Місто Мар'їнка під Донецьком фактично опинилося на лінії зіткнення між українськими силовиками та незаконним збройним угрупованням «ДНР»: за пару кілометрів від українських блокпостів одразу за містом знаходяться блокпости сепаратистів. Місто потерпає від постійних обстрілів і не надто переймається святковим настроєм. Сьогодні місцевим мешканцем насамперед потрібні не ялинки, абудматеріали та відновлення газопостачання.
На багатьох парканах у Мар’їнці уламки градів та мін залишили свої сліди. Вулиці на околицях міста з боку територій, контрольованих «ДНР», як розповідають місцеві мешканці, досі заміновані. Багато людей втратили роботу, дехто – житло. Досі жодних компенсацій тим, хто залишився взимку без даху над головою, держава не виплатила.
Вчитель фізики місцевої школи №1 Тетяна Кульбака мусить зараз мешкати у родичів, оскільки вдома немає опалення. Розповідає, що, аби кудись дістатися, проходить щодня пішки в мороз цілі кілометри, оскільки громадський транспорт у місті не ходить узагалі.
Не знайшлося жодного, хто б не сказав: «Як тільки все налагодиться, ми обов’язково повернемося». Нам усім просто хочеться, щоб у нашому домі був порядокТетяна Кульбака
«У мене в класі 27 дітей по списку. Коли я їх перед першим вереснем видзвонювала просто, щоб з’ясувати, чи повернуться вони до нас у школу, або краще сказати – у Мар’їнку, то не знайшлося жодного, хто б не сказав: «Як тільки все налагодиться, ми обов’язково повернемося». Нам усім просто хочеться, щоб у нашому домі був порядок», – розповіла Тетяна Кульбака.
За словами директора школи Ольги Ходько, з 500 учнів бажання продовжити навчання в цьому році висловили 200. Близько 100 учнів з півтисячі навчаються дистанційно. Хоча, як розповідають місцеві мешканці, насправді багато батьків зовсім не пускають дітей до школи через страх нових обстрілів. Якщо уроки проводяться, то тривають не більше 30 хвилин: у школі дуже холодно, діти довше не витримують.
Усе життя Галущенко Валентина Яківна пропрацювала вчителем початкових класів у Донецьку. На пенсії живе сама у Мар’їнці. Розповідає, як ховається від обстрілів у власній ванній. Там дуже холодно, але немає вікон – це головна перевага такого сховку.
Перша думка приходить тікати подалі від вікон. Не такий небезпечний розрив, як уламки від ньогоВалентина Галущенко
«Постріли бувають такі погрозливі, так лякаєшся, що сидиш у хаті, думаєш «Ой, стріляють». І перша думка приходить тікати подалі від вікон. Не такий небезпечний розрив, як уламки від нього. І я ховаюсь у ванну, де немає вікон», – каже Валентина Яківна.
Одні впевнені, що їх обстрілює «ДНР», інші – українська армія
Побачивши, як волонтери з групи «Крила щедрості та турботи» роздають гуманітарну допомогу на вулиці, місцеві мешканці почали виходити й скаржитися, що у них не працює опалення й водопровід.
«У холоді живемо, замерзаємо у хатах. Газ треба, щоб давали людям, воду давали. Ні газа, ні води», – кажуть вони.
Принагідно місцеві мешканці показують волонтерам вибиті вікна у своїх оселях, воронки від мін на городах. При цьому одні переконані, що відколи Мар’їнку звільнили від сепаратистів на початку серпня, місто обстрілюють саме проросійські бойовики з боку Донецька. Інші запевняють, що міни під час сильних обстрілів у листопаді летіли з боку Курахова, міста, яке контролюють українські військові.
Відновлення газопостачання у Мар’їнці контролюють військові
Тим часом за містом бригада, сформована зі спеціалістів та техніки з довколишніх міст, активно ремонтує газопровід, щоб на свята люди таки отримали газ, а з ним і опалення. До цієї справи долучилася група цивільно-військового співробітництва в секторі «Б» Збройних сил України (Civil-military cooperation – CIMIC). Цей підрозділ був сформований Генеральним штабом за натівськими стандартами. До завдань бійців входить, зокрема, співпраця з місцевим мирним населенням.
У місті, де де-факто цивільної влади немає, адже ні міськрада, ні міська адміністрація не працюють, офіцери CIMIC беруть на себе відповідальність не лише за безпеку, але й за вирішення таких проблем, як налагодження газопостачання.
Керівник групи CIMIC, підполковник Олександр Гвоздков відзначає, що якщо на початку місцеві мешканці ставилися до них насторожено, якщо не вороже, то нині з ними вдається поступово налагоджувати діалог і довіра до українських військових зростає.
Ми тісно працюємо з місцевим населенням. Ми влаштовуємо зустрічі з людьми, з представниками влади, вникаємо в суть проблем у Мар’їнціОлександр Гвоздков
Нині Олександр Гвоздков контролює перебіг ремонтних робіт: «На момент проведення ремонту газопроводу місцева бригада й місцеве управління не могли справитися з цими завданнями, тому вони звернулися до нас, до групи цивільно-військового співробітництва. Ми тісно працюємо з місцевим населенням. Ми влаштовуємо зустрічі з людьми, з представниками влади, вникаємо в суть проблем у Мар’їнці. Глобальні питання намагаємося вирішити».
Нині в Мар'їнці все ще не працюють банкомати, молокозавод, частина електромереж, крамниць. З лікарів тут медичну допомогу може надати лише терапевт, інших спеціалістів немає. Людям дають направлення в донецькі лікарні на серйозніше лікування, проте їхати туди багато хто боїться.
На Новий рік та Різдво жителі міста не зможуть переглянути жодних привітань та телепрограм від решти України, адже тут досі стабільно працює лише телеканал сепаратистів з незаконного збройного угруповання «ДНР».
