Якщо ви не палите і вас дратує тютюновий дим у кафе, барі чи ресторані, то варто повідомляти про своє обурення у книгу скарг. Лише письмове звернення нині дасть змогу інспекторам Держспоживстандарту перевірити ці заклади на порушення Закону України «Про заходи щодо зменшення вживання тютюнових виробів та їхнього шкідливого впливу».
Держспоживстандарт рятуватиме від тютюнового диму
Зміни до закону діють уже понад місяць. Проте на перешкоді інспекторам – «антикризова» постанова Кабінету Міністрів «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». Згідно з цією постановою, тимчасово обмежуються планові перевірки суб’єктів господарювання.
«Зараз діє 502-га постанова, яка обмежує проведення планових перевірок. Перевірки будуть здійснюватися лише за зверненнями громадян. Наскільки активними будуть громадяни у захисті свого права жити в чистому повітрі без диму, настільки ефективними будуть перевірки наших управлінь», – зазначає перший заступник голови Держспоживстандарту України Юрій Ширко.
За новим українським законом, за відсутність площ, вільних від куріння, власники закладів громадського харчування повинні заплатити від однієї до десяти тисяч гривень штрафу. «При першому виявленні порушення накладається мінімальний штраф, – каже Юрій Ширко. – Якщо людина, яку покарали, ніяким чином не реагує і продовжує порушення, тоді відповідно сума штрафу збільшується».
Кого вже оштрафували за порушення, в комітеті не кажуть: звітність, мовляв, лише наприкінці кварталу.
Власники не збідніють
За даними соціологів, в Україні курить третина дорослих громадян. Тому власники кафе, барів та ресторанів не страждатимуть від зменшення доходів, впевнений завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я Костянтин Красовський. «Ресторанний бізнес не страждає від заборони куріння, – говорить пан Красовський. – Деякі бари закриваються, деякі відкриваються, але в цілому навіть більше люди залишають грошей. Більшість споживачів хоче відвідувати громадські місця там, де не курять».
Галина Кащеєва, директор з маркетингу однієї з українських мереж ресторанів, де відмовилися від залів для куріння, розповідає: спочатку серйозно побоювалися щодо втрати клієнтів, проте результат виявився позитивним. «Звичайно, приходять люди і скаржаться, що не можна палити, але потім виходять на вулицю, покурили і повернулися знову спілкуватися», – розповідає Галина Кащеєва.
Лікарі попереджають, що пасивні курці отримують таку саму порцію шкідливих речовин з тютюнового диму, як і активні. Обмеження, або повна заборона паління у закладах громадського харчування діє у багатьох європейських країнах.
(Київ – Прага)
Держспоживстандарт рятуватиме від тютюнового диму
Зміни до закону діють уже понад місяць. Проте на перешкоді інспекторам – «антикризова» постанова Кабінету Міністрів «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». Згідно з цією постановою, тимчасово обмежуються планові перевірки суб’єктів господарювання.
«Зараз діє 502-га постанова, яка обмежує проведення планових перевірок. Перевірки будуть здійснюватися лише за зверненнями громадян. Наскільки активними будуть громадяни у захисті свого права жити в чистому повітрі без диму, настільки ефективними будуть перевірки наших управлінь», – зазначає перший заступник голови Держспоживстандарту України Юрій Ширко.
За новим українським законом, за відсутність площ, вільних від куріння, власники закладів громадського харчування повинні заплатити від однієї до десяти тисяч гривень штрафу. «При першому виявленні порушення накладається мінімальний штраф, – каже Юрій Ширко. – Якщо людина, яку покарали, ніяким чином не реагує і продовжує порушення, тоді відповідно сума штрафу збільшується».
Кого вже оштрафували за порушення, в комітеті не кажуть: звітність, мовляв, лише наприкінці кварталу.
Власники не збідніють
За даними соціологів, в Україні курить третина дорослих громадян. Тому власники кафе, барів та ресторанів не страждатимуть від зменшення доходів, впевнений завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я Костянтин Красовський. «Ресторанний бізнес не страждає від заборони куріння, – говорить пан Красовський. – Деякі бари закриваються, деякі відкриваються, але в цілому навіть більше люди залишають грошей. Більшість споживачів хоче відвідувати громадські місця там, де не курять».
Галина Кащеєва, директор з маркетингу однієї з українських мереж ресторанів, де відмовилися від залів для куріння, розповідає: спочатку серйозно побоювалися щодо втрати клієнтів, проте результат виявився позитивним. «Звичайно, приходять люди і скаржаться, що не можна палити, але потім виходять на вулицю, покурили і повернулися знову спілкуватися», – розповідає Галина Кащеєва.
Лікарі попереджають, що пасивні курці отримують таку саму порцію шкідливих речовин з тютюнового диму, як і активні. Обмеження, або повна заборона паління у закладах громадського харчування діє у багатьох європейських країнах.
(Київ – Прага)
