Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:34
Київ – Головування в Енергетичному співтоваристві у 2014 році дозволить Україні просувати свої інтереси на регіональному рівні, вважають експерти. Але перед цим Київ мав би імплементувати всі директиви, які вимагає членство у цій організації. Якщо ж цього не станеться, це може стати проблемою для України. Йдеться, зокрема, про погіршення іміджу.

«Головування в Енергетичному співтоваристві – це гарна можливість поглибити співпрацю у рамках договору», – зазначили Радіо Свобода у Міністерстві палива та енергетики. Що ж до плану заходів, який Україна має представити у зв’язку з головуванням, то українська сторона наразі готує їх. У свою чергу, кажуть у Міністерстві, у Енергетичному співтоваристві хочуть провести низку консультацій, «після чого буде можливо остаточно сформувати відповідний документ, який консолідуватимуться із баченням Секретаріату Енергетичного співтовариства.

Членство в Енергетичному співтоваристві для України має, насамперед, євроінтеграційну перспективу, зазначає директор Департаменту ЄС Міністерства закордонних справ України Всеволод Ченцов, відповідаючи на питання Радіо Свобода. За його словами, концепція участі України в Енергетичному співтоваристві будується на тих же засадах, що і угода про асоціацію з ЄС.

«У даному випадку це ухвалення і адаптація енергетичного законодавства нормам ЄС та регуляторна апроксимація в обмін на доступ до ринку, – зазначає Ченцов. – На прикладі модернізації нашого газового сектору, ми бачимо ефективність цього шляху. Процеси, які зараз відбуваються у сфері енергоринку свідчать, що цей шлях перспективний, він приведе нас до результату, який було б якщо не неможливо, то надзвичайно важко досягти без допомоги та взаємодії з Енергетичним співтовариством».

Янукович сподівався на енергетичну «сім’ю»

Між тим, упродовж лютого український Президент Віктор Янукович кілька разів таврував ганьбою Енергетичне Співтовариство, мовляв, воно ніяк не допомогло Україні у газовій суперечні з Росією. Під час «Діалогу з країною», Янукович навіть поставив питання про доцільність бути членом цієї організації.

«Коли ми вступали в Енергетичне співтовариство, ми розраховували, що це буде велика сім’я, де будуть загальні правила, – говорить Янукович. – Але коли почалися розмови щодо Південного потоку, ми просили, що давайте врахуємо інтереси всіх членів Енергетичного співтовариства. На начебто чули, а врешті-решт погодили будівництво без точки зору України. Порушуються інтереси України. Тоді питання, навіщо нам бути у цьому співтоваристві?»

Це фундамент змін в енергетиці, без якого Україна не тільки не стане членом ЄС, а навіть не підпише угоду про асоціацію
Проте, на переконання фахівців, участь України в Енергетичному співтоваристві є важливою. Без цього, вважає експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін, Київ може забути про євроінтеграцію.

«Це фундамент змін в енергетиці, без якого Україна не тільки не стане членом ЄС, а навіть не підпише угоду про асоціацію», – вважає Саприкін.

Якщо згадати вересень 2010 року, коли Україна приєдналася до Енергетичного співтовариства, то очікувань було дуже багато, зазначають оглядачі. У першу чергу це стосувалося можливості змусити «Газпром» рахуватися з новою енергетичною політикою України, яка була націлена на скорочення імпорту російського газу і розвиток напрямку енергоефективної політики та альтернативної енергетики. Українська сторона сподівалася також отримати можливість транспортувати газ з ЄС до Україну та підвищити шанси залучити європейських партнерів у газотранспортний консорціум.

На думку експертів членство в Енергетичному співтоваристві дало поштовх для проведення реформ в енергетиці, але Київ цим повністю не скористався.

Неімплементовані директиви вдарять по іміджу

Наразі, розповідає Радіо Свобода керівник енергетичних програм аналітичного центру «Борисфен Інтел» Сергій Дяченко, Україна повною мірою виконала лише директиви, які стосуються розвитку зеленої енергетики. В Україні з’явився закон про засади функціонування газового ринку, постачальники газу отримали рівний доступ до ГТС, споживачі отримали статус кваліфікованих і можливість вибирати постачальника газу. (Щоправда, фахівці наголошують, що механізмів застосування цього закону немає). Україна також імплементувала директиви про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії. Проте неімплементованими залишається низка інших директив, наголошує Сергій Дяченко.

«Найголовніше, що Україна не виконала у електроенергетиці – це 77-му директиву щодо лібералізації ринкових умов, – відзначає Дяченко. – Друга директива – це директива, яка обмежує викиди великих теплових електростанцій. Ця директива має бути виконана до 2018 року, але поки що немає механізму, який би давав обрис, як ця директива виконуватиметься. Далі проблема у тому, що немає реформ газового ринку – це 55-та директива. Вона не виконується. Є закон про основні засади функціонування газового ринку, але він не наповнений конкретними механізмами. У нас залишається. Тому у нас залишається монопольний ринок».

Якщо ж ці директиви не будуть імплементовані до 2014 року, то, на думку Сергія Дяченка, це може стати проблемою під час головування Києва в Енергетичному співтоваристві, йдеться, зокрема, про авторитет країни. Із цим погоджується і колишній посол з особливих доручень щодо енергетичної безпеки МЗС В’ячеслав Княжницький. Що ж до вигод, які Київ матиме від головування, то, говорить Княжницький, у цей період можна лобіювати свої інтереси.

«У будь-якій міжнародній організації вигоди від головування обов’язково є, – каже Княжницький. – Тому що можна просунути, зокрема, регіональний аспект, у якому зацікавлені конкретні країни».

Енергетичне співтовариство створене у 2005 році між Європейським Союзом та іншими країнами задля розширення європейського енергоринку. Країни, що стають членами цього співтовариства мають імплементувати своє законодавство у енергетичній сфері до європейського та лібералізувати ринок енергоносіїв.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG