Доступність посилання

ТОП новини

В уряді знову згадали про підвищення пенсійного віку 


©Shutterstock
©Shutterstock

Дефіцит Пенсійного фонду – 145 мільярдів гривень – не ліквідувати лише за допомогою підвищення пенсійного віку – експерт

В Україні рано чи пізно доведеться підвищувати пенсійний вік, заявляє міністр соціальної політики Андрій Рева. Утім, ще в травні урядовці запевняли, що питання про підвищення пенсійного віку зняли з порядку денного. Між тим, експерти зазначають, що дефіцит Пенсійного фонду не вдасться ліквідувати лише за допомогою підвищення пенсійного віку. Значно важливішим є те, що в Україні менше половини економічно активного населення платять внески до пенсійного фонду.

Уряд не планує підвищувати пенсійний вік на даному етапі, однак у майбутньому це необхідно зробити. На нинішньому етапі розглядають можливість підняти пенсійний вік для тих українців, які мають невеликий стаж роботи.

«Ось у нас не вистачає грошей у Пенсійному фонді. Ми їдемо займати на Захід, приїжджаємо в Німеччину, зустрічаємося з Ангелою Меркель і скорботно їй в обличчя говоримо, що у нас не вистачає грошей на пенсії. Про що вона подумає, як ви вважаєте, якщо вік виходу на пенсію в Німеччині 67 років?», – цитує міністра соціальної політики Андрія Реву прес-служба відомства.

На думку міністра, рано чи пізно пенсійний вік в Україні доведеться підняти. Він наводить у приклад Білорусь і Молдову, де нещодавно це вже зробили.

Від легалізації зарплат до наповнення Пенсійного фонду

Утім, ще в травні міністр соціальної політики заявляв, що підвищення пенсійного віку немає в планах уряду.Він тоді казав, що це «крайній захід, до якого варто вдаватися тоді, коли ситуація вже дійсно аварійна». Ще категоричніше висловлювався з цього приводу висловлювався віце-прем’єр із соціальних питань Павло Розенко.

«Я сьогодні можу чітко заявити, що уряд не буде вносити до Верховної Ради жодних ініціатив щодо підвищення пенсійного віку. Так, ми будемо працювати над системними змінами в пенсійній реформі. Разом з експертами ми будемо працювати з громадським суспільством і фахівцями над вдосконаленням солідарної пенсійної системи, але питання пенсійного віку на сьогодні знято з порядку денного», – сказав Павло Розенко в інтерв’ю «5 каналу» наприкінці травня.

Тоді ж віце-прем’єр заявляв, що джерела додаткових надходжень для Пенсійного фонду можуть бути знайдені завдяки легалізація заробітних плат та іншим змінам на ринку праці. Справді, як зазначає експерт з питань пенсійної реформи Реанімаційного пакету реформ Маріанна Онуфрик, в Україні з 26 мільйонів економічно активного населення лише 10,5 мільйонів платять внески до Пенсійного фонду. За її словами, «ситуація в цьому відношенні є дуже поганою».

Пенсійний вік у політичному вимірі

Дефіцит пенсійного фонду в Україні становить 145 мільярдів гривень. Його покривають за рахунок коштів держбюджету. Крім того, питання про зменшенням дефіциту Пенсійного фонду також знаходиться в центрі уваги переговорів із МВФ.

В оприлюдненому наприкінці минулого року проекті меморандуму з МВФ йшлося про підвищення пенсійного віку до 62 років. Однак, за словами Маріанни Онуфрик, це не вирішить проблему дефіциту Пенсійного фонду, адже дозволить заощадити заледве 4-5 мільярдів гривень.

Нещодавно лідери парламентських фракцій «Батьківщина» і «Радикальна партія» Юлія Тимошенко і Олег Ляшко зажадали від уряду оприлюднити текст меморандуму з МВФ щодо зобов’язань України. За словами Олега Ляшка, в таємному меморандумі із МВФ українські високопосадовці, серед іншого, узгодили підвищення пенсійного віку до 70 років. Натомість голова фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігор Гринів запевнив, що у меморандумі з МВФ немає прямих зобов'язань України підвищити пенсійний вік і закликав не спекулювати на цьому питанні.

«Фактично, до половини Пенсійного фонду забезпечується з держбюджету. Політики реально знають ситуацію. Але, коли це питання постає, то використовують його для мобілізації симпатиків та спекуляцій на цій темі», – коментує ситуацію політолог Андрій Єрмолаєв.

Європейські стандарти та українські реалії

Пенсійний вік в Україні вже підвищували восени 2011 року. Тоді запровадили поетапне підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років та збільшення виходу на пенсію для чоловіків-держслужбовців з 60-ти до 62 років. Тоді ж обіцяли, що другий етап пенсійної реформи має початися в 2013 році, але до другого етапу справа не дійшла. Загалом, ця реформа не вирішила основну проблему – дефіциту Пенсійного фонду.

З іншого боку, відтоді в парламенті неодноразово порушували питання про скасування пенсійної реформи, але справа до цього не дійшла.

Підвищення пенсійного віку це загальна тенденція серед європейських держав з огляду на демографічну ситуацію: населення Європи старішає. Пенсійний вік підвищили найближчі сусіди України. В Білорусі чоловіки виходитимуть на пенсію в 63 роки, а жінки – в 58. В Молдові пенсійний вік жінок (57 років) зрівняють із чоловічим (62 роки).

Проте в українців коротша тривалість життя, ніж у розвинених країнах. За різними градаціями –жінки-чоловіки, сільське-міське населення – середня тривалість життя становить в Україні близько 70-71 року, тоді як у розвинутих європейських країнах – на 10-12 років більше.

Також ідея про підвищення пенсійного віку непопулярна серед населення, що змушені визнати і самі урядовці. Хоча експерти, які працюють із громадською думкою, зазначають, що все не так однозначно.

«У нас людей роботою не налякаєш – багато людей пенсійного віку працює. І, думаю, що чимало з них обрали би роботу замість пенсії, якщо ця робота по силах і бодай задовільно оплачувалася б. Але на практиці і заплата низька, і пенсія жалюгідна. Тому люди похилого віку із великою гостротою сприймають пенсійне питання, розцінюючи його як критерій ставлення держави до себе», – зазначає Андрій Єрмолаєв.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG