Сімферополь – Від сьогодні й до 25 жовтня Росія проводитиме перепис населення в окупованому Криму. За словами президента Володимира Путіна, це дослідження є неформальним, але його результати потрібні для «розвитку півострова». Разом з тим не всі місцеві жителі довіряють цьому збору інформації, мовляв, його результати можуть бути використані проти них. Правозахисники дають поради, що потрібно знати, аби захистити свої права у цій ситуації.
Останнього разу перепис населення в Криму проводився у 2001 році в рамках всеукраїнського перепису. Чисельність населення півострова на той час становила 2 мільйони 33 тисячі осіб. Щодо етнічного співвідношенні, згідно з даними, тоді на півострові мешкали 58,5%, росіян, 24,4% українців та 12,1% кримських татар.
Для чого Росія збирає інформацію про кожного жителя Криму?
Новий перепис населення півострова відбуватиметься в умовах анексії та під гаслом «Росії важливий кожен». Його старту передувала активна рекламна кампанія на кримському телебаченні та вуличних носіях. Мешканцям півострова пропонують відповісти на тридцять три запитання анкети, зокрема, питатимуть про місце народження, громадянство, етнічне походження, рідну мову та джерело доходів. Окремий блок питань присвячений житловим умовам: російську владу цікавлять кількість квадратних метрів житла та навіть санітарні умови.
Керівник служби статистики Криму Ольга Балдіна наголошує, що збір інформації є добровільним та має за мету допомогу у вирішенні соціальних питань.
«Нам важливо, щоб за результатами наших даних вирішувалася соціальна та економічна складова, щоб республіка та уряд могли вирішити питання створення соціальної, можливо транспортної інфраструктури, розподіл бюджетних коштів», – коментує головний статист Криму.
Кримські татари не довіряють перепису, але й не бойкотують
Житель міста Бахчисарай Асан Ісмаїлов не хоче брати участь у перепису, оскільки з недовірою ставиться до будь-якого збору особистої інформації. За його словами, останні події в Криму навколо кримськотатарської громади викликають в нього підозру, що ці дані потрібні насамперед ФСБ та силовим структурам як інструмент для тиску та репресій.
«Підозри є з огляду на те, що і як відбувається. Будь-яка інформація про людину може бути використана проти неї. Мені не подобається, що цю ініціативу нав’язують та навіть обіцяють штрафувати тих, хто не буде брати участь у перепису. Ні, звісно, не буду», – ділиться чоловік.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв переконаний, що перепис населення є частиною плану з депортації кримських татар з півострова. Інша частина плану – призов кримськотатарської молоді до лав російської армії. Слід додати, що Меджліс не проводить серед кримських татар агітації щодо бойкоту перепису. Навпаки – окремі його члени наголошують на тому, що показники за умови їх об’єктивного збору потрібні і самим кримським татарам.
Необхідна статистична інформація і так є у держорганів – правозахисники
Заступник голови Кримської польової місії Ольга Скрипник зазначає, що участь у перепису є добровільною процедурою. Згідно з Конституцією Росії, у людини є право на приватне життя та право не свідчити проти себе і своїх родичів.
«Ця інформація може збиратися добровільно. Якщо людина хоче, хай відповідає на всі 40 запитань, якщо ні – її право. Необхідна статистична інформація і так є у державних органів. Скоріш за все, у цього так званого «опитування» зовсім інші цілі», – вважає правозахисниця.
Деякі кримські ЗМІ повідомили, що в разі відмови брати участь у перепису передбачений штраф в розмірі від 100 до 300 рублів. Щоправда, цю інформацію вже офіційно спростували, оскільки нормативних актів, що передбачають санкції за відмову від участі в перепису чи надання невірних даних про себе, в законодавчому полі Росії немає.
