Стан кримських татар в окупованому Росією Криму залишається найгострішою проблемою в галузі прав національних меншин, мовиться у проміжній доповіді про злочини на ґрунті ненависті та інші прояви ксенофобії в Україні за січень – червень 2015 року, яку підготувала Група моніторингу прав національних меншин.
«Заходи, спрямовані на придушення незалежного національного руху, ліквідацію кримськотатарських ЗМІ та інших інститутів, заборони на проведення мирних зборів та інші дії окупаційної влади є системними і можуть розглядатися як цілеспрямована політика», – наголошено в доповіді, яку цитує проект Радіо Свобода Крим.Реалії.
Автори документу звертають увагу, що одночасно розкручується машина політичних переслідувань активістів кримськотатарського національного руху, пов’язана, в першу чергу, зі «справою 26 лютого». Наприклад, мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу ще до початку анексії для запобігання захоплення проросійськими силами будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, російська окупаційна влада розглядає як «масові заворушення».
«Ця справа стала приводом для залякування і масштабних репресій. По всьому півострову відбуваються обшуки і арешти, фіксуються також викрадення та зникнення кримських татар, які окупаційна влада не розслідує», – мовиться в доповіді.
Група моніторингу прав національних меншин створена за ініціативою Конгресу національних громад України у квітні 2014 року. Робота групи продовжує програму моніторингу ксенофобії, яку здійснювали в рамках діяльності Конгресу з 2006 року.
Після окупації і заяв про анексію Криму Росією в Меджлісі кримськотатарського народу, а пізніше й у правозахисних організаціях, у тому числі міжнародних, регулярно заявляють про тиск на кримськотатарське населення, яке найбільше опиралося переходові півострова під російську владу. Багатьом кримськотатарським активістам і правозахисникам довелося виїхати за межі півострова, національним лідерам кримських татар Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову російська окупаційна влада заборонила в’їзд до Криму на п’ять років. Стали закриватися кримськотатарські ЗМІ, деякі перебазувалися на материкову частину України.
Російська окупаційна влада Криму називає заяви про утиск прав кримськотатарського народу на півострові перебільшеними, в МЗС Росії закликали не політизувати кримськотатарське питання.
