Доступність посилання

ТОП новини

«Гроші з багатіїв». Чи потрібен Україні податок на розкіш?


Уряд запропонував законопроект про податок на деякі предмети розкоші. У Кабміні таким чином сподіваються поповнити державний бюджет. Це вже не перша пропозиція змусити багатих платити державі більше. У Верховній Раді зареєстровані кілька таких законопроектів.

Законопроект про запровадження податку на деякі предмети розкоші передбачає збір коштів за «предмети», які купуватимуть. Усе, що заможні люди нажили раніше, оподатковувати не будуть.

«Принцип соціальної справедливості»

Як переконував віце-прем`єр Сергій Тігіпко, принцип соціальної справедливості успішно працює в усіх розвинених країнах. І якщо податок на деякі предмети розкоші ухвалять, найбідніші верстви населення будуть краще захищені.

Українські олігархи-нувориші залюбки платять кілька тисяч гривень за одну вечерю у ресторані. Але віддати таку маленьку для них суму до місцевих бюджетів за свої розкішні палаци і маєтки, що збудовані біля кожного великого міста, не хочуть. Це зазначає Андрій Павловський, народний депутат від БЮТ, міністр праці та соціальної політики опозиційного уряду. «Для справедливого розподілу суспільних благ існує система прогресивного оподаткування. В інших країнах це податок на багатство, на предмети розкоші. Треба оподатковувати елітне нерухоме житло, починаючи з 300 метрів, приватні літаки, яхти», - впевнений депутат.

Керівниця прес-служби Державної Податкової Адміністрації України Тамара Куцай не стала прогнозувати, коли саме цей законопроект розглядатиме Верховна Рада. За її словами, доопрацювання триває. У будь-якому разі багаті повинні платити більше, наголошують у Податковій. «Мова йде про перерозподіл коштів на рахунок тих, хто є малозабезпеченим. Це є зараз світова тенденція», - зазначила Тамара Куцай.

Що таке надмірне споживання?

Але що ж при цьому вважати розкішшю? Наприклад, з яхтою або літаком є ясність, а інше? Як стверджує експерт Ільдар Газізуллін у законопроекті немає чіткого визначення, за які саме «предмети розкоші» треба брати із заможних людей додаткові гроші. «Незрозуміло, якою ж буде база оподаткування, тобто на що саме буде податок. До законопроекту є багато критики, зокрема щодо тих об’єктів розкоші, які будуть оподатковуватися», - зазначив економіст.

Народний депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко є співавтором іншого законопроекту про податок на розкіш. Такий податок дійсно реалізує принцип соціальної справедливості, вважає він. А головний сенс такого кроку - оподатковувати не доходи, а саме надмірне споживання, каже пан Мірошниченко. За його версією, до розкоші (надмірного споживання) належать будь-які товари, роботи чи послуги, вартість яких у понад сто разів перевищує їхню середню вартість в Україні. А розмір податку становить повну вартість товару, роботи чи послуги, що є розкішшю. «Навіть якщо ти заробив багато, держава не намагається вилучити ці кошти - якщо вони лежать в банку, видаються в якості кредитів іншим людям, тобто працюють на країну. Якщо ж ти ці кошти вилучаєш, скеровуєш на споживання, наприклад, на надвеликий будинок, наддорогий автомобіль, які не просто задовольняють потреби, а є розкішшю, то це інша справа».

Прихильники запровадження податку на розкіш посилаються на західний досвід. Наприклад, якщо у США купуєш автомобіль дорожче 57 тисяч доларів, мусиш сплатити 10% штату, де відбувається продаж. І ще в усіх розвинених державах світу є податок на нерухомість, зазначає експерт Олександр Пасхавер. В Україні такого податку немає. Хоча тутешні багатії мали б бути самі зацікавленні в його ухваленні - щоб запобігти гніву бідних людей. «Я сказав би, що наша буржуазія надто егоїстична. Це те. що завжди називалося нувориші . Вони не розуміють ризику такої поведінки. Насправді ж такий податок – справедливий. Якщо ви купили великі маєтки, то купівлю обкладають податками. Але якщо ви маєте великі доходи, але все вкладаєте, наприклад, в свій завод, а самі споживаєте небагато, то це обкладати податком не варто», - вважає експерт.

Соціальне розшарування

Зі свого боку, Ільдар Газізуллін вважає, що не варто перебільшувати несприйняття дуже багатих з боку бідних. З іншого боку, він не виключає, що після ухвалення податку на розкіш багатії зі своїми яхтами й літаками підуть у тінь. А до бюджету надходитиме ще менше грошей. «Попри те, що збільшується кількість дуже бідних і дуже багатих, все одно загалом рівень економічного розшарування не є таким великим. Однак, велика частина підприємств знаходиться в тіні, тому найбільший потенціал збільшення державних надходжень - це якраз виведення суб’єктів економічної діяльності з тіні. Навіщо вводити нові податки, якщо й старі держава не може повністю стягувати». – говорить він.

В Україні зараз є близько двох відсотків дуже заможних людей, які через відсутність податку на розкіш не діляться своїми надприбутками із бідними. І є водночас майже 80% тих, хто перебуває на межі або за межею бідності, констатує народний депутат Андрій Павловський. І він же зауважує: половина народних депутатів (а саме їм зрештою вирішувати, чи запроваджувати такий податок) є дуже заможними людьми. Їхнє позитивне рішення означатиме, що вони збільшать податки самі собі.
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG