінка з боку НБУ. Якщо постійно ми бачимо, за останні дні, збільшується попит на купівлю валюти, то потрібна просто спокійна реакція з боку НБУ. Що це? В першу чергу інтервенції, хоча б невеличкі інтервенції, спокійні заяви…

- Сьогодні інтервенції були, але вони ні до чого не призвели.

- Тому що до цього їх не було. Це раз.

По-друге, потрібно не боятися і в такій ситуації, особливо в кризовій ситуації вживати адміністративних заходів, перевіряти, на які потреби і які банки беруть і купують валюту.

Банки сьогодні всі під колосальним контролем, під колосальним тиском з боку НБУ, тому що в більшості з них чи рефінансування дає НБУ, чи адміністрації сидять, чи зараз уже капіталізує держава. Тому контролювати сьогодні банківський сектор надзвичайно легко.

І я вважаю, що сьогодні впливає в першу чергу такий попит ажіотажний, але, з другого боку, НБУ просто, на мій погляд, недостатньо оперативно і професійно діє.

- Хтось з експертів сказав, що, мовляв, є надлишок гривні, пов'язаний з емісією. Це не реальні, це такі просто, аби сказати?

- Третій місяць депозити в банківській системі зростають. Зростають поступово. Дуже поступово.

Сказати сьогодні, що є якась дешева гривня в банківському секторі? Ні. Але якщо з’являється якась відповідна кількість гривні, то НБУ просто повинен стимулювати свої механізми і її забирати.

Що це може бути? Це можуть бути короткі депозити, можуть бути підвищення резервів. І це буквально за день-два можна зробити так, що цієї зайвої гривні на ринку просто не буде і буде дефіцит.

- Тобто, це і є те, про що Ви говорили як про розумну політику валютну.

- Абсолютно.

Ви знаєте, тут не треба панікувати. Національний банк в Україні надзвичайно потужний. Всі такі важелі впливу в нього є.

Чого зараз, на мій погляд, не робиться? Якщо реакція буде не дуже швидкою і трошки бурхливою, то це може призвести до того, що знову буде якийсь незрозумілий попит і вся економіка України втратить.

- Тобто, таки 10 може бути?

- Якщо будуть політики розігрівати, якщо НБУ не буде нічого робити, якщо будуть всі політики робити по принципу «чим гірше, тим краще», то все може бути.

- Зараз у ці хвилини засідає МВФ. Він вже кілька питань розглянув. І має нам сьогодні надати третій транш кредиту на суму 3,3 мільярда.

Буде він спрямований на покриття дефіциту держбюджету. Наскільки це правильно? Кажуть нам усі, що правильно.

- Що стосується цих грошей, то я не знаю, чи на 100% піде це на дефіцит бюджету, чи частково на підтримку гривні, а частково на дефіцит бюджету. Але це нова практика.

Я багато працював свого часу з МВФ, практично 3-4 роки цим ми займалися, то ніколи такого не було, щоб гроші йшли на покриття дефіциту бюджету, завжди йшли гроші на підтримку валюти, на збільшення валютних резервів.

Я вважаю, що такі кроки в принципі для країни в нинішній ситуації правильні, за винятком одного: мені здається, МВФ надзвичайно лояльну програму для України зараз приділив.

Про що я говорю? Коли ти запозичаєш, то не страшно запозичати, але потрібно думати, чим ти завтра будеш віддавати. А віддавати ти зможеш тоді, коли ти сьогодні робиш якісь зміни в країні, в першу чергу економіки країни.

От у нас зараз ситуація така. Ми запозичаємо, але ніяких реформ, так званих, ніяких змін ми не робимо. І оце страшно, тому що ми залишаємося в тому стані, в якому ми є…

- Кажуть, з 16 найбільших банків 10 завершили з боргами квартал.

- Усі банки сьогодні, якщо говорити відверто, повинні бути практично збитковими. Ті банки, це в першу чергу українські, які показують сьогодні прибутки, я вважаю, що вони некоректно працюють зі своїми резервами. Це означає, що вони просто некоректно показують свою картину.

- Чому вони мають бути збитковими?

- Тому що сьогодні всі підприємства, які навіть були гарними позичальниками, сьогодні стають поганими позичальниками, і банки повинні резервувати під них свої гроші. А збільшення резервів – це збитки для банку.

- З Ваших слів випливає те, що народ зараз побоїться нести депозити туди, якщо вони збиткові.

- Ні, тут збиткові для банків – це нормальна ситуація.

Як банк реагує? Він показує збитки, і, скажімо, як акціонери побачили ці збитки, відразу капіталізували банк і все: і банк готовий до роботи.

Але я вважаю, що сьогодні багато чого не зроблено. Немає прозорого рефінансування від НБУ. НБУ разом з Кабміном не підтримують реальний сектор економіки, в першу чергу експортерів і імпортнозаміщені технології.

Якщо ми не будемо працювати зі всім цим, то у нас залишається тільки один вихід – чекати, коли ситуація покращиться на зовнішніх ринках, тому що на внутрішньому ми нічого не робимо. І тоді, дай Боже, щоб цей зовнішній ринок вивів всю економіку, спочатку металургію, потім всіх інших за собою…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)