– Чому, на Вашу думку, коло «Україна-ЄС» зачароване?
– На жаль, у 2005 році Європейський Союз дуже розпливчасто відповів (на європейські прагнення України). Він «переварював» попереднє розширення. Тоді ЄС попросив зачекати, замість того, щоб заявити, що в довгостроковій перспективі Євросоюз має об’єднувати всю Європу. Отже, це провина ЄС. Але і Україна не повинна сидіти і чекати, як та зачарована красуня, що її запросять до танцю. Україна – це самодостатня держава, і нею не повинні «оволодівати» ані Москва, ані Брюссель, ані Вашингтон. Змінити суспільство – в інтересах самих українців. Це стосується прозорості, боротьби з корупцією та верховенства права.
– Чи можливо подивитися на європейську інтеграцію України поза трикутником «Київ – Брюссель – Москва»?
– Так. І це те, що Україна має зробити самотужки – має почати наближатися до європейських стандартів. Їй не слід розраховувати на недалекоглядних політиків у Брюсселі, які (поки що) не розуміють важливості цього питання. У довготривалій перспективі ми (європейські політики) це усвідомимо.
– Із якими країнами ЄС слід працювати, щоб змінити їхній євроскептицизм щодо України?
– Європейський парламент уже більш-менш переконаний, і треба продовжувати роботу з цими політиками. А взагалі – треба показати, що Україна більш зріла країна і скористатися «Східним партнерством», щоб збільшити товарообмін та торгівлю. Також слід розпочати політику енергозбереження і відновити транспортування газу через Україну. Обидві сторони матимуть від цього користь.
– А що ви думаєте про Словаччину, яка зараз, так би мовити, не найтепліше ставиться до України, про Іспанію, Німеччину, Нідерланди?
– Я впевнена, що вони зможуть побачити довготривалу перспективу. Наприклад, якщо Україна розпочне значні енергозбереження, від яких виграєте в першу чергу ви, тоді набагато більше газу залишатиметься Європі. І уявіть, якщо ви справді запровадите нові технології, у вас зникне проблема імпорту газу.
– Чи можемо ми говорити про європейську інтеграцію України, якщо досі не знятий моніторинг Ради Європи?
– Так. Наскільки я знаю, існують досі країни, в яких проводиться моніторинг і які вже стали членами ЄС. Наприклад, Болгарія.
– Нещодавно в ЗМІ прозвучала інформація, що вступ України до ЄС можливий паралельно з Молдовою. Який вплив має придністровський конфлікт на європейську інтеграцію України?
– Якщо Україна допоможе ЄС у боротьбі зі злочинністю (в регіоні), це б підняло рівень очікувань та думку про українську владу, що вона може діяти.
– Ви працюєте позаштатним радником Юлії Тимошенко. Як би Ви оцінили дії уряду за останні два роки стосовно реформ, які б наблизили Україну до ЄС?
– Справді, час від часу я з нею зустрічаюся, щоб «продовжити» роботу співдоповідача Ради Європи. Я надаю консультації щодо питань про вибори, демократію та конституційні зміни. Я дуже задоволена її проєвропейським підходом. Я думаю, що Юлія Тимошенко зрозуміла, що для того, що б наблизитися до ЄС, треба проводити реформи.
– Які реформи були початі і які були завершені?
– Ці два роки були дуже бурхливими. Але я знаю, що в програмі її партії є пункт про євроінтеграцію.
– Крім заяв чи є якісь дії? І ще одне запитання: чи відповідає партія «Батьківщина» та блок Юлії Тимошенко (БЮТ) політичним засадам Європейської народної партії, до якої вони належать?
– Платформа Європейської народної партії(ЄНП) дуже широка. Я є членом Ліберальної партії і вважаю, що платформа партії Тимошенко збігається з платформою європейських правих. Із роботи в Раді Європи я знаю, що багато українських партій приєдналися до цієї політичної сили.