Катерина Глазкова – виконавчий директор Спілки українських підприємцівВ Україні з’явився рейтинг регіонів за критеріями легкості ведення бізнесу. Але про легкість у підприємницькій галузі в цілому по Україні наразі не йдеться, зазначають засновники рейтингу: Офіс ефективного регулювання та Спілка українських підприємців. Втім, в загальному дослідженні можна побачити певні тенденції та напрямки, в яких слід працювати кожному регіону. Оцінювали у рейтингу процес відкриття підприємства, сплати податків, приєднання до електромереж, оформлення земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво.
Сумська область посідає перше місце за легкістю ведення бізнесу в Україні: 107 балів зі 177, далі йде Львівська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Тернопільська. На останньому – Луганська: 75 балів зі 177, перед нею Херсонська та Чернігівська.
За напрямком «податки» на першому місці – Сумська область, аутсайдер – місто Київ.
За умовами створення підприємства теж лідирує Сумська область: для цього необхідно 6 днів із витратами у 343 гривні. Замикає рейтинг Луганська область: 12,5 днів та 725 гривень.
За напрямком «одержання дозволу на будівництво» перше місце належить Чернівецькій області з витратами у 96 днів та 263 810 гривень. Останньою в списку є Чернігівська область: 116 днів і 367 079 гривень витрат.
За оформленням земельної ділянки лідирує Львівська область, витрати 131 день та 11 180 гривень, аутсайдер – Харківщина: 161 день та 18 915 гривень.
Приєднатися до електромережі найпростіше у Волинській області: за 22 дні та 87 360 гривень, найскладніше в Київській області: за 22 дні та 599 760 гривень.
Ті критерії, які є однаковими для всієї країни, засновники рейтингу в розрахунок не брали.
Втім, за результатами аналізу, стало зрозуміло, що в деяких регіонах часто застосовують законодавство по-різному.
«Законодавчо встановлено, що реєстрація підприємства має відбуватися протягом 24 годин. У Києві – 3-4 години і можна отримати свідоцтво підприємства, а в деяких регіонах це може займати все одно 2-3 дні. Або є такий податок «на розвиток інфраструктури», коли будують новий якийсь об'єкт, це пайова участь так звана, законодавчо встановлено, що її розмір має бути до 10%. В Києві – він 2%, в Маріуполі 1 гривня, а в деяких регіонах сягає 8 або всіх 10 відсотків», – пояснює Катерина Глазкова.
Здебільшого різниця виникає через людський фактор, вважають розробники рейтингу.
«Можна на запит компанії щодо отримання земельної ділянки відправити відписку, бо у вас неповний перелік документів. А можна зробити так, як в Сумській області, перелічувати документи, яких не вистачає, щоб підприємець підготувався, доопрацював і потім отримав цей дозвіл. Це просто підхід до виконання обов'язків і діалогу із бізнесом», – додає вона.
Із початком процесу децентралізації в країні місцева влада набула більших повноважень і можливостей для регулювання, але часто не використовує їх для забезпечення максимального розвитку бізнес-сектору.
Зовсім трохи хіба що, зазначають у Спілці українських підприємців.
«Трохи полегшена ситуація з валютною лібералізацію. Ми постійно піднімали це питання і в Національному банку, і в уряді, що треба зменшувати цей тиск валютного регулювання. На щастя, почули. Зменшено обов'язковий обсяг повернення валютної виручки, збільшено строки вдвічі – це дуже важливо», – наголошує виконавчий директор Спілки українських підприємців.
Попри зниження навантаження на фонд заробітної плати за рахунок зменшення ставки єдиного соціального внеску, воно все ж таки залишається суттєвим. Зокрема, підняття мінімальної заробітної плати стало різким і неочікуваним для підприємців.
«Крок із підвищенням мінімальної заробітної плати був абсолютно правильним. Він підштовхує і компанії збільшити плату співробітникам, і підштовхує до оживлення економіки, але це був дуже різкий крок. Владі треба бути більш передбачуваній, заздалегідь планувати і оголошувати свої плани, щоб підприємці встигли планувати свої бюджети»,– зазначає Катерина Глазкова.
Найбільша проблема, яка наразі заважає бізнесу розвиватися це брак людських ресурсів, – «кадровий голод», адже багато людей просто їдуть на заробітки за кордон, зазначає виконавчий директор Спілки українських підприємців.
Заважає бізнесу і тиск з боку правоохоронних структур.
«Варто відзначити значне зростання кількості скарг на СБУ – кількість скарг виросла на 60% у другому кварталі, на 38% виросла кількість скарг на Міністерство юстиції, на 25% зросла кількість скарг на контролюючі органи. Також на 23% зросла кількість скарг на Національну поліцію», – заявив бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета.
На Державну фіскальну службу України за ІІ квартал 2017 року надійшло 115 скарг, на прокуратуру України – 16 скарг, на Національну поліцію України – 14 скарг.
Найбільше скарг – з Києва та Київської області, далі – Харківська, Дніпропетровська, Одеська, за статистичними даними офісу бізнес-омбудсмена.
Тиск на бізнес, обшуки, неправомірні, необґрунтовані претензії, іноді без рішення суду, вилучення серверів, зупинка роботи компаній – це все існує і такого неможливо уявити в цивілізованій країни, підтверджує Катерина Глазкова.
«Навіть якщо є претензії (всі – не святі), неможна зупиняти роботу компанії, бо це так само робочі місця, люди. Говоріть з підприємцями економічною мовою, а не мовою примусів і обшуків! Та коли ведеш чесний і прозорий бізнес – нічого боятися. Це точно не захистить в нашій країні від того, що до тебе не прийдуть, але правда буде на твоїй стороні і можна йти до суду. Це інше глибоке питання про справедливість наших судів, на жаль. Але все ж таки, коли немає за що тебе вхопити, то ти податкову зустрічаєш не як «дорогих гостей», а розмовляєш з ними зовсім по-іншому», – переконана виконавчий директор Спілки українських підприємців.
До 51% бізнесу в Україні перебувають в тіні, тобто уникають сплати податків. В Спілці українських підприємців переконані, що мають бути жорсткіші покарання за ухилення від сплати податків і водночас спрощення умов для підприємців.
«Має бути невідворотність покарання за невиконання законів. Тобто, не платити і не працювати прозоро має бути неможливо. З іншого боку, треба створювати комфортні умови для розвитку бізнесу, а не намагатися тиснути на тих, хто більше платить, бо в білу працює, забирати в них ще більше, а ті, хто в тіні, там і залишаються», – Катерина Глазкова.
Оцінювати легкість ведення бізнесу по регіонах планують щороку. На меті у розробників – створити конкуренцію між областями.
Від Офісу ефективного регулювання місцева влада кожної області отримає аналітичні матеріали із рекомендаціями, як покращити ситуацію в регіоні та налагодити координацію із бізнесом.
«Дуже часто мова йде про дуже прості речі: розмістіть на своєму сайті повний перелік документів, який необхідний для оформлення земельної ділянки», – зауважує Катерина Глазкова.
Говорити, що вести бізнес в Україні легко, несправедливо, зазначають в Спілці українських підприємців, і рейтинг це показує: за максимальної можливості отримати 171 бал лідер отримав лише 107.