Із понад 20 тисяч пам’яток архітектури і містобудування в Україні – понад 1000 перебувають в аварійному стані. Про це в ефірі програми «Ми разом» сказав Микола Пархоменко, заступник голови Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. Причиною руйнації культурної спадщини, за його словами, є катастрофічне недофінансування і байдужість до проблеми як влади, так і пересічних українців.
На ремонт та реставрацію пам’яток історії та культури в Україні щорічно виділяють не більше ніж 100 мільйонів гривень. Водночас, зазначив Микола Пархоменко, здійснена кілька років тому реставрація лише Будинку з химерами на вулиці Банковій у Києві коштувала бюджетові понад половину цієї суми. А відновлення Михайлівського Золотоверхого собору – майже всю.
Тож насправді щороку витрачати треба близько мільярда гривень. Інакше багатьом українським об’єктам загрожує руйнація.
Найшвидше в Україні зникають старовинні дерев’яні церкви, які є незахищеними, деякі з них навіть не мають статусу пам’яток. Крім того, вони зазнають втручання непрофесіоналів – їх обшивають вагонкою чи покривають бляхою. Тож вони втрачають автентичність і ознаки пам’ятки взагалі.
Так сталося і в селі Ужок на Закарпатті, дерев’яна церква якої все-таки потрапила до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
02.07.2013
Парафіяни церкви, яку внесли до списку ЮНЕСКО, налякані
«Ми переконуємо, що церква як була, так є і буде діюча» – сільський голова далі
Це одна із 8 церков на території України, яка потрапила минулого місяця до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Якщо не підтримувати українські пам’ятки в належному стані, може постати питання про внесення їх до переліку об’єктів під загрозою, його теж складають експерти ЮНЕСКО. Таке питання вже стояло щодо Києво-Печерської лаври і Софії Київської.
03.07.2013
Україна може отримати від ЮНЕСКО «червону картку» – Яковина
«В Україні понад 100 тисяч пам’яток, а в реєстрі – всього кілька тисяч» далі
На ремонт та реставрацію пам’яток історії та культури в Україні щорічно виділяють не більше ніж 100 мільйонів гривень. Водночас, зазначив Микола Пархоменко, здійснена кілька років тому реставрація лише Будинку з химерами на вулиці Банковій у Києві коштувала бюджетові понад половину цієї суми. А відновлення Михайлівського Золотоверхого собору – майже всю.
Тож насправді щороку витрачати треба близько мільярда гривень. Інакше багатьом українським об’єктам загрожує руйнація.
Найшвидше в Україні зникають старовинні дерев’яні церкви, які є незахищеними, деякі з них навіть не мають статусу пам’яток. Крім того, вони зазнають втручання непрофесіоналів – їх обшивають вагонкою чи покривають бляхою. Тож вони втрачають автентичність і ознаки пам’ятки взагалі.
Так сталося і в селі Ужок на Закарпатті, дерев’яна церква якої все-таки потрапила до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
02.07.2013Парафіяни церкви, яку внесли до списку ЮНЕСКО, налякані
«Ми переконуємо, що церква як була, так є і буде діюча» – сільський голова далі
Це одна із 8 церков на території України, яка потрапила минулого місяця до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Якщо не підтримувати українські пам’ятки в належному стані, може постати питання про внесення їх до переліку об’єктів під загрозою, його теж складають експерти ЮНЕСКО. Таке питання вже стояло щодо Києво-Печерської лаври і Софії Київської.
03.07.2013Україна може отримати від ЮНЕСКО «червону картку» – Яковина
«В Україні понад 100 тисяч пам’яток, а в реєстрі – всього кілька тисяч» далі
