Доступність посилання

ТОП новини

Чорнобильська зона небезпечна і досі


Київ – Чорнобиль – Через 25 років після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС об’єкти станції та довколишня зона відчуження продовжують становити потенційну небезпеку для довкілля. Про це говорять і працівники зони відчуження, і незалежні екологи. Як виглядає ситуація у Чорнобильській зоні зараз?

Село Розсоха було відселене відразу після Чорнобильської катастрофи. Знімки з космосу свідчать, що тут досі просто неба тимчасово зберігають кількасот одиниць техніки, яка брала участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Радіо Свобода вдалося зв’язатися із працівниками зони відчуження, які охороняють полігон «Розсоха».

Чорнобильський метал закопують, переробляють а то й ... крадуть

Охоронець Олексій розповідає, що найбільш радіоактивну техніку вивозять, дезактивують та закопують на іншому полігоні, а менш забруднений метал – залишають для переробки.

«Ця техніка не дуже забруднена. Але вона теж працювала у зоні. Як нам пояснили, її ріжуть на частини, які можна підняти, і везуть на захоронення в Буряківку, де закопують», – каже він.

Василь Золотоверх
Металеві конструкції та інші матеріали, що залишилися з часів аварії, належать до найбільших небезпек для людини та довкілля на території зони відчуження, розповідає начальник відділу Чорнобильської зони відчуження та безумовного відселення Василь Золотоверх.

«Найбільшою проблемою є залишки конструкцій, які не зберігаються у місцях постійного складування. Найбільш небезпечний – пункт зберігання Розсоха, де ще залишається частина радіоактивної техніки. Він найближчий до населених пунктів, і тому місцеві жителі проникають на територію, не виключено, що виносять. Але є охорона, і дуже забруднених матеріалів, які можуть бути масово винесені із зони, вже не залишається», – запевняє Василь Золотоверх.

Радіо Свобода вже наводило думки фахівців про те, що найбільше радіації із зони відчуження можуть винести лісові пожежі та повені.

Вміст саркофагу і радіоактивні плями досі небезпечні

Найбільш радіоактивні сполуки знаходяться під саркофагом у зруйнованому четвертому енергоблоці, і ризик, що вони потраплять у довкілля залишається, розповідає начальник інженерно-технічної служби проекту ПОЗ (SIP) на об’єкті «Укриття» Сергій Дерюга.

Сергій Дерюга.
«За визначенням, об’єкт «Укриття» ніколи не був герметичним, він мав чимало отворів. Україна вже виконала 5 циклів його герметизації. Покрівля становить собою сталеві листи товщиною 1–2 міліметри, і з 1986 року вони місцями проіржавіли. Ці дірки залатали, щоби знизити потрапляння вологи всередину «Укриття», – розповідає він.

Сергій Дерюга вважає, що припинити витік радіоактивних сполук із саркофагу може лише спорудження над ним нового, безпечного укриття-конфайнменту, який фінансує ЄБРР. Уже розпочато будівництво його фундаменту.

Загрозу на сьогодні становить більш ніж 200 тон радіоактивного палива, яке досі перебуває всередині укриття і стан якого точно невідомий, вважає екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін.

Однак найбільшою небезпекою для здоров’я та життя людей Курикін вважає забруднені території.

«У Чорнобильській зоні лишаються дуже забруднені плями. На них слід звернути увагу в контексті того, що МНС планує туристичні виїзди до зони відчуження. Рівень забруднення на цих плямах може бути критичним», – каже він.

Відвідавши зону відчуження, ми побували у найзабрудненішій ділянці чорнобильської зони, відомій як Рудий ліс. Дозиметр показував там рівень радіації, у 200–300 разів вищий за безпечний рівень. Перебувати там без засобів захисту більше, ніж декілька десятків секунд, небезпечно для життя.

Прип’ять: місто мертвих очима живих
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG