– Пане Максимюк, цю акцію, яка відбулася в середу, одні ЗМІ називають політичною, інші називають її реакцією на фінансову кризу в Білорусі у зв’язку з девальвацією національної валюти, з товарним дефіцитом. Як Ви особисто можете схарактеризувати цю подію?
– Це є акція проти білоруського режиму.
– Тобто, політична?
– Так, політична. Акція, яка була організована через соціальні мережі, вона так і називається «Революція через соціальні мережі». Це є така специфічна акція, тому що люди, які приходять на площу, вони мовчать, або аплодують, або тупочуть ногами, тобто, вони не вигукують ніяких політичних гасел, нічого такого, але всі, буквально всі розуміють, а передусім влада і міліція, що то є акція політичного характеру.
– Пане Максим’юк, ми знаємо, що в Білорусі, зокрема у Мінську, останнім часом такі виступи відбуваються часто – чим саме цей відрізняється від інших?
– Це була третя акція такого типу, і, як обіцяють організатори, вона буде проводитися щотижня у середу о 7-й годині вечора. Так що це була третя – вона відрізнялася від того, що відбулося минулого тижня, тим, що вона була прикметно більшою. Тобто більше людей прийшло на неї. За деякими даними, по всій Білорусі було навіть до 10 тисяч людей, а попереднього тижня їх було 2–2,5 тисячі.
– Але ж люди, які прийшли на цю акцію, взяли за принцип не висловлювати свою думку, нічого не говорити, то ж за яким тоді принципом їх заарештовували?
– Я сказав би, що тут принцип такий: «Беремо того, кого можна схопити». Тому що, скажімо, «пришити» йому можна все, що завгодно – офіційно «пришивається» дрібне хуліганство, тобто, що він махав руками. Розумієте, Білорусь така специфічна країна, де за махання руками на вулиці вас можуть оштрафувати. Офіційно кажуть, що люди, котрих міліція затримувала, «лаялися матом, а робити цього не можна».
– Тобто, за нецензурну лексику…
– За нецензурну лексику. І сьогодні, як вже кажуть, декілька десятків осіб як раз за це й засудили, а загалом тих, кого напередодні схопили – це десь, за даними правозахисників, від 300 до 500 людей.
– На початку червня у Мінську була акція автомобілістів і після цього, як відомо, Лукашенко оголосив деякі зниження цін на автозаправках. Які дії очікують учасники акції від президента після того, що відбулося в середу, і після цих арештів і судів?
– Я не думаю, що тут сформульовано, що має зробити режим, щоб ці акції зупинилися. Я думаю, що ці акції відбуваються, щоб показати владі своє незадоволення тим, що відбувається в країні, тим, що відбувається з економікою країни, тим, що погіршилося життя в Білорусі. Теоретично можна сказати, що ці акції спрямовані на те, щоб домогтися, щоб Лукашенко пішов у відставку. Цього, звичайно ж, не відбудеться і, як ми бачимо, ще поки що ані міліція, ані прокурори не знають, як із цими акціями, скажімо так, воювати. Тому що людей, які нічого не кажуть і не вигукують ніяких гасел, тяжко обвинувачувати, бо ж за що??!
Можна, звичайно, всіх обвинувачувати за те, що махають руками або вийшли на вулиці, але тоді треба було б половину Білорусі затримати і заарештувати. Але, що всім ясно і зрозуміло, влада відчуває, що усі такі акції «Революція через соціальну мережу» – вони є небезпечні.
– Чи ж є загроза, що Лукашенко посилить контроль за інтернетом і за соціальними мережами?
– Так, він погрожує це зробити. Білорусь і так є країною, де контроль за соціальними мережами, за інтернетом, є найбільшим в Європі, як мені здається. Бо ж, ну що ще можна було б зробити? Вже нічого. Тільки, скажімо, хапати людей на вулиці і забирати у в’язницю і їх засуджувати.
– Пане Максим’юк, а все ж, чи можна сказати, що люди в Білорусі загалом стають сміливішими і виступають частіше проти режиму?
– Так, таке враження складається, як я вам сказав. Це була третя акція і вона була найбільша, і вона поширюється на інші міста, не тільки на Мінськ. І коли кажуть про 10 тисяч учасників (за деякими даними), то це вже не 2 тисячі! Так протести поширюються, і я думаю, тут якраз влада й відчуває свою найбільшу небезпеку, коли люди стануть сміливішими і почнуть виходити ще в більших кількостях на вулиці.
– Це є акція проти білоруського режиму.
– Тобто, політична?
– Так, політична. Акція, яка була організована через соціальні мережі, вона так і називається «Революція через соціальні мережі». Це є така специфічна акція, тому що люди, які приходять на площу, вони мовчать, або аплодують, або тупочуть ногами, тобто, вони не вигукують ніяких політичних гасел, нічого такого, але всі, буквально всі розуміють, а передусім влада і міліція, що то є акція політичного характеру.
– Пане Максим’юк, ми знаємо, що в Білорусі, зокрема у Мінську, останнім часом такі виступи відбуваються часто – чим саме цей відрізняється від інших?
– Це була третя акція такого типу, і, як обіцяють організатори, вона буде проводитися щотижня у середу о 7-й годині вечора. Так що це була третя – вона відрізнялася від того, що відбулося минулого тижня, тим, що вона була прикметно більшою. Тобто більше людей прийшло на неї. За деякими даними, по всій Білорусі було навіть до 10 тисяч людей, а попереднього тижня їх було 2–2,5 тисячі.
– Але ж люди, які прийшли на цю акцію, взяли за принцип не висловлювати свою думку, нічого не говорити, то ж за яким тоді принципом їх заарештовували?
– Я сказав би, що тут принцип такий: «Беремо того, кого можна схопити». Тому що, скажімо, «пришити» йому можна все, що завгодно – офіційно «пришивається» дрібне хуліганство, тобто, що він махав руками. Розумієте, Білорусь така специфічна країна, де за махання руками на вулиці вас можуть оштрафувати. Офіційно кажуть, що люди, котрих міліція затримувала, «лаялися матом, а робити цього не можна».
– Тобто, за нецензурну лексику…
– За нецензурну лексику. І сьогодні, як вже кажуть, декілька десятків осіб як раз за це й засудили, а загалом тих, кого напередодні схопили – це десь, за даними правозахисників, від 300 до 500 людей.
– На початку червня у Мінську була акція автомобілістів і після цього, як відомо, Лукашенко оголосив деякі зниження цін на автозаправках. Які дії очікують учасники акції від президента після того, що відбулося в середу, і після цих арештів і судів?
– Я не думаю, що тут сформульовано, що має зробити режим, щоб ці акції зупинилися. Я думаю, що ці акції відбуваються, щоб показати владі своє незадоволення тим, що відбувається в країні, тим, що відбувається з економікою країни, тим, що погіршилося життя в Білорусі. Теоретично можна сказати, що ці акції спрямовані на те, щоб домогтися, щоб Лукашенко пішов у відставку. Цього, звичайно ж, не відбудеться і, як ми бачимо, ще поки що ані міліція, ані прокурори не знають, як із цими акціями, скажімо так, воювати. Тому що людей, які нічого не кажуть і не вигукують ніяких гасел, тяжко обвинувачувати, бо ж за що??!
Можна, звичайно, всіх обвинувачувати за те, що махають руками або вийшли на вулиці, але тоді треба було б половину Білорусі затримати і заарештувати. Але, що всім ясно і зрозуміло, влада відчуває, що усі такі акції «Революція через соціальну мережу» – вони є небезпечні.
– Чи ж є загроза, що Лукашенко посилить контроль за інтернетом і за соціальними мережами?
– Так, він погрожує це зробити. Білорусь і так є країною, де контроль за соціальними мережами, за інтернетом, є найбільшим в Європі, як мені здається. Бо ж, ну що ще можна було б зробити? Вже нічого. Тільки, скажімо, хапати людей на вулиці і забирати у в’язницю і їх засуджувати.
– Пане Максим’юк, а все ж, чи можна сказати, що люди в Білорусі загалом стають сміливішими і виступають частіше проти режиму?
– Так, таке враження складається, як я вам сказав. Це була третя акція і вона була найбільша, і вона поширюється на інші міста, не тільки на Мінськ. І коли кажуть про 10 тисяч учасників (за деякими даними), то це вже не 2 тисячі! Так протести поширюються, і я думаю, тут якраз влада й відчуває свою найбільшу небезпеку, коли люди стануть сміливішими і почнуть виходити ще в більших кількостях на вулиці.
