Арешти нацменшин у Білорусі можуть скоротити євродопомогу та викреслити Мінськ зі «Східного партнерства»
Брюссель – Арешт білоруською міліцією активістів організації «Союз поляків» викликав різку реакцію Брюсселя. Голова дипломатичного відомства Євросоюзу Катрін Аштон та лідер Європарламенту Єжи Бузек закликали офіційний Мінськ припинити утиски та поважати права національних меншин. Співдружність проявила відкритість, включивши Білорусь до ініціативи «Східне партнерство». Проте, через недемократичні дії білоруської влади, ця співпраця може припинитися. Так само, як і європейська фінансова допомога, застерігають лідери євроустанов.
Позавчора у Білорусі заарештували голову організації «Союз поляків»
Анжеліку Борис, так само, як і близько 40 представників польської громади, котрі вийшли на акцію протесту. Між Варшавою і Мінськом спалахнув дипломатичний скандал. Його наслідком стало тимчасове відкликання із Білорусі польського посла. Мінськ, у свою чергу, заборонив в’їзд на територію країни двом десяткам представників Польщі.
Водночас, протистояння білоруського авторитарного режиму та незалежних лідерів польської спільноти стало справжнім тестом для подальших стосунків між Білоруссю та цілим Євросоюзом.
Речник Верховного представника ЄС із зовнішньої політики Лутс Ґюльнер заявив, що події у Білорусі будуть однією із тем зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу, що відбудеться в понеділок.
Своє розчарування діями білоруських чільників висловила і сама голова дипломатичного відомства співдружності Катрін Аштон. Вона засудила акції правоохоронців, направлені проти «Союзу поляків», а також те, що ці дії видаються спробами влади нав’язати польській спільноті нових лідерів.
Багатосторонній рух польсько-білоруського протистояння
Аналітик з брюссельського Центру досліджень європейської політики Пйотр Мацей Качинський сказав Радіо Свобода, що представники Польщі самотужки намагаються вплинути на Білорусь, аби змінити політику переслідувань незалежних активістів.
«Те, що я бачу з новин, схоже на дорогу із двостороннім рухом, – зазначає експерт. – Із одного боку, (польський уряд) заявляє, чого слід чекати, якщо цей процес триватиме. Водночас, вони залишають двері відчиненими, закликаючи Лукашенка змінити політику, аби виправити помилки та повернутися на шлях, що був вкрай позитивним у сенсі зближення ЄС і Білорусі».
Пйотр Мацей Качинський додав, що на його думку, нинішні дії Лукашенка, вочевидь, якимось чином пов’язані із перемогою на виборах в Україні проросійського кандидата Віктора Януковича, або ж навіть мають прямий зв’язок із Кремлем.
Представники дипломатичний кіл ЄС у Мінську схильні до думки, що утиски польської спільноти в Білорусі справді здійснені за персональною вказівкою президента Олександра Лукашенка.
Утиски «Союзу поляків» через внутрішні проблеми режиму?
Тим часом білоруський політолог Владзімер Мацкевич у інтерв’ю Радіо Свобода висловив думку, що нинішнє погіршення стосунків із Польщею зовсім не в інтересах режиму Лукашенка.
«Коли глянути на цей режим, як на щось одноосібне, монолітне і здатне на розумні кроки, то пояснення цьому конфлікту із Польщею не знайти, – зауважує політолог. – Водночас, коли припустити, що там є якийсь конфлікт чи змагання між окремими силами всередині режиму, то тоді пояснення з’являється».
Поряд із занепокоєнням та застереженнями щодо нефінансування та неучасті в «Східному партнерстві», Євросоюз все ж зацікавлений у збереженні добрих стосунків із Білоруссю. Повна відмова Європи від зближення із Мінськом означала б, що білоруси змушені будуть повністю переорієнтуватися на Росію.