Доступність посилання

logo-print
27 Березень 2017, Київ 19:55

«Мобі-бум». Мобільний бум в Україні, всупереч усім складнощам в економіці та політиці, не вщухає


Цього року українці купили більше мобільних телефонів, ніж торік. За перших 9 місяців нинішнього року в Україні придбали 6 мільйонів мобільних пристроїв на суму 1 мільярд 200 мільйонів доларів.Від початку цього року продаж мобільних телефонів зріс на 6%, порівняно з аналогічним періодом 2007 року, констатують експерти. Навіщо українці витрачають стільки грошей на мобілки? Яким є майбутнє мобільних технологій?

Мобільні технології розвиваються

Ще якихось 5-6 років тому, наприклад, мобілка з відеокамерою була рідкістю і не по кишені більшості мобіломанів. Тепер уже це є звичною річчю, як і bluetooth, програвач mp-3 тощо. Про майбутнє мобільних технологій, розповів Радіо Свобода Юрій Соловйов, голова ради Української асоціації операторів зв’язку. «Сьогодні вже є можливість отримання телевізійної картинки в телефон, будь-якої інформації з Інтернету – це спілкування зі світом та підкорення величезних територій. Однак проблемні території ще є».

77-річна киянка Катерина Михайлівна, на відміну від багатьох інших людей літного віку, непогано оволоділа мобільним телефоном і користується ним не лише для прийому дзвінків. «Я вміла лише дзвонити і приймати дзвінки, але моя онука мене навчила писати смс-повідомлення – це досягнення, оскільки більшість пенсіонерів та людей літнього віку вміють лише натиснути кнопку і слухати. Я вже не можу без мобільного телефону жити. Мені спокійно з ним гуляти. Адже запізнюючись чи прихворівши я завжди можу зателефонувати родичам або друзям».

Розмовляти по мобільному без рук – вже не примха, а вимога для водіїв

А у Харкові мобі-бум особливо помітний в останні місяці і справа тут не стільки у прагненні отримати модний аксесуар або похизуватися перед друзями й знайомими новою мобілкою. Все набагато простіше – різко зросли штрафи за користування таким телефоном без гарнітури в авто. Тому й треба вирішувати проблему, розповідає харківська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Журавльова. «Лише за перші два тижні листопада в харківських салонах мобільного зв’язку значно зросли продажі пристроїв Hands-Free, які дозволяють розмовляти по мобільному без допомоги рук. За статистикою, до десяти відсотків ДТП в Україні відбуваються через використання мобільного за кермом. Тому в жовтні в 37 містах країни Державтоінспекція проводила соціальну рекламну кампанію «Або кермо, або розмови». Дослідження підтверджують: під час телефонної розмови водієві треба вдвічі більше часу, щоб зреагувати на зміну ситуації на дорозі».

Вперше в Європі обмежили користування мобілками під час навчання в Італії

Італійський досвід обмеження мобілок на уроках наслідували у Греції та Ірландії. Навіть у період економічної стагнації жителі Апеннінського півострова не відмовляють собі у задоволенні спілкування. На 60 мільйонів мешканців Італії зареєстровано понад 80 мільйонів телефонних ліній мобільного зв’язку. Не мають телефонів хіба що немовлята, жартують в Італії. А вже для школяра мобілка – незамінний друг, хоча користуватися нею під час уроків та іспитів заборонено, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Римі Наталка Кудрик. «Помітивши школяра-правопорушника, вчитель має право вилучити в нього телефон до закінчення уроку чи взагалі віддати його у присутності батьків. Запеклих порушників можуть не допустити до випускних іспитів або їх очікують виправні роботи (15-денне прибирання у класах та на пришкільній ділянці)».

Діти не стали користуватися менше мобільними телефонами

Українських школярів за розмови по мобілці не допускати до іспитів ніхто не збирається і виправні роботи їм не загрожують. Міносвіти, хоч і рекомендувало обмежити користування такими телефонами на уроках, але за рік ситуація практично не змінилася, констатує Володимир Скиба, начальник відділу Департаменту середньої освіти Міносвіти. «Я думаю, що діти мобільними телефонами не стали користуватися менше. Ми не можемо внести повної заборони. Та ще й мобільні телефони купують батьки, щоб контролювати своїх дітей».

4-класник однієї зі столичних шкіл Левко підтверджує, що вчителі намагаються обмежити «мобілізацію» учнів, однак без особливих успіхів. «Вчителі намагаються заборонити нам це, але у них нічого не виходить. Все рівно школярі ходять з мобілками. Користуються ними навіть на уроках. Інколи вчителі забирають, а іноді жаліють».

Мобілка на уроках дійсно зайва, підтверджує дитячий психолог Наталя Лесенко. Але одними заборонами тут не зарадити. Учителям варто роз’яснювати, узгоджувати свої кроки з батьками. А учням — дослухатися до цих порад. «Телефон – це питання необхідності. Потрібно вислухати думку батьків, вчителів та дітей. Але діти сьогодні вже не уявляють, як обходитися без мобілки».

Продаж мобільних телефонів у світі наступного року можуть впасти на 9%, про це повідомляє український часопис «Фокус». Річ у тому, що дві третини продажів у галузі, зазвичай, доводиться на заміну старих апаратів новими, але зараз потенційні покупці відкладають придбання нових мобілок, щоб зекономити гроші. Найбільший спад чекає на виробників дешевих моделей.


Чи маєте Ви мобілку та навіщо вона Вам потрібна?
Володимир, студент: Моєму новому телефону – рік, а перший батьки купили 3 роки тому. Я лише дзвоню та інколи пишу смс.
Катерина, студентка: Маю мобільний телефон уже 5 років. Користуюся усіма фукціями, які є в телефоні: дзвоню, пишу смс, надсилаю ммс, за допомогою блютус перекидаю в телефон інформацію.
Анатолій, пенсіонер: У мене не буває такого, як смс. Я поповнюю рахунок і користуюся, але намагаюся робити так, щоб мені дзвонили.
Віра, вчителька: Я давно вже маю телефон. Він мені потрібен, щоб дзвонити та інколи смс обмінюватися. Сам апарат не часто змінюю. Лише, коли в мене телефон крадуть, що буває частенько.
Василь, лікар: Я найнеобхіднішим користуюся – дзвоню. А щоб щось інше в мобільному шукати – треба окуляри вдягати, на що часу ніколи немає.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG