Роман Скрипін: Коли оголошували переможців у Кардифі, тих, хто мав би виграти право на проведення «Євро-2012», то там були такі коротенькі телевізійні ролики і оголошували про критерії, яким має відповідати та чи інша країна, які претендували, в тому числі і Україна, і Польща. Були такі враження, коли показували, що мусить бути розвинена транспортна інфраструктура, інфраструктура зв’язку, інфраструктура готелів.
Ми з колегами, сидячи біля телеекранів, стискали не знаю, які кулаки, тримаючи, звичайно, це все за Україну і Польщу, але так само знижували плечима і говорили, що у нас всього цього немає.
І так воно й є – у нас не розвинута ані перша, ані друга, ані третя інфраструктура.
Отже, ми можемо говорити про комунікації в Україні для того, щоб зрозуміти, яка є їхня якість, варто просто сісти за кермо автомобіля і проїхати від Донецька, якщо ви хочете, від Києва, Львова (тут вже немає різниці) і, скажімо, до Парижа, тобто через Східну і Західну Європу, і на власній шкірі відчути, наскільки різняться ці два світи: пострадянський і західноєвропейський, до якого ми, нібито, прагнемо.
Отже, чи впорається Україна зі всіма завданнями, поставленими перед нею, для проведення «Євро-2012»?
Пане Євгене, Ви завзятий автогонщик. Що Ви можете сказати про українські шляхи? Наскільки вони готові до «Євро-2012»?
Євген Червоненко: Перше – це якраз якість шляхів для автогонщика не настільки важлива. Я не хочу про це. Давайте по суті…
Роман Скрипін: Я не профі. Я якраз аматор.
Євген Червоненко: Я перше, що хотів би, щоб все ж люди, які мене почують, зрозуміли, що сучасні авто – це перш за все відповідальність, і Європа – це внутрішня дисципліна по виконанню правил дорожнього руху. Бо новітні авто, вони обманюють.
Так, ми з авто і з автогонками закінчили. А тепер по суті.
«Євро-2012» в моєму розумінні – це шанс, наданий Баррозу, те, що намагався Ющенко і федерація зробити іншу країну, європейську країну дійсно.
Називати себе європейцями, треба відповідати і французьким дорогам теж, не мати чиновницького свавілля і мати сучасні аеропорти. «Євро» - це привід стати краще і просто бути розумнішим.
Вадим, який сидить у студії, може заздалегідь сказати, що у нас немає розбігу по жодному питанню, бо я рекомендував його на «Автодор», він був по суті мій заступник міністра. Але є, як кажуть, емоції.
Не емоції – це те, що ми добудовували «Київ-Одесу», не емоції, що ми з Вадимом знайшли в кущах шматок старої радянської дороги, яка була в повній розрусі, «Москва – Симферополь», зробили дорогу від Дніпропетровська до Харкова.
Існує і стара дорога, по якій їхати до Харкова, по якій їхати до Харкова 3,5 години мінімум, а по цій дорозі 160 км можна доїхати до Харкова за одну годину…
Роман Скрипін: Це з порушенням правил дорожнього руху, пане Євгене?
Євген Червоненко: Ні, там вона першої категорії. Я думаю, що на ній буде дозволена така швидкість.
Роман Скрипін: Та у нас максимум 120 можна. Це максимум.
Євген Червоненко: Ну, значить, я помилився. Але, скажемо, майже одну годину.
Справа в тому, що дороги як гарантії на те, що ми розбудуємо півтисячі доріг, які змінять не «Євро», які змінять Україну, її інвестиційну привабливість. На це давав уряд. І він мусить це виконувати.
Я ще раз хочу наголосити, що дороги – це не є забаганка якихось варягів, які швидко їздять. Дороги – це економіка при такій вартості пального, при такій вартості авто і логістиці. А остання, якщо ми говоримо про інвестиції, то до будмайданчику мусить бути логістична схема і дорога.
Конкретно. Агенцією було проведено величезну роботу. А в наших функціях, то це залучення інвестицій. Я можу вам сказати, що з 7 мільярдів ми мали б і маємо сьогодні домовленості з провідними фінансовими світовими структурами на залучення на дуже вигідних умовах (слово незрозуміле), плюс дуже мало 5 мільярдів доларів на довгостроковий термін з цільовим використанням на розбудову українських автобанів.
Хочу зробити головний наголос, який я доводив і діючому уряду. Що темпи інфляції сьогодні на будівельні матеріали і на виконання робіт більші, ніж обслуговування цього цільового кредиту…
Роман Скрипін: Пане Євгене, я хотів би більш конкретні відповіді на конкретні питання. Я питав, наскільки ми готові? Ну, від Вас ми почули часткову відповідь на це питання. Але я змушений перейти…
Євген Червоненко: Ми будемо готові, якщо зрозуміємо, що це потрібно.
Я вважаю, що програма Президента «Шляхи України» і є це. Це потрібно країні. І це буде зроблено, я в цьому переконаний.
Роман Скрипін: Наступне питання фактично по інформації сьогоднішнього дня.
Стало відомо, що ГПУ протестувала рішення конкурсу з визначенням кращої проектної пропозиції реконструкції НСК «Олімпійський».
Як відзначив представник Міністерства молоді і спорту Карандієв, українська сторона сподівається назвати компанію нову, що проведе реконструкцію НСК, на засіданні комісії УЄФА у Відні 27 червня.
Нагадаю, що сьогодні 24 число і до 27 три дні. Чи встигнуть назвати нову компанію? І що це взагалі за танці довкола цього тендеру?
Євген Червоненко: Я можу зазначити тільки одне, що пан Карандієв проходив стажування ще на початку агенції, розробки її на посаду заступника, першого заступника і був звільнений з наших рядів за нефаховість.
Друге, що я знаю по цій ситуації, я знаю, що є протест прокуратури на те, що переможець конкурсу, як і наскільки мені вже мої фахівці пояснили, як і багато інших компаній не мав повних легалізацій, документів, але це просто бюрократична вимога, на той час.
Що стосується переможця конкурсу, то протест прокуратури не є скасуванням конкурсу. І скасування конкурсу може зробити тільки суд в правовій державі.
Я не маю підстав говорити і не отримав такої інформації на цю годину від діючого міністра Павленка про те, що конкурс скасований.
Роман Скрипін: Пане Євгене, уточнення. 27 числа у Відні відбудеться засідання комісії УЄФА. Говорять, що, власне, 27 числа комісія може змінити визначення стосовно того, в кого проходитиме «Євро-2012». Чи щось загрожує Україні на сьогоднішній день? Чи можуть у нас забрати «Євро-2012»?
Євген Червоненко: Хочу офіційно запевнити і зняти всі чутки, що 27 числа - це чергова стратегічна рада, метою якої є проконтролювати термін розуміння поставлених завдань і перевірити деякі завдання.
Ми здали генеральний план, ми погодили його з поляками в єдиному форматі. Наш не гірший, а в деяких питаннях ще більш розширений. У нас абсолютно однаковий. У мене немає таких побоювань взагалі.
До чемпіонату ще 4 роки. І я буду радіти, якщо український політикум виведе процес «Євро» поза дужки своєї боротьби. Я переконаний, що «Євро» буде, бо цього хочете ви і весь український народ.
Роман Скрипін: Звичайно, хочу. Всі хочуть.
Пане Вадиме, в який термін реально збудувати швидкісні автошляхи в Україні?
Вадим Гуржос: Перш за все я хотів би сказати, що для підготовки «Євро-2012» не стоїть вимога будівництво швидкісних доріг в Україні.
Є два рівні завдань, які ми повинні вирішити до «Євро-2012». Перший рівень обов’язків, згідно з вимогами УЄФА. Цей рівень відповідно до тих гарантій, які надані урядом України, надані керівниками міст приймаючих, то це перш за все відносно до аеропортів, до стадіонів, до готелів, до розміщення, до безпеки і інших питань.
Роман Скрипін: Добре. Давайте про аеропорти.
Вадим Гуржос: Я продовжу трохи про дороги для того, щоб була зрозуміла ситуація по дорогах.
Те, що почав казати пан Червоненко, відносно інфраструктури, яка в нас є, відносно доріг, то я хотів би привести декілька цифр, які досить цікаві, я думаю, для наших слухачів.
В Україні існує 730 тисяч км доріг взагалі, включаючи вулиці міст, комунальні дороги і таке інше. 170 тисяч км доріг – це ті дороги, які поєднують міста і села. Це так звані дороги загального користування, державні і місцеві. З них 20 тисяч державні. Так от, 20 тисяч державних доріг – це якраз і є та увага, яка вже якимсь чином приділяється і УЄФА до цих доріг.
Ми не надавали жодних гарантій відносно будівництва швидкісних доріг. Ми пообіцяли, що проїзд між містами, які будить приймати чемпіонат, і між західним кордоном і кордоном з Росією, Білоруссю буде відповідно поєднаний шляхами, які будуть безпечними, комфортними для проїзду.
Якої категорії будуть ці шляхи? Мова не йде про це.
Вадим Гуржос: В Україні з 730 або 170 тисяч км, які є державними дорогами і місцевими дорогами, у нас тільки 2 200 км – це дороги першої категорії.
Перша категорія – це те, що ми звикли називати, умовно кажучи, автобанами. Це, як мінімум, дві смуги в одному напрямку, розподільча смуга і знову дві смуги у зворотному напрямку.
З цих 2 200 км швидкісних доріг у нас аж 280 км!
Вся інфраструктура у нас будувалася ще за радянських часів. В 1970-1980 роках була програма «Ліквідація бездоріжжя». В ці часи була збудована основна мережа, національна мережа. Вона непогана у нас. Скажемо, вона відповідала точно тому рівню економіки і розвитку країни, який був.
Вадим Гуржос: швидкісних доріг у нас аж 280 км!
Роман Скрипін: Тобто, ми маємо автошляхи вчорашнього дня.
Вадим Гуржос: Абсолютно. Позавчорашнього. На превеликий жаль, відбудувати це все за один день ми не маємо можливості.
Вадим Гуржос: На 1 км доріг приблизно менше, ніж 5 тисяч доларів ми витрачаємо в рік. А така країна, яка поруч з нами знаходиться, Білорусь, вона витрачає десь 12 тисяч доларів.
Роман Скрипін: А 1 км будівництва коштує 1 мільйон доларів, якщо я не помиляюся.
Вадим Гуржос: Ні, я вибачаюся. 1 км за 1 мільйон Ви можете збудувати дорогу четвертої категорії. Тобто, це така сільська дорога, яка нічого не значить…
Роман Скрипін: Скільки коштує 1 км?
Вадим Гуржос: Той проект, який ми відбудовували, коли будували між Харковом і Дніпропетровськом на ділянці «Дніпропетровськ-Перещепіно» (це цього року було здано в експлуатацію) у нас там вийшло в середньому 6 мільйонів доларів на 1 км. Це та цифра, яка на сьогоднішній день, скажемо, в Європі вона вже на 20-30% дорожче, десь до 10 мільйонів виходить…
Роман Скрипін: Тобто, наші слухачі елементарно можуть порахувати, скільки треба інвестувати в українські автошляхи, аби вони досягли певної категорії.
В Україні швидкісна автомагістраль поєднує лише, я так розумію, Київ і Одесу та Харків і Дніпропетровськ?
Вадим Гуржос: І то умовно. Там було багато піару, коли та дорога будувалася. Певні політичні обставини були…
Роман Скрипін: Президентом був Кучма, я хочу нагадати.
Вадим Гуржос: Це вже історія.
А я хотів би сказати, щоб всім було зрозуміло, що в дійсності відбувалося будівництво і реконструкція на середній ділянці «Київ-Одеса», тобто 220 км з 470 км між Києвом і Одесою було…
Роман Скрипін: І зараз добудовується це все.
Вадим Гуржос: І весь час ми повинні добудовувати, весь час ми доводимо її до ума, і весь час ми стикаємося з проблемою, коли треба гроші на цю дорогу, а нам весь час опонують: навіщо ж туди, її вже ж збудували?
Роман Скрипін: Ви згадали про аеропорти….
Що нам робити з аеропортами? Ми не готові, виявляється.
Вадим Гуржос: Давайте трошки оптимізму внесемо в нашу розмову. Я готовий надати більш позитивну інформацію.
«Євро-2012» - це якраз та можливість, яку ми можемо використати для того, щоб поліпшити нашу інфраструктуру.
Роман Скрипін: Чи можна зробити це в такий стислий термін – 4 роки?
Вадим Гуржос: Можна зробити реальні речі. Ми вели розмову з нашим урядом і з прем’єр-міністром і доводимо зараз те, що дійсно, що всі ті об’єкти, які ми повинні відбудувати і зробити до «Євро-2012», то перш за все повинні мати чіткі і визначені джерела фінансування. У нас вони на сьогоднішній день такі є.
На аеропорти на цей рік виділено 1 008 мільйонів гривень. Є відповідна постанова Кабміну про порядок використання коштів. Зараз підготовлений той перелік аеропортів, вносяться зміни.
В цьому переліку є дуже багато аеропортів. Перш за все це йде розмова про аеропорт «Донецьк», куди йдуть кошти, це йде розмова про аеропорт «Бориспіль», це йде розмова про «Жуляни», при київський аеропорт, про багато інших аеропортів, де ведуться вже роботи, де будуть розпочаті роботи в цьому році, де починається проектування.
Все це є згідно вимог УЄФА. І ці всі роботи будуть робитися під жорстким контролем УЄФА. І в мене немає тут ніяких сумнівів, що ми це завдання виконаємо.
Роман Скрипін: Давайте ми це простіше сформулюємо. В Україні в містах проведення «Євро-2012» будуть сучасні аеропорти, котрі будуть забезпечені і злітно-посадковою смугою, і інфраструктурою самого аеропорту, і самі будівлі…
Вадим Гуржос: Ми отримаємо 7 плюс 10 - приблизно 17 аеропортів до «Євро-2012» будуть підготовлені.
Є на це кошти, кошти плануються на наступний рік. І я повторюю: немає сумнівів, що буде це зроблено.
Роман Скрипін: Рік закінчення робіт назвіть.
Вадим Гуржос: 2011 рік. Все повинно бути закінчено до 2011 року.
Роман Скрипін: Абсолютно все?
Вадим Гуржос: Абсолютно все по всім аеропортам. Ну, якісь речі можуть добудовуватися…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
