– Схоже на те, що безвізовий режим із Україною може стати реальністю: міністри зовнішніх справ ЄС висловлюють цій ініціативі свою підтримку, Єврокомісія стала більш відкритою до візового діалогу, а щойно Комітет міжпарламентської співпраці Україна-ЄС також схвалив спільну заяву щодо майбутнього скасування віз. Чим викликаний такий позитивний поворот?
– На мою думку, за останні півроку сталося багато змін. Коли ми раніше зустрічалися в Києві, представники Єврокомісії заявляли, що сьогодні взагалі немає можливості навіть говорити про безвізовий режим із Україною. Нинішій комісар із розширення Штефан Філе наразі каже, що безумовно, така можливість є. Навіть упродовж візиту Президента Януковича до Брюсселя безвізовий режим був головною темою. Якщо такий прогрес триватиме, то, гадаю, за декілька місяців Україна отримає «дорожню карту» для скасування віз. Ми підготували доповідь, що ілюструє проблеми, які виникають через сьогоднішній візовий режим. Якщо хтось має сумніви, то достатньо глянути на статистику, щоб переконатися у недоліках того режиму, що ми маємо тепер.
– Як заявляли дотепер європейські чільники, безвізовий режим – це чималі затрати, зокрема, на проведення паспортної реформи, посилення безпеки українських кордонів та на ефективнішу роботу внутрішніх органів...
– Сьогодні справа вже не в грошах. Я гадаю, що найголовніша проблема – це робота українського уряду, який разом із міністерством внутрішніх справ повинен швидко перейти до дій. Інакше через якихось два роки ми знову зустрінемося і знову тільки говоритимемо про безвізовий режим. Тому зараз найголовніше – вирішити суто політичні й технічні питання. В уряді України хтось повинен взяти на себе цю відповідальність і усвідомити, що візи – це, можливо, одна із найголовніших сторін внутрішньої політики України. Бо гроші знайдуться, але треба знайти того, хто буде постійно займатися цим питанням. Інакше можливостей (перейти) до безвізового режиму не буде.
– Якими аргументами користуєтеся Ви, знаний прибічник зближення Європи з Україною, щоб переконати тих, хто до цього зближення ставиться негативно?
– На мою думку, в цьому слід використовувати суто прагматичні аргументи. Такі як, наприклад, візовий режим. Подивіться, скільки він породжує проблем, а якою була б ситуація, якби ми до того ж послухали тих, котрі закликають майже до побудови стіни на східних кордонах Європи. Ми не можемо допустити до блокування розвитку стосунків із Україною у майбутньому. Ми повинні відкрито сказати українцям: якщо ви будете реформувати державу, то, безумовно, у вас є можливість стати частиною Євросоюзу. В принципі, супротивників співпраці з Україною тут немає, але є різні оцінки цього процесу. Тому нам слід відкрито висувати суто прагматичні аргументи. Відомо також, що, скажімо, Італія відстоює інтереси Середземномор’я, Іспанія займається Латинською Америкою. Тому немає нічого дивного в тому, що Польща голосно заявляє про проблеми політики Східної Європи. Жодна держава не зацікавлена у тому, щоб на сході Польщі виникла стіна, а за нею країни, в яких немає надії на приєднання до Євросоюзу.
– На мою думку, за останні півроку сталося багато змін. Коли ми раніше зустрічалися в Києві, представники Єврокомісії заявляли, що сьогодні взагалі немає можливості навіть говорити про безвізовий режим із Україною. Нинішій комісар із розширення Штефан Філе наразі каже, що безумовно, така можливість є. Навіть упродовж візиту Президента Януковича до Брюсселя безвізовий режим був головною темою. Якщо такий прогрес триватиме, то, гадаю, за декілька місяців Україна отримає «дорожню карту» для скасування віз. Ми підготували доповідь, що ілюструє проблеми, які виникають через сьогоднішній візовий режим. Якщо хтось має сумніви, то достатньо глянути на статистику, щоб переконатися у недоліках того режиму, що ми маємо тепер.
– Як заявляли дотепер європейські чільники, безвізовий режим – це чималі затрати, зокрема, на проведення паспортної реформи, посилення безпеки українських кордонів та на ефективнішу роботу внутрішніх органів...
– Сьогодні справа вже не в грошах. Я гадаю, що найголовніша проблема – це робота українського уряду, який разом із міністерством внутрішніх справ повинен швидко перейти до дій. Інакше через якихось два роки ми знову зустрінемося і знову тільки говоритимемо про безвізовий режим. Тому зараз найголовніше – вирішити суто політичні й технічні питання. В уряді України хтось повинен взяти на себе цю відповідальність і усвідомити, що візи – це, можливо, одна із найголовніших сторін внутрішньої політики України. Бо гроші знайдуться, але треба знайти того, хто буде постійно займатися цим питанням. Інакше можливостей (перейти) до безвізового режиму не буде.
– Якими аргументами користуєтеся Ви, знаний прибічник зближення Європи з Україною, щоб переконати тих, хто до цього зближення ставиться негативно?
– На мою думку, в цьому слід використовувати суто прагматичні аргументи. Такі як, наприклад, візовий режим. Подивіться, скільки він породжує проблем, а якою була б ситуація, якби ми до того ж послухали тих, котрі закликають майже до побудови стіни на східних кордонах Європи. Ми не можемо допустити до блокування розвитку стосунків із Україною у майбутньому. Ми повинні відкрито сказати українцям: якщо ви будете реформувати державу, то, безумовно, у вас є можливість стати частиною Євросоюзу. В принципі, супротивників співпраці з Україною тут немає, але є різні оцінки цього процесу. Тому нам слід відкрито висувати суто прагматичні аргументи. Відомо також, що, скажімо, Італія відстоює інтереси Середземномор’я, Іспанія займається Латинською Америкою. Тому немає нічого дивного в тому, що Польща голосно заявляє про проблеми політики Східної Європи. Жодна держава не зацікавлена у тому, щоб на сході Польщі виникла стіна, а за нею країни, в яких немає надії на приєднання до Євросоюзу.
