Київ – Убивство українськими військовослужбовцями двох жительок Артемівського району, що на Донеччині, розслідує українська прокуратура. За попередніми даними правоохоронців, військові застрелили двох жінок 45 і 77 років, бо запідозрили їх у сепаратизмі. Справу розслідують за статтею про умисне вбивство. Коментуючи ситуацію зі злочинами щодо цивільного населення і порушенням прав людини в зоні АТО, речник «Міжнародної амністії» в Україні Богдан Овчарук в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що зловживання експерти фіксують з обох боків – українських сил та сепаратистів. Більше, за його словами, до катувань, викрадення людей і наруги над полоненими вдаються саме бойовики, тоді як серед українських силовиків ця проблема поширена здебільшого в лавах по суті непідконтрольних ЗСУ добровольчих батальйонів.
– «Міжнародна амністія» моніторить ситуацію із правами людини у зоні бойових дій. Ваша організація зокрема повідомляла про катування військовополонених бойовиками з угруповань «ЛНР» і «ДНР». А чи фіксували ви зловживання з іншого, українського боку? Зокрема, чи відомо Вам про умисне вбивство українськими військовими мирного населення чи полонених?
– З приводу згаданого інциденту з жінками, на нинішньому етапі ми не можемо це коментувати, тому що є лише одне джерело – повідомлення прокуратури. Складно у цьому випадку зрозуміти, чи це був воєнний злочин, а чи побутовий. У будь-якому разі справа має бути розслідувана, і розслідувана за принципами справедливого судочинства.
Більша кількість порушень відбувається з боку нерегулярних військових формувань, тобто це або «ДНР» і «ЛНР», або добровольчі батальйони, що повністю не інтегровані в систему контролю і підзвітності ЗСУ
Що стосується порушень під час військового конфлікту на Сході, то ми документуємо їх із обох сторін конфлікту. Два тижні тому ми видали наше нове дослідження, в якому продемонстрували свідчення того, що як українська сторона, так і сепаратисти катують, викрадають людей і, зокрема, проявляють жорстоке поводження і катування щодо затриманих, полонених. Варто зазначити, що безсумнівно, більша кількість порушень відбувається з боку нерегулярних військових формувань, тобто це або «ДНР» і «ЛНР», або добровольчі батальйони, що повністю не інтегровані в систему контролю і підзвітності ЗСУ. Наразі єдиним батальйоном, який ще повністю не інтегрований, є «Правий сектор». Якраз із боку цієї збройної групи була велика кількість порушень.
– Напередодні військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив також про нібито причетність до катувань цивільних у зоні АТО роти міліції особливого призначення «Торнадо». З якою метою учасники бойових дій вдаються до катувань цивільних, які мотиви, навіщо?
Враховуючи, що, як правило, ці люди не знають про норми міжнародного гуманітарного права, вони не знають про існування законів війни як таких, доволі велика ймовірність того, що вони будуть порушувати ці закони
– Розумієте, тут справа навіть не стільки в мотивах, скільки у професійності тих людей, які воюють на Сході. На певному етапі сформувалась велика кількість добровольчих батальйонів, які, дійсно, допомагали українській армії утримувати воєнну перевагу. Але враховуючи, що, як правило, ці люди не знають про норми міжнародного гуманітарного права, вони не знають про існування законів війни як таких, доволі велика ймовірність того, що вони будуть порушувати ці закони війни. Тому ще у вересні 2014 року, коли ми видавали звіт по добровольчому батальйону «Айдар», саме тоді був пік проблеми з добровольчими батальйонами. І після цього наша влада почала робити кроки для інтеграції добровольчих батальйонів у систему ЗСУ. На жаль, не всі батальйони були ефективно інтегровані, відбувалось це поетапно.
Чому є порушення? Для того, щоб злочинів не було, всі люди, які воюють на Сході, повинні бути, по-перше, поінформовані про міжнародне гуманітарне право, а, по-друге, мати чітку систему контролю і підзвітності. Тобто, якщо порушуються закони війни, повинна бути відповідальність і проведена перевірка якомога швидше.
– Наскільки «Міжнародна амністія» ефективно співпрацює з українською владою, зокрема з правоохоронними органами, куди передає результати свого моніторингу? Адже докази про зловживання не повинні залишатися на папірцях.
– Справді, ці факти не залишаються на папері. Одразу після публікації нашого звіту два тижні тому ми отримали доволі швидко реакцію СБУ й Міністерства оборони, і вже через два дні після презентації ми зустрілися з нашими колегами із СБУ, передали їм усю інформацію. І наскільки мені відомо, триває розслідування за наданими фактами. Це доволі позитивний сигнал, що до нашого дослідження дослухаються і беруть його до уваги для розслідування.
