21 грудня 2014, Київ 01:38

Культура

Як уберегти українські пам’ятки історії і культури від руйнації?

Із понад 20 тисяч пам’яток архітектури і містобудування в Україні – понад 1000 перебувають в аварійному стані. Про це в ефірі програми «Ми разом» сказав Микола Пархоменко, заступник голови Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. Причиною руйнації культурної спадщини, за його словами, є катастрофічне недофінансування і байдужість до проблеми як влади, так і пересічних українців.

На ремонт та реставрацію пам’яток історії та культури в Україні щорічно виділяють не більше ніж 100 мільйонів гривень. Водночас, зазначив Микола Пархоменко, здійснена кілька років тому реставрація лише Будинку з химерами на вулиці Банковій у Києві коштувала бюджетові понад половину цієї суми. А відновлення Михайлівського Золотоверхого собору – майже всю.
 
Тож насправді щороку витрачати треба близько мільярда гривень. Інакше багатьом українським об’єктам загрожує руйнація.


Найшвидше в Україні зникають старовинні дерев’яні церкви, які є незахищеними, деякі з них навіть не мають статусу пам’яток. Крім того, вони зазнають втручання непрофесіоналів – їх обшивають вагонкою чи покривають бляхою. Тож вони втрачають автентичність і ознаки пам’ятки взагалі.
 
Так сталося і в селі Ужок на Закарпатті, дерев’яна церква якої все-таки потрапила до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Парафіяни церкви, яку внесли до списку ЮНЕСКО, налякані02.07.2013
Парафіяни церкви, яку внесли до списку ЮНЕСКО, налякані

«Ми переконуємо, що церква як була, так є і буде діюча» – сільський голова далі

Це одна із 8 церков на території України, яка потрапила минулого місяця до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


Якщо не підтримувати українські пам’ятки в належному стані, може постати питання про внесення їх до переліку об’єктів під загрозою, його теж складають експерти ЮНЕСКО. Таке питання вже стояло щодо Києво-Печерської лаври і Софії Київської.
 
Україна може отримати від ЮНЕСКО «червону картку» – Яковина03.07.2013
Україна може отримати від ЮНЕСКО «червону картку» – Яковина

«В Україні понад 100 тисяч пам’яток, а в реєстрі – всього кілька тисяч» далі

Марічка Набока

NabokaM+rferl.org

 У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.



Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
Форум закрито
Відсортувати коментарі:
Коментарі
     
від: Алекс Місто: Київ
05.07.2013 14:42
Попередній висновок, який хочу зробити - усі ці зловживання, афери і крадіжки стали можливими тому, що діяльність пов'язана з кукльтурною СПАДЩИНОЮ (ключове слово - спадщина) стала відстороненою та закритою (ососбливо в фінансово-матеріальному аспекті) від спадкоємців, тобто від нас з вами.

Після приняття Закону знадобилось не більше 10 - 15 років, щоб спритні ділки в різних галузях та просто недоброчесні керівники і адміністратори, призвичаїлись використовувати цей законний навдлишок собі на користь. Так було і в реставрації, так було і в археології. так стало і в пам'яткоохоронній справі - дуже важливому чиннику, який саме присвоює статус пам'ятки, веде їх облік.
Потім настав 1991 рік. Описувати процеси, які відбувались тоді ми з вами звикли визначати одним виразом - лихі 90-і...
І якщо, приміром, за радянськитх часів, з відпущених на реставрацію Новгород-Сіверського монастиря ДЕВ'ЯНОСТО ШЕСТИ вагонів дубового брусу та дошки до об'єкту доходило 10-12, з яких на місці "дерибанилось" відсотків 80, то в часи вільної України і процеси стали вільними. Так, приміром, унікальне реставраційне виробництво. Чернігівські міжобласні реставраційні майстерні, просто розтягнули до фундаменту.
Якщо до 91-го року начальник археологічної госпрозрахункової експедиції просто мав певний "надлишок", то потім - на роботи витрачалось часто не більше 15 відсотків кошторису. Потім краще - взагалі без проведення реальних робіт видавався дозвіл на будівництво, як 2002-го з Укрнафтою в Сумській області.
Ньюанси обліку пм'яток разкрили нову нішу в бізнесі будівельних майданчиків...
Зрозуміло - причиною були необізнаність громадськорсті і її фактична відсутність прав втрутться в процес, поставити його під громадський контроль, "кругова порука" лихих чиновників, жадібність інвесторів...
Люди дивились на це усе і зневірялись.... Ще з радянських часів...
До того-ж. певні керманичі пам'яткоохоронного бізнесу нової незалежної України зміцнили свої позиції Депутатськими мандатами, присутністю в Раді... там маркетингові рішення з використання культурного спадку набували своєї чарівності та казкових розмірів...
Тобто - процес зрозумілий. З одного боку безнаказаність та свавілля, з іншого - відстороненість та зневіреність у цінності та мажливе подолання цієї гидоти. Доля будівлі Укрреставрації на Контрактовій може достойно завершити перелік прикладів.

Висновок, на мою думку, може бути такий - треба повернути самоповагу у людей та повагу громадськості до власного культурно-історичного надбання. Спадкоємець має повірити в те, що має реальне право розпоряджатися власною спадщиною та, використовувати її на власну користь.
Занадто багато "вторинних" та "супутніх" вигод бажають зазвичай включити в проекти Законів наші "слуги народу" - треба ж забезпечити собі можливость для "розвитику"...
А систему охорони, мабуть, треба просто "зачистити" повністю - як поліцію в Грузії, як робить це хирург з кісткою, яка загноїлась...
Тоді, можливо, спадкоємці повірять у свій спадок, а спадщина принесе корист.

від: Алекс Місто: Київ
05.07.2013 14:40
Справа з охороною пам'яток в Україні дійсно, напревеликий жаль, жахлива!
В чому причина? Чому пам'ятки, які є фактично гордістю усього нашого народу, відображенням його історії, в тому рахунку і місця у всесвітній історії, стали такими занедбаними та покинутими? Чому людям це усерівно?
Можливо аналіз історії питання поможе це зрозуміти?
Початок було покладено у 70-і роки минулого століття. Чергові завдання партії та уряду започаткували цілу низку великих мегапроектів, які мали сприяти народу СРСР в нелегкій справі будівництва комунізму. В першу чергу це були проекти реконструкції міського середовища в індустріальних районах та проекти гідробудівництва - гідрокаскади та зрошувальні системи. Підготовка до цих робіт наприкінці 50-х - 60-х роках показала, що в процесі руйнується багато пам'яток, це викликало певну реакцію громадськості.
У 1976 році, здається (ймовірно, це була не перша редакція) було прийнято Закон "Про охорону і використання пам'яток ісчторії і культури".
Оскільки усе в СРСР було плановим, фінансування робіт, пов'язаних з охороною та реставрацією, було забезпечено шляхом відображення в ДБН - Державних будівельних нормах. Відповідно, коли виконавці на практиці почали використовувати чинні тоді ДБН для формування кошторисів, виникла проблема - коштів, які відводяться на будівництво сучасної споруди мало для дослідження чи реставрації пам'ятки. Мало, з об'єктивних причин.

В цьому місці хочу зупинитись для зауваження. Те, що відбувалось далі, робилось з виключно добрими намірами! Звинувачувати людей, які розробляли і впроваджували цей Закон - безглуздя! Але - саме цей Закон і правило виняткового фінансування спричинили наступні зловживання! Зловживання, розмір яких можливо порівняти хіба з зовнішньою торгівлею...

ДОЛУЧАЙСЯ!
Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо Свобода SoundCloud Радіо Свобода Підписка Радіо Свобода

Відеопрограми Радіо Свобода

«СХЕМИ» / Калєтнік тричі передарував депутатську квартиру родичам, щоб залишити її «в сім’ї»

РОЗКЛАД ПРОГРАМ

Щоп'ятниці о 16:00

Телебачення Росії не може пояснити обвал рубля і «вантаж-200» – Маліновськи

«Росія дорого платить за порушення Мінських угод – і це не межа» 

США і Канада оприлюднили нові санкційні списки

У МЗС Росії вже пригрозили «заходами у відповідь» 

Фотогалерея Таємниця мільйонів Ігоря Калєтніка

Він 2 роки очолював цілу Державну митну службу за Януковича, тобто контролював увесь імпорт та експорт 

ВИБРАНЕ ВІДЕО

Святий Миколай привітав українців зі святом 

 

Фортеця сил АТО у передмісті Горлівки

 

Біолог, який рятував військових з палаючого БМП

 

Ситуація в зоні бойових дій

Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 20 грудня

Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 20 грудня

Хронологія
В інших ЗМІ
В інших ЗМІ