У найближчі роки Україна може втратити статус наукової держави через загрозливо мале фінансування фундаментальної й прикладної науки, вважає голова парламентського комітету з питань науки й освіти Лілія Гриневич.
«Влада виділяє на науку з бюджету найменше за роки незалежності – 0,29 % ВВП. Для розуміння, 0, 9 відсотка ВВП – це рівень виживання науки, лише за цією межею наука починає давати економічний ефект. Як правило держави виділяють 2% від ВВП, а розвинуті країни до 5%. Якщо не зможемо вирішити ці питання сьогодні, за 5-10 років Україна втратить статус наукової держави», – наголосила Гриневич в ефірі Радіо Свобода.
«Залишкове фінансування, загалом ставлення до науки та освіти, свідчить про те, що розвиток науки не лише не є пріоритетом, а й навіть, на мою думку, здійснюється певна шкідницька політика», – вважає голова парламентського комітету з питань науки й освіти.
На її думку, не проявляє патріотизму і зацікавлення до вітчизняної науки і український бізнес. Наприклад, «саме у Києві створено відкриття, що лягло в основу сонячної енергетики, але сонячну електростанцію в Криму збирали з китайських пластин австрійські фахівців. Або нафтові вишки, які купив уряд, проігнорувавши Севастопольське бюро з проектування таких платформ. Це проблема відсутності патріотизму у тих людей, які б мали бути державниками», – сказала Лілія Гриневич.
Попри брак фінансування, українські науковці «виготовляли детектори для Великого адронного колайдера, утримують провідні позиції в декаметровій радіоастрономії, теоретично обґрунтували властивості славнозвісного графену, запропонували унікальні технології зварювання живих тканин».
«Влада виділяє на науку з бюджету найменше за роки незалежності – 0,29 % ВВП. Для розуміння, 0, 9 відсотка ВВП – це рівень виживання науки, лише за цією межею наука починає давати економічний ефект. Як правило держави виділяють 2% від ВВП, а розвинуті країни до 5%. Якщо не зможемо вирішити ці питання сьогодні, за 5-10 років Україна втратить статус наукової держави», – наголосила Гриневич в ефірі Радіо Свобода.
«Залишкове фінансування, загалом ставлення до науки та освіти, свідчить про те, що розвиток науки не лише не є пріоритетом, а й навіть, на мою думку, здійснюється певна шкідницька політика», – вважає голова парламентського комітету з питань науки й освіти.
На її думку, не проявляє патріотизму і зацікавлення до вітчизняної науки і український бізнес. Наприклад, «саме у Києві створено відкриття, що лягло в основу сонячної енергетики, але сонячну електростанцію в Криму збирали з китайських пластин австрійські фахівців. Або нафтові вишки, які купив уряд, проігнорувавши Севастопольське бюро з проектування таких платформ. Це проблема відсутності патріотизму у тих людей, які б мали бути державниками», – сказала Лілія Гриневич.
Попри брак фінансування, українські науковці «виготовляли детектори для Великого адронного колайдера, утримують провідні позиції в декаметровій радіоастрономії, теоретично обґрунтували властивості славнозвісного графену, запропонували унікальні технології зварювання живих тканин».
