Доступність посилання

ТОП новини

У нас спостерігається регрес в осмисленні Голодомору – В’ятрович


У вівторок у Києві стартував 8-й Міжнародний конгрес україністів, приурочений до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. У його роботі беруть участь науковці із 40 країн світу. Крім цієї Шевченківської дати, цього року вшановують 80-ті роковини трагедії Голодомору. Учасники Конгресу провели круглий стіл, присвячений проблемам наукового осмислення цієї трагедії.

У роботі 8-го Міжнародного конгресу україністів беруть участь понад півтисячі науковців із більш як 40 держав світу. Як повідомили Радіо Свобода в оргкомітеті, найбільше делегацій прибули з Росії, Канади, США.

На відкритті Конгресу міністр культури Леонід Новохатько наголосив на важливості виведення українських студій на міжнародний рівень.

Українознавчі конгреси викликають позитивний резонанс в українському суспільстві й у світі
Леонід Новохатько
«Українознавчі конгреси стали помітними подіями у культурному, науковому, інтелектуальному житті України. Вони викликають позитивний резонанс в українському суспільстві й у світі», – сказав міністр.

Голодомор був середньовічним способом нищення людей – історик

У рамках Конгресу відбувся круглий стіл, присвячений науковій проблематиці трагедії Голодомору, в якому взяли участь відомі історики.

Так, професор історії, один із найвідоміших дослідників Голодомору Станіслав Кульчицький наголошує, що Голодомор потрібно кваліфікувати як геноцид.

Абсолютно точно можна кваліфікувати цей голод як геноцид. Мова йде про середньовічний спосіб нищення людей
Станіслав Кульчицький
«Абсолютно точно можна кваліфікувати цей голод як геноцид. Мова йде про середньовічний спосіб нищення людей», – наголосив професор Кульчицький.

Він також переконаний, що потрібно розрізняти голод 1932 року, спричинений хлібозаготівлями, та цілеспрямоване винищення людей, що почалося від січня 1933-го.

Забиралося абсолютно все продовольство. Фізична блокада. По-третє, блокада інформаційна
Станіслав Кульчицький
«Першого січня почалася та кампанія в Україні, яку можна організувати трьома ланками. По-перше, під виглядом натуральних штрафів у селянських садибах забиралося абсолютно все продовольство. По-друге, це фізична блокада. По-третє, блокада інформаційна, яка трималася до 1987 року», – так дослідник визначає основні інструменти зумисного винищення українців.

Історики розповідають: досі чують від опонентів, що українці самі здійснювали терор проти власних людей. Історик Валентина Борисенко розповідає, що свідчення очевидців вказують на керівну роль чужинців.

Приходили свої комсомольці, але завжди був при них ще уповноважений. Це завжди були чужі люди
Валентина Борисенко
«Через мої очі і руки пройшли тисячі й тисячі цих свідчень. Люди переважно так кажуть, що приходили свої комсомольці, але завжди був при них ще уповноважений. І його роль ще не досліджена. Це завжди були чужі люди», – наголошує дослідниця.

Вчені також привертають увагу до двотомника «Пам’ять народу: геноцид в Україні Голодом 1932-1933 років. Свідчення», яке, за словами історика Василя Марочка, може стати останнім таким виданням, адже живі свідки геноциду відходять.

«У цих спогадах носії інформації віком від п’яти років і далі, тобто це не збірник переказів, художньо відредагованих оповідань. Це збірник спогадів. І в цьому його цінність», – розповідає Василь Марочко.

Людей в СРСР репресували за розголошення правди про Голодомор

Екс-директор Державного архіву СБУ, історик Володимир В’ятрович розповідає, що можна дізнатися про Голодомор із розсекречених архівів.

Репресії, як свідчать справи в архіві СБУ, не обмежуються 1933 роком
Володимир В’ятрович
«Репресії, як свідчать справи в архіві СБУ, не обмежуються 1933 роком. Довго після того ще репресували людей за розголошення інформації про те, що відбувалося в Україні в 1932-1933 роках», ­­­– пояснює Володимир В’ятрович.

Водночас, історик дуже критично оцінює діяльність сьогоднішньої влади в царині політики пам’яті.

«На жаль, у нас спостерігається регрес. Спочатку ми досягли того, що почали говорити про Голодомор, досягнули того, що почали говорити про нього як про геноцид. Тепер на найвищому державному рівні відкинули концепцію геноциду. Нинішній директор Інститут національної пам’яті пан Солдатенко докладає величезних зусиль, щоб довести, що Голодомор – неправильний термін. Мовляв, давайте його відкинемо», – розповідає історик.

Досі нема наукових доказів винищення українців – Солдатенко

Директор Українського інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко не міг опонувати цій критиці, оскільки він у круглому столі Конгресу україністів участі не брав.

У своїй статті для «Української правди» він сформулював свою позицію так: «На мою думку, голод був наслідком цілої низки об’єктивних і суб’єктивних чинників, які, зрештою, аж ніяк не знімають відповідальності з тодішнього керівництва СРСР. Але досі немає науково підтверджених даних про те, що винищення українців, чи українського селянства, було справжньою метою радянської влади у 1932-1933 роках».

В указі президента Віктора Януковича щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору у зв’язку з 80-ми роковинами термін «геноцид» не вживається. Водночас, зі шкільної програми були вилучені романи «Жовтий князь» Василя Барки й «Марія» Уласа Самчука, які розповідають про трагедію Голодомору.
  • Зображення 16x9

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG