Із самого ранку 2 липня старовинні будівлі КПІ ретельно перевіряли працівники державних служб охорони України та США, а у внутрішньому дворі вишу чергував гелікоптер. Учасники зустрічі із державним секретарем Сполучених Штатів, а це понад 400 студентів провідних українських вишів та лідерів громадських об’єднань, почали збиратися за кілька годин до зустрічі.
Сама ж зустріч була дуже схожа на лекцію всесвітньовідомого професора, які досить часто виступають у стінах найбільшого українського вишу. Проте сьогодні темою лекції була… демократія.
Україна готова увійти до числа світових лідерів – Клінтон
«Україна важлива не лише для українців, але і для всього світу. Адже вона має всі можливості стати лідером і у Європі, і за її межами. Коли я дивлюся на студентів – то бачу майбутнє України. Бо прогрес рухають саме молоді, амбітні, які не хочуть визнавати статус-кво. Я хочу, щоб саме ви розвивали демократію, поглиблювали співпрацю з Європою, з Америкою, реалізовували економічний потенціал України. Запевняю вас, США хоче бути вашим партнером!» – ці слова Гілларі Клінтон стали лейтмотивом її зустрічі з українською молоддю.
Вона декілька разів наголошувала, що Україна вже є демократичною державою, і має потужне громадянське суспільство. А нинішні проблеми, на думку пані Клінтон, є хворобами росту, які з часом треба долати, як колись її долала громадськість Сполучених Штатів.
«Нехай не складається ілюзія, що демократичний устрій держави одразу ж змінює свідомість людей. Хоч демократії 19 років, хоч 234 роки – людська природа залишається, – зазначила держсекретар США. – Люди прагнуть влади, намагаються надавати різні преференції своїм рідним, і це виражається навіть у тих країнах, де є потужні важелі для захисту рівності прав усіх громадян» .
Збалансованість – основний політичний пріоритет як України, так і США
Гілларі Клінтон не оминула і конкретних проблем становлення демократії в Україні. Ідеться про спроби обмеження свободи слова та мирних зібрань, а також факти тиску на журналістів, Вона сказала студентам, що того ж дня піднімала ці теми на засіданні Українсько-американської комісії зі стратегічного партнерства, і говоритиме про це на наступній зустрічі із міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком.
Однак розв’язувати ці та інші проблеми доведеться передовсім українській молоді, яка зараз навчається у вишах, наголосила Гілларі Клінтон.
Перші ж запитання студентської аудиторії висвітили ті проблеми, які найбільше хвилюють українське суспільство від часу зміни влади. Зокрема, студент НТКУ КПІ Анатолій Ігнатович поцікавився, чого чекати Україні від «перезавантаження» стосунків Росії та США, та як ставиться американський уряд, який традиційно підтримував вступ України до НАТО, до того, що Верховна Рада виключила цей пункт із пріоритетів зовнішньої політики? Тут відповідь держсекретаря США була дуже дипломатичною, суголосною із недавнім виступом посла Сполучених Штатів в Україні Джона Теффта.
«Те, що Україна робить збалансованими стосунки зі Сполученими Штатами, з Росією, з Європою – це правильно, – зауважила держсекретар США. – Адже Україна має дбати передовсім про свої національні інтереси. Ми не можемо впливати на українські рішення. Якщо Україна не хоче вступати до НАТО, ми поважаємо цю позицію, якщо хоче – так само поважаємо. Ми раді, що українські військові беруть участь у спільних із НАТО навчаннях та миротворчих операціях. «Перезавантаження» ж стосунків із Росією не означає, що ми тепер в усьому з нею погоджуємося. Ми не згодні з діями Росії щодо Грузії, не згодні із обмеженнями демократичних свобод. «Перезавантаження» означає, що ми орієнтуємося передовсім на напрямки співпраці».
Відповідаючи на запитання, Гілларі Клінтон окреслила й офіційну позицію США щодо захисту прав сексуальних меншин та релігійних громад. Вона нагадала, що демократичні права і свободи є невід’ємними для усіх людей, незалежно від їхньої віри та сексуальної орієнтації. І тому, пояснює пані Клінтон, США виступають проти практики протягування представників сексуальних меншин до кримінальної відповідальності, яка є і в окремих державах, і роблять усе, аби перешкоджати конфліктам на релігійному ґрунті, які сьогодні спалахують, зокрема, у країнах Азії, між прибічниками різних течій ісламу.
Під час зустрічі українські студенти запропонували Гілларі Клінтон співпрацю в захисті прав ромів в Україні. Державний секретар США пообіцяла детальніше вивчити становище українських ромів. Вона наголосила, що дискримінація людей через приналежність їх до ромів має місце у багатьох державах, і «сьогодні є єдиним нерозв’язаним питанням захисту прав людини у загальноєвропейському масштабі».
Ректор КНТУ КПІ Михайло Згуровський, вітаючи високу гостю, заявив, що її виступ у стінах вишу є великою подією.
Кореспондент Радіо Свобода знайшов несподіване підтвердження того, що до цієї події українська сторона ретельно готувалася. Так виявилося, що більшість запрошених до розмови студентів були не просто охочими поспілкуватися з Гілларі Клінтон. На зустріч потрапили переважно лідери студентського самоврядування, керівники проектів, помічники народних депутатів та лідери об’єднань молоді.
Утім, кожен зі співрозмовників Радіо Свобода називав свої власні мотиви для участі в зустрічі.
«Я стажуюся у Верховній Раді, цікавлюся міжнародними відносинами, – сказала Анна, студентка КНТУ КПІ. – І тому зустріч із Гілларі Клінтон для мене є дуже інформативною. Проте мені здається, що від її офіційного візиту до України не варто очікувати великих змін у політиці, ці зміни торкнуться передовсім розвитку дипломатичних взаємин Україна-США».
А очільник Інституту релігійної свободи Максим Васін зауважив: «Для України дуже цінним є досвід Сполучених Штатів у реалізації свободи віросповідання. Мене цікавить, як саме рішення громади впливають на релігійну політику уряду США».
Сама ж зустріч була дуже схожа на лекцію всесвітньовідомого професора, які досить часто виступають у стінах найбільшого українського вишу. Проте сьогодні темою лекції була… демократія.
Україна готова увійти до числа світових лідерів – Клінтон
«Україна важлива не лише для українців, але і для всього світу. Адже вона має всі можливості стати лідером і у Європі, і за її межами. Коли я дивлюся на студентів – то бачу майбутнє України. Бо прогрес рухають саме молоді, амбітні, які не хочуть визнавати статус-кво. Я хочу, щоб саме ви розвивали демократію, поглиблювали співпрацю з Європою, з Америкою, реалізовували економічний потенціал України. Запевняю вас, США хоче бути вашим партнером!» – ці слова Гілларі Клінтон стали лейтмотивом її зустрічі з українською молоддю.
Вона декілька разів наголошувала, що Україна вже є демократичною державою, і має потужне громадянське суспільство. А нинішні проблеми, на думку пані Клінтон, є хворобами росту, які з часом треба долати, як колись її долала громадськість Сполучених Штатів.
«Нехай не складається ілюзія, що демократичний устрій держави одразу ж змінює свідомість людей. Хоч демократії 19 років, хоч 234 роки – людська природа залишається, – зазначила держсекретар США. – Люди прагнуть влади, намагаються надавати різні преференції своїм рідним, і це виражається навіть у тих країнах, де є потужні важелі для захисту рівності прав усіх громадян» .
Збалансованість – основний політичний пріоритет як України, так і США
Гілларі Клінтон не оминула і конкретних проблем становлення демократії в Україні. Ідеться про спроби обмеження свободи слова та мирних зібрань, а також факти тиску на журналістів, Вона сказала студентам, що того ж дня піднімала ці теми на засіданні Українсько-американської комісії зі стратегічного партнерства, і говоритиме про це на наступній зустрічі із міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком.
Однак розв’язувати ці та інші проблеми доведеться передовсім українській молоді, яка зараз навчається у вишах, наголосила Гілларі Клінтон.
Перші ж запитання студентської аудиторії висвітили ті проблеми, які найбільше хвилюють українське суспільство від часу зміни влади. Зокрема, студент НТКУ КПІ Анатолій Ігнатович поцікавився, чого чекати Україні від «перезавантаження» стосунків Росії та США, та як ставиться американський уряд, який традиційно підтримував вступ України до НАТО, до того, що Верховна Рада виключила цей пункт із пріоритетів зовнішньої політики? Тут відповідь держсекретаря США була дуже дипломатичною, суголосною із недавнім виступом посла Сполучених Штатів в Україні Джона Теффта.
«Те, що Україна робить збалансованими стосунки зі Сполученими Штатами, з Росією, з Європою – це правильно, – зауважила держсекретар США. – Адже Україна має дбати передовсім про свої національні інтереси. Ми не можемо впливати на українські рішення. Якщо Україна не хоче вступати до НАТО, ми поважаємо цю позицію, якщо хоче – так само поважаємо. Ми раді, що українські військові беруть участь у спільних із НАТО навчаннях та миротворчих операціях. «Перезавантаження» ж стосунків із Росією не означає, що ми тепер в усьому з нею погоджуємося. Ми не згодні з діями Росії щодо Грузії, не згодні із обмеженнями демократичних свобод. «Перезавантаження» означає, що ми орієнтуємося передовсім на напрямки співпраці».
Відповідаючи на запитання, Гілларі Клінтон окреслила й офіційну позицію США щодо захисту прав сексуальних меншин та релігійних громад. Вона нагадала, що демократичні права і свободи є невід’ємними для усіх людей, незалежно від їхньої віри та сексуальної орієнтації. І тому, пояснює пані Клінтон, США виступають проти практики протягування представників сексуальних меншин до кримінальної відповідальності, яка є і в окремих державах, і роблять усе, аби перешкоджати конфліктам на релігійному ґрунті, які сьогодні спалахують, зокрема, у країнах Азії, між прибічниками різних течій ісламу.
Під час зустрічі українські студенти запропонували Гілларі Клінтон співпрацю в захисті прав ромів в Україні. Державний секретар США пообіцяла детальніше вивчити становище українських ромів. Вона наголосила, що дискримінація людей через приналежність їх до ромів має місце у багатьох державах, і «сьогодні є єдиним нерозв’язаним питанням захисту прав людини у загальноєвропейському масштабі».
Ректор КНТУ КПІ Михайло Згуровський, вітаючи високу гостю, заявив, що її виступ у стінах вишу є великою подією.
Кореспондент Радіо Свобода знайшов несподіване підтвердження того, що до цієї події українська сторона ретельно готувалася. Так виявилося, що більшість запрошених до розмови студентів були не просто охочими поспілкуватися з Гілларі Клінтон. На зустріч потрапили переважно лідери студентського самоврядування, керівники проектів, помічники народних депутатів та лідери об’єднань молоді.
Утім, кожен зі співрозмовників Радіо Свобода називав свої власні мотиви для участі в зустрічі.
«Я стажуюся у Верховній Раді, цікавлюся міжнародними відносинами, – сказала Анна, студентка КНТУ КПІ. – І тому зустріч із Гілларі Клінтон для мене є дуже інформативною. Проте мені здається, що від її офіційного візиту до України не варто очікувати великих змін у політиці, ці зміни торкнуться передовсім розвитку дипломатичних взаємин Україна-США».
А очільник Інституту релігійної свободи Максим Васін зауважив: «Для України дуже цінним є досвід Сполучених Штатів у реалізації свободи віросповідання. Мене цікавить, як саме рішення громади впливають на релігійну політику уряду США».
