Доступність посилання

ТОП новини

Пенсійна реформа стартувала


Київ – Верховна Рада ухвалила у першому читанні запропонований урядом проект пенсійної реформи. Серед іншого, законопроект передбачає поступове збільшення пенсійного віку для жінок, чоловіків-держслужбовців та військовослужбовців. Також уряд пропонує обмежити максимальну пенсію десятьма прожитковими мінімумами, що становить зараз 7,6 тисяч гривень. Щоправда, як зазначив віце-прем’єр Сергій Тігіпко, ця норма під час другого читання може бути переглянута.

Представляючи проект пенсійної реформи, Сергій Тігіпко наголосив на необхідності негайного її впровадження. Адже зараз в Україні понад 60 % пенсіонерів отримують мізерну пенсію – на суму менше однієї тисячі гривень.

До того ж, кількість працездатного населення і кількість пенсіонерів майже зрівнялася. За словами Сергія Тігіпка, у зв’язку з цим уряд пропонує непопулярні, але необхідні кроки.

Зокрема, законопроектом передбачається підвищити пенсійний вік для чоловіків-держслужбовців до 62 років, починаючи з 2013 року, впродовж 10 років збільшити необхідну вислугу для призначення пенсії військовослужбовцям і деяким іншим особам із 20 до 25 років.

Уряд також пропонує підвищити пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років, починаючи з 1 вересня 2011 року, поступово збільшуючи його на 6 місяців щорічно впродовж 10 років.

Опозиція пропонує зекономити на владі, а не на пенсіонерах

Натомість опозиція заявила, що влада хоче провести пенсійну реформу за рахунок громадян.

Фракція Компартії, хоча й входить до складу провладної більшості, також не підтримала урядової пенсійної реформи.

Бютівець Андрій Павловський та нашоукраїнець Арсеній Яценюк запропонували свої проекти пенсійної реформи, які, зокрема, не передбачали підвищення пенсійного віку.

Арсеній Яценюк запропонував, серед іншого, заходи скорочення витрат на державний апарат.

«Мій законопроект передбачає продаж всіх державних резиденцій, на яких живуть чинні і колишні можновладці, скасування всіх депутатських пільг, продаж половини автопарку всіх державних установ. А то у нас в обласній державній адміністрації кожної області автомашин більше, ніж в канцелярії німецького канцлера», – зазначив лідер «Фронту змін».

Проте опозиційні проекти не були підтримані, хоча профільний парламентський комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів дав їм вищу оцінку, ніж урядовому.

Голова комітету, депутат-бютівець Валерій Сушкевич зазначив, що пенсіонери нічого не отримують від реформи. Також, за його словами, немає фінансово-економічних підстав для запровадження другого етапу реформи – накопичувальної системи пенсійного забезпечення, – бо не створено передумов для легалізації заробітної платні.

Виступаючи від фракції «БЮТ-«Батьківщина», віце-спікер Микола Томенко зазначив, що не може провести успішну реформу влада, якій не довіряють. За його словами, «в усіх цивілізованих країнах пенсійна реформа є наслідком реальних соціально-економічних реформ, ніколи вона не є першою».

Парадокси «маленького дурдому»

Депутат-регіонал Ярослав Сухий висловив невдоволення з приводу формату, в якому обговорювали пенсійну реформу. За його словами, «замість нормальної роботи ми сесійну залу перетворили на філію маленького дурдому». Партія регіонів закликала підтримати уряд, який вдався до необхідних, хоча й непопулярних кроків, на які попередня влада не наважилася.

«Проблема пенсійна перезріла? Тут однозначно всі говорили, що так. Влаштовує нас те, що запропоновано в трьох законопроектах? Я думаю, що відповідь однозначна: ні», – підбив підсумки дискусії спікер Володимир Литвин.

За пенсійну реформу проголосували 245 народних обранців – фракції Партії регіонів та Народної партії у повному складі, а також майже вся депутатська група «Реформи заради майбутнього» та більшість позафракційних. Із фракції НУНС за пенсійну реформу проголосували групи Віктора Балоги та Давила Жванії.

Натомість фракції НУНС, БЮТ та Компартії урядову пенсійну реформу не підтримали і зажадали відставки її розробника віце-прем’єра Сергія Тігіпка.

На друге читання пенсійна реформа має бути винесена восени цього року.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG