Із січня по вересень минулого року прибуток «Газпрому» склав майже 16 мільярдів доларів. Здавалося, що про такий показник у часи фінансової кризи можна тільки мріяти. Але це падіння більше, ніж на третину, порівняно з відповідним періодом 2008 року.
Михайло Корчомкін – президент компанії East European Gas Analysis, що базується у Сполучених Штатах. На його думку, стрімке скорочення прибутків «Газпрому» свідчить про тривожну тенденцію, адже в компанії не просто скорочуються об’єми продажу, а суттєво ростуть видатки. Корчомкін вважає, що «Газпром» нині не може контролювати цього процесу, що свідчить про погане господарювання.
«Зараз виходить так, що «Газпром» будує, скажімо, газопровід у Ленінградській області за вартістю вдвічі і втричі вищою, ніж аналогічні проекти в Європі, чи навіть на Алясці. Це очевидно пов’язано не з дуже високою зарплатою російських робітників, а лише зі специфікою російського бізнесу, переплатою за всі матеріали і послуги», – зауважує аналітик.
Вартість туркменського газу за три роки зросла майже вшестеро
Менеджмент «Газпрому» пояснює скорочення прибутків, насамперед зі збільшенням вартості середньоазійського газу. Як повідомляла російська газета «Время Новостей», у 2006 році концерн платив за туркменський газ 65 доларів за тисячу кубометрів, а в першому кварталі минулого року ціна зросла до «375 доларів – на 15 доларів більше, ніж «Газпром» отримував від експорту до України».
Аварія на туркменській трубі фактично зірвала ці поставки у квітні. Ашгабат тоді звинуватив у вибуху «Газпром», який, за версією туркменської сторони, не хотів платити вищої ціни. Російські офіційні особи звинувачень не коментували, а російські мас-медіа припускали, що проблема була в заржавілій туркменській трубі, чи не дуже професійних туркменських диспетчерах.
Зрештою в Новому році поставки туркменського газу до Росії відновилися, знову за вищими «європейськими» цінами. Михайло Корчомкін сумнівається, що такий імпорт насправді потрібен «Газпрому». На його думку, компанія пішла на коштовний контракт із Ашгабатом через геополітичні причини, щоб не віддавати всього середньоазійського газу Китаю, Ірану, чи, в першу чергу, Україні.
«Згадаймо, це «Газпром» наполіг на закупках у 2006 році, не Туркменистан змусив Росію купувати свій газ, – наголошує Корчомкін. – До січня 2006 року Туркменистан продавав свій газ до України, а «Газпром» надавав послуги з транзиту. В принципі, видатки на закупку туркменського газу важливі, але це не головна проблема. Вже згадані видатки на видобуток ніяк не пов’язані з імпортом туркменського газу, тим не менше, ми спостерігаємо їхнє зростання більше, ніж на третину».
Україна може піти в суд
Як погіршення фінансових показників «Газпрому» може вплинути на співпрацю компанії з Україною, з якою російський концерн вже має угоди до 2019 року? Михайло Корчомкін прямого впливу тут не бачить. «Гірше вже не буде, – каже він, – адже Україна і так платить найвищу ціну за російський газ із усіх імпортерів».
Хоча «Газпрому» невигідно переглядати зручні для себе контакти, оглядач припускає, що це таки може статися після президентських виборів в Україні. За оцінкою Корчомкіна, Україна може оскаржувати формулювання «середньоєвропейська ціна». А якщо це не вийде на прямих переговорах, то аналітик радить Києву звернутися в Стокгольмський арбітражний суд.
Нині «Газпром» видобуває найбільше газу в світі і контролює майже п’яту частину міжнародного ринку цього пального.
Михайло Корчомкін – президент компанії East European Gas Analysis, що базується у Сполучених Штатах. На його думку, стрімке скорочення прибутків «Газпрому» свідчить про тривожну тенденцію, адже в компанії не просто скорочуються об’єми продажу, а суттєво ростуть видатки. Корчомкін вважає, що «Газпром» нині не може контролювати цього процесу, що свідчить про погане господарювання.
«Зараз виходить так, що «Газпром» будує, скажімо, газопровід у Ленінградській області за вартістю вдвічі і втричі вищою, ніж аналогічні проекти в Європі, чи навіть на Алясці. Це очевидно пов’язано не з дуже високою зарплатою російських робітників, а лише зі специфікою російського бізнесу, переплатою за всі матеріали і послуги», – зауважує аналітик.
Вартість туркменського газу за три роки зросла майже вшестеро
Менеджмент «Газпрому» пояснює скорочення прибутків, насамперед зі збільшенням вартості середньоазійського газу. Як повідомляла російська газета «Время Новостей», у 2006 році концерн платив за туркменський газ 65 доларів за тисячу кубометрів, а в першому кварталі минулого року ціна зросла до «375 доларів – на 15 доларів більше, ніж «Газпром» отримував від експорту до України».
Аварія на туркменській трубі фактично зірвала ці поставки у квітні. Ашгабат тоді звинуватив у вибуху «Газпром», який, за версією туркменської сторони, не хотів платити вищої ціни. Російські офіційні особи звинувачень не коментували, а російські мас-медіа припускали, що проблема була в заржавілій туркменській трубі, чи не дуже професійних туркменських диспетчерах.
Зрештою в Новому році поставки туркменського газу до Росії відновилися, знову за вищими «європейськими» цінами. Михайло Корчомкін сумнівається, що такий імпорт насправді потрібен «Газпрому». На його думку, компанія пішла на коштовний контракт із Ашгабатом через геополітичні причини, щоб не віддавати всього середньоазійського газу Китаю, Ірану, чи, в першу чергу, Україні.
«Згадаймо, це «Газпром» наполіг на закупках у 2006 році, не Туркменистан змусив Росію купувати свій газ, – наголошує Корчомкін. – До січня 2006 року Туркменистан продавав свій газ до України, а «Газпром» надавав послуги з транзиту. В принципі, видатки на закупку туркменського газу важливі, але це не головна проблема. Вже згадані видатки на видобуток ніяк не пов’язані з імпортом туркменського газу, тим не менше, ми спостерігаємо їхнє зростання більше, ніж на третину».
Україна може піти в суд
Як погіршення фінансових показників «Газпрому» може вплинути на співпрацю компанії з Україною, з якою російський концерн вже має угоди до 2019 року? Михайло Корчомкін прямого впливу тут не бачить. «Гірше вже не буде, – каже він, – адже Україна і так платить найвищу ціну за російський газ із усіх імпортерів».
Хоча «Газпрому» невигідно переглядати зручні для себе контакти, оглядач припускає, що це таки може статися після президентських виборів в Україні. За оцінкою Корчомкіна, Україна може оскаржувати формулювання «середньоєвропейська ціна». А якщо це не вийде на прямих переговорах, то аналітик радить Києву звернутися в Стокгольмський арбітражний суд.
Нині «Газпром» видобуває найбільше газу в світі і контролює майже п’яту частину міжнародного ринку цього пального.
