Київ – Урочисті Великодні літургії збирають до християнських храмів тисячі людей. А поруч, на галявині, люди відзначають Великдень гаївками. Професор Варшавського університету та Києво-Могилянської академії Оля Гнатюк вважає, що Великдень увібрав також і дохристиянські традиції зустрічати весну.
– Я людина міська, народилася у Варшаві. Великдень – це завжди те саме коло подій: духовна підготовка (наприклад, шість тижнів посту), а тоді вже підготовка святкових подій. У католицькій традиції Великдень – це ранкова святкова Служба Божа, яка має назву ранкова літургія. Усе починається з биття дзвонів, звичайно також і петарди вибухають. Це хлопчики, відколи я пам’ятаю, так супроводжували це свято – зранку, із 5:30, уже починають вибухати петарди. А тоді вже на шосту годину на Святу літургію прямують усі віряни.
– Чим відрізняються літургії у варшавських греко-католицьких та православних храмах?
– У греко-католицькій церкві у Варшаві під час урочистої літургії Євангеліє читається кількома мовами. Були такі часи, коли там правили кілька священиків, і, здається, доходили при читанні до дванадцяти мов. Це означало, що тривала літургія аж чотири години! Я часом ходила на всенічну (літургію) до православної церкви у Варшаві – храму Марії Магдалини – це трошки інша атмосфера. Це всенічне говіння, всенічне очікування. Аж нарешті під ранок, на світанку – чути привітання, звучить «Христос Воскрес!»
– Пані Гнатюк, а чим різниться святкування Великодня у Варшаві та Києві?
– Поливаним понеділком, якого у Києві немає! Тож можна себе дуже комфортно почувати завдяки цьому у святковий понеділок. Бо ж ніхто не поливає! А у Варшаві вийти у понеділок на вулицю молодій дівчині – то означає, що додому вона повертається геть мокра, аж до ниточки! Бо хлопці ганяють з усякими ємкостями й поливають – зненацька, нахабно, а чи більш делікатно, то вже залежить від того, якій «зграї» хлопчаків попала дівчина.
– Поливаний понеділок – це язичницьке відлуння, чи християнська традиція?
– Українські та польські вчені вважають, що традиції поливального понеділка перейшли у християнське свято Христового Воскресіння від язичницьких весняних свят. Християнські свята, запроваджені разом із хрещенням, мусили вживатися з язичницькими. Відлуння тих загублених у сивій давнині подій досі чути у сьогоденні, варто лишень прислухатись до Святої Великодньої літургії та веснянок, які прославляють вічне життя.
Усе починається з биття дзвонів, звичайно також і петарди вибухають
– Чим відрізняються літургії у варшавських греко-католицьких та православних храмах?
– У греко-католицькій церкві у Варшаві під час урочистої літургії Євангеліє читається кількома мовами. Були такі часи, коли там правили кілька священиків, і, здається, доходили при читанні до дванадцяти мов. Це означало, що тривала літургія аж чотири години! Я часом ходила на всенічну (літургію) до православної церкви у Варшаві – храму Марії Магдалини – це трошки інша атмосфера. Це всенічне говіння, всенічне очікування. Аж нарешті під ранок, на світанку – чути привітання, звучить «Христос Воскрес!»
– Пані Гнатюк, а чим різниться святкування Великодня у Варшаві та Києві?
А у Варшаві вийти у понеділок на вулицю молодій дівчині – то означає, що додому вона повертається геть мокра
– Поливаний понеділок – це язичницьке відлуння, чи християнська традиція?
– Українські та польські вчені вважають, що традиції поливального понеділка перейшли у християнське свято Христового Воскресіння від язичницьких весняних свят. Християнські свята, запроваджені разом із хрещенням, мусили вживатися з язичницькими. Відлуння тих загублених у сивій давнині подій досі чути у сьогоденні, варто лишень прислухатись до Святої Великодньої літургії та веснянок, які прославляють вічне життя.
