Доступність посилання

ТОП новини

Чи дає план ЄС можливість цивілізованого виходу з війни між Росією і Грузією?


Міхеїл Саакашвілі і Ніколя Саркозі після зустрічі в Тбілісі 12 серпня 2008 р.
Міхеїл Саакашвілі і Ніколя Саркозі після зустрічі в Тбілісі 12 серпня 2008 р.

Прага – План мирного врегулювання в Південній Осетії, який запропонував у результаті дискусій в Москві і Тбілісі французький президент, має сьогодні розглянути Брюссель і лише потім документ може стати юридично «зобов’язуючим». За планом, сторони мають припинити вогонь, відвести війська на попередні, передвоєнні позиції. Йдеться і про допомогу біженцям і жертвам боїв. Але Грузія відмовляється включати в угоду питання міжнародного обговорення статусу Південної Осетії та Абхазії. Уже сьогодні Тбілісі заявляє, що Росія не дотримується домовленостей щодо припинення вогню і пересуває свої війська територією Грузії.

У Тбілісі вважають, що російські війська не виконують домовленостей щодо припинення вогню і продовжують рухатися територією Грузії. Про це сказав сьогодні президент Міхеїл Саакашвілі, про це заявила в Брюсселі, теж сьогодні, міністр закордонних справ Грузії Ека Ткешелашвілі. Вона також закликала ЄС направити в зону конфлікту європейських спостерігачів.

«Тут необхідні європейські спостерігачі. Європа мусить фізично позначити свою присутність на місці подій і повинна зупинити це. Ми частина Європи. На частину Європи здійснений збройний напад – російська сторона веде широкомасштабні воєнні операції. Такого не повинно бути у сучасному світі», – зазначила Ека Ткешелашвілі.

Зі свого боку Бернар Кушнер підтримав, висловлену на засіданні міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, пропозицію Грузії. Він також вважає, що в складі цих спостерігачів мають бути і представники Росії.

«І я кажу у відповідь на таку пропозицію: так, так, так! Саме так і живе Європа, саме так належить робити справи. І я думаю, що російська сторона прийме наші пропозиції. І, не виключено, в створюваній групі буде можливою і присутність російських представників», – заявив Бернар Кушнер.

Москва заперечує заяви Тбілісі

Відомо також, що російські військові спростовують твердження Тбілісі про пересування сил Росії грузинською територією та обвинувачують у воєнній активності армію Грузії.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив: «Принциповий момент неповторення трагедії – це той принцип, який каже про необхідність повернення всіх грузинських збройних сил у місця постійної дислокації, тобто в казарми». Лише тоді, за словами Лаврова, російські сили почнуть повертатися додому, за винятком російських миротворців на території Південної Осетії і Абхазії. Абхазькі ж сили повністю оволоділи Кодорським міжгір’ям і тепер Сухумі повністю контролює всю територію автономної республіки Абхазії.

Сьогодні міністри закордонних справ ЄС мають узгодити головні юридичні позиції майбутньої угоди про припинення війни в Грузії і лише тоді її мають підписати в Москві і Тбілісі. Чи підпишуть? Це питання. Також пропозицію про відправку до Грузії міжнародних спостерігачів можна узаконити лише через Раду Безпеки ООН, де Росія має право вето. Так що вести мову про якийсь остаточний успіх миротворчої місії ЄС в Грузії ще рано.

Грузія судиться з Росією в Гаазі

Грузія подала позов до Міжнародного суду в Гаазі на дії Росії і геноцид її армії на території Грузії у всіх конфліктах, починаючи з 90-х років.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Мілібенд заявив сьогодні у Брюсселі, що Росія мусить надати підтвердження про заявлені нею тисячі жертв внаслідок грузинського наступу в Цхінвалі в ніч із 7 на 8 серпня. Це є принциповим, на думку Мілібенда, з тієї причини, що ці тисячі нібито вбитих стали чи не головною причиною вторгнення Росії на територію іншої суверенної держави.

Сполучені Штати пропонують скликати наступного тижня саміт міністрів закордонних справ НАТО, щоб обговорити ситуацію в Грузії і майбутні кроки Альянсу щодо цього.

(Прага – Київ)

  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.
XS
SM
MD
LG