Інтерактив

Росія прагне паралізувати українську залізницю

Російські ракети та дрони все частіше атакують залізничну інфраструктуру та потяги України, намагаючись паралізувати логістику країни.

Іван Гуттерман, Войтек Гроєц
15 грудня 2025 року

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року залізнична мережа України відіграє ключову роль в евакуації цивільного населення, перевезенні військ і озброєння, транспортуванні товарів на експорт та прибутті світових лідерів до Києва.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (ліворуч), президент Франції Еммануель Макрон (посередині) та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (праворуч) на вагоні потяга до Києва в Шегині, Україна, 9 травня 2025 року.
Stefan Rousseau / AFP

На початку великої війни Росія у більшості випадків завдавала ударів по залізничній інфраструктурі з артилерії неподалік від місць бойових дій, хоча були й винятки.

Пожежник серед уламків на вантажному залізничному вокзалі в Харкові, який був частково зруйнований російським ударом.
Yasuyoshi Chiba / AFP

Коли наступ Росії в 2022 році зазнав поразки і війська РФ відступили з околиць Києва та інших регіонів, кількість ударів по залізницях різко зменшилася впродовж більшої частини 2023 і 2024 років – зосередившись натомість на енергетичній інфраструктурі України.

Атаки посилилися навесні 2025 року – Радіо Свобода нарахувало понад 100 випадків за вісім місяців, починаючи з травня. Це більше ніж удвічі перевищує загальну кількість атак на залізничну інфраструктуру за 2023 і 2024 роки разом узяті.

Через шість тижнів після початку повномасштабного вторгнення Росія завдала удару по залізничному вокзалу в Краматорську, Донецької області, двома балістичними ракетами «Точка-У». На вокзалі тоді тисячі цивільних осіб чекали на евакуацію. Загинула 61 людина, серед них семеро дітей.

Попередні удари по залізничних станціях були спрямовані проти українських військ або військової техніки, зосередженої там. Map legend Міністерство оборони Росії заявило, що 6 травня 2022 року було завдано удару по складу західної зброї на станції в Богодухові в Харківській області.

Українська залізнична інфраструктура на сході країни, який зараз є основним напрямком російських атак, постраждала найбільше. Але вузлові станції на заході та в центрі України також були об'єктами ударів, що спричинило затримки по всій мережі.

«Коли потяг вибивається зі свого графіка через ушкодження, відповідно, це має ефект доміно на інші маршрути руху потягів», – каже колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава.

У серпні російські дрони завдали удару по станції в Козятині, знищивши рухомий склад, що спричинило зміну маршруту поїздів.

«Бажання Росії очевидне: паралізувати українську логістику, бо значна частка вантажів, в тому числі військових – використовує саме залізничне сполучення», – заявив в інтерв'ю Радіо Свобода колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

У новій кампанії Росії значну частину роботи виконують безпілотники типу «Шахед», а не артилерія та балістичні ракети. Під час одного з численних ударів по Дніпропетровській області 18 липня далекобійні безпілотники завдали удару по поїзду, внаслідок чого загинув машиніст і був поранений його помічник.

4 жовтня внаслідок удару російських безпілотників по пасажирських поїздах у м. Шостка Сумської області загинула одна людина, десятки отримали поранення.

Президент України Володимир Зеленський засудив атаку як «тероризм», а міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав цю кампанію «однією з найжорстокіших тактик Росії».

Москва постійно заявляє, що не завдає ударів по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі, попри численні докази протилежного.

Сумська область має дуже довгий кордон з Росією і навіть невеликі дрони з коротким радіусом дії та FPV застосовуються РФ для ударів по залізниці. Свідченням цього є атака 18 жовтня, внаслідок якої було пошкоджено залізничну станцію та поранено цивільних.

У листопаді «Укрзалізниця» була змушена призупинити сполучення зі Слов'янськом у Донецькій області, а також з Краматорськом – станцією, де на початку повномасштабної війни загинули десятки людей. Російські війська зараз знаходяться всього за 20 кілометрів від міста.

Росія не припиняє атаки на українську залізничну інфраструктуру. 6 грудня Росія атакувала «Шахедами» вузлову залізничну станцію у Фастові на Київщині. Внаслідок атаки було повністю знищено залізничний вокзал і пошкоджено депо приміських електричок.

Окрім вузлової станції у Фастові, були уражені Вишгородський та Бучанський райони на околицях Києва. За словами українського чиновника, це була найбільша атака Росії на залізничну інфраструктуру в столиці та її околицях.

Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський заявив, що удари по станціях у таких містах, як Шостка, не мають військової мети.

«Вони роблять усе, щоб зробити прифронтові та прикордонні райони непридатними для проживання, щоб люди боялися туди їхати, боялися сідати на потяги, боялися збиратися на ринках, а студенти боялися повертатися додому».

Попри російські удари, «Укрзалізниця» «показує дивовижну здатність до виживання», – каже Володимир Омелян, колишній міністр інфраструктури. «Завдяки цьому досі функціонує українська економіка».

Дані про удари були зібрані з бази даних про місця та події збройних конфліктів (ACLED), а потім відфільтровані до тих атак, де є примітка про те, що українські залізничні станції, поїзди та інша пов'язана інфраструктура зазнали пошкоджень або були об'єктами атак. Українські офіційні особи наводять більші цифри щодо кількості ударів по залізничній інфраструктурі, ніж відображено в цих даних.