Доступність посилання

ТОП новини

Білорусь: заарештований кандидат у президенти Володимир Некляєв живий


Володимир Некляєв. Архівна фотографія, 19 грудня 2010 року
Володимир Некляєв. Архівна фотографія, 19 грудня 2010 року

Мінськ – Коли білоруські письменники звернулися до Генеральної прокуратури з закликом: «Покажіть нам, що наш колега Володимир Некляєв живий», КДБ Білорусі того ж дня, в понеділок, допустило-таки до нього адвокатів. Побувавши на його допиті, адвокати засвідчили: арештований у справі про масові заворушення у Мінську 19 грудня кандидат на посаду президента Білорусі, відомий поет Володимир Некляєв живий, інсульту чи інфаркту він не переніс, чого побоювалися його колеги, котрі нічого не знали про його долю протягом тижня.

Найбільш незрозуміла ситуація складалася довкола сильно побитого при арешті кандидата Володимира Некляєва. Його адвокати лише через тиждень після затримання їхнього підзахисного змогли його побачити на допиті в ізоляторі КДБ.

Досі до Некляєва їх не допускали, посилаючись на те, що кімната побачень нібито постійно зайнята. У зв’язку з цим пішли чутки про найгірше, і громадськість навіть зажадала у прокуратури Білорусі: «Покажіть, що Некляєв живий».

Некляєв винним себе не визнає


Побачивши вчора пізно ввечері Некляєва живим, адвокат Тамара Сидоренко повідомила Радіо Свобода, що його стан здоров’я задовільний, хоча наслідки удару в голову при атаці спецназу 19 грудня даються взнаки: на обличчі у Некляєва величезний синець, він скаржиться на головні болі і високий тиск.

«Звичайно, людині там несолодко, але в цілому його психологічний стан адекватний, він нормально сприймає ситуацію, ні агресії, ні засмучення, такий стан, який і має бути в такій ситуації. Він також не говорить, що був якийсь фізичний або явний психологічний тиск на нього», – повідомила Сидоренко про стан Некляєва.

За словами адвоката, Некляєв винним себе не визнає, 19 грудня він навіть не дійшов до площі в Мінську, де починався мітинг опозиції. Відтак адвокат сподівається, що до 30 грудня Некляєву так і не буде висунуто звинувачення і його відпустять на волю.

«Надія помирає останньою, як кажуть. Шанси є. Я як юрист можу сказати, що в такому вигляді звинувачення Некляєву пред’являти важко», – вважає Тамара Сидоренко.

КДБ затримує нових


Але відпускати когось із СІЗО в КДБ Білорусі не поспішають, навпаки, затримують інших. Число підозрюваних у цій справі зросло до 25, повідомили у мінському правозахисному центрі «Весна». Такий статус останнім часом отримали соратник кандидата на президента Миколи Статкевіча Сергій Марцалєв, активіст партії БНФ Дмитро Новіков, студент Микита Ліхавід.

Однак поки що нікого з тих, хто насправді бив скло в Будинку уряду 19 грудня, не затримали, хоч їхні обличчя були зафіксовані на фото та відео. Це дуже дивує, вважає білоруських правозахисник Валентин Стефанович.

«Із тих, хто зараз перебуває в СІЗО КДБ, особисто ніхто скла не бив… Це свідчить про те, що цю справу спровокували, швидше за все, представники спецслужб. Боюся, що до кінця розгляду справи ми так і не побачимо цих осіб», – каже правозахисник.

До 30 грудня більшості заарештованих у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську після виборів президента 19 грудня слідство має пред’явити офіційне звинувачення або відпустити. Слідство провело поки що по одному допиту колишніх кандидатів на президента та їхніх соратників, заарештованих у цій справі. Побачення арештованих із адвокатами обмежуються, на що адвокати написали колективну скаргу у Генеральну прокуратуру Білорусі.

Тим часом 4 січня добігає кінця термін оскарження підсумків виборів президента Білорусі у Верховному суді. Більшість опозиційних кандидатів, які перебувають у СІЗО КДБ, заперечити четверту перемогу Олександра Лукашенка на виборах не зможуть фізично.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG