Доступність посилання

ТОП новини

Українські АЕС не готові до аварійної роботи після затоплення чи смерчу?


Київ – В Україні є 5 атомних електростанцій, чотири з них діючі, минулого року на них не було виявлено жодної аварії, однак ядерну і радіаційну безпеку на українських АЕС треба підвищувати. Про це під час презентації «Доповіді про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2012 році» сказав перший заступник голови Державної інспекції ядерного регулювання України Михайло Гашев. Однак експерти оцінюють безпеку на українських АЕС як незадовільну і кажуть, що держава, попри бажання розвивати атомну енергетику, не хоче вкладати гроші у безпеку.

До 2017 року на українських АЕС мають суттєво підвищити ядерну і радіаційну безпеку, і ці роботи уже проводять, зауважує перший заступник голови Держінспекції ядерного регулювання України Михайло Гашев. За його словами, терміни і заходи безпеки на АЕС в Україні ідентичні країнам ЄС, Швейцарії, Китаю та США, які мають на своїй території атомні електростанції.

«Все це пов’язано з підвищенням рівня аварійної готовності. І найголовніше, що це пов’язано з додатковими системами безпеки, які будуть працювати у випадку повного знеструмлення площадки, як сталося на японській «Фукусімі» – у випадку затоплення, вітру, смерчу. Мова йде про додаткові пересувні дизельні генераторні станції, насосні станції, мотопомпи, які охолоджуються повітрям. Головне, щоб не сталося на площадці навіть те, що не було передбачено проектом, все одно мають бути мобільні автономні системи, які залишать блок у безпечному стані, а активна зона не розплавиться. До речі, на першому блоці Південноукраїнської атомної електростанції це вже зроблено», – зазначив Михайло Гашев.

Водночас він додав, що Держінспекція ядерного регулювання повністю контролює стан усіх радіаційно-небезпечних об’єктів на території України.

«Держава не приділяє достатньо уваги вирішенню проблем»

А координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко сказав Радіо Свобода, що не вважає стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні задовільним.

Держава не приділяє достатньо уваги вирішенню проблем, які породжує ядерна енергетика в Україні
Артур Денисенко
«Той випадок, який стався на Чорнобильській АЕС минулого місяця з обвалом даху машинного залу Чорнобильської станції, свідчить про реальний стан ядерної та радіаційної безпеки. Якщо на цьому об’єкті відбувається обвал даху, то, мабуть, це якраз говорить про те, що в Україні щось не так. А реально це говорить про те, що держава не приділяє достатньо уваги вирішенню проблем, які породжує ядерна енергетика в Україні», – запевняє Артур Денисенко.

Експерт наголошує, що, з одного боку, потрібно підвищувати безпеку, а, з іншого боку, держава не хоче вкладати колосальні кошти в безпеку. Він це пояснює тим, що програма підвищення безпеки на всіх українських АЕС потребує близько 16 мільярдів гривень, а для цього потрібно підвищити тариф на оптовому ринку електроенергії аж на 20%. Національна комісія з регулювання електроенергетики України не дозволяє підняти тариф і тим самим фактично не дає коштів на проведення заходів безпеки.

«Є потенційна проблема – добудова двох реакторів Хмельницької АЕС»

Нефункціонуюча Чорнобильська АЕС, яка руйнується через природні процеси – це хронічна проблема України. З нею можуть виникнути проблеми, якщо зволікати з будівництвом конфайменту і модернізацією укриття. На це нібито вже зібрані всі необхідні кошти. На цьому наголошує керівник енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар.

Однак, додає він, за оцінками МАГАТЕ, Європейської комісії і стрес-тестів, функціонуючі енергоблоки в Україні відповідають вимогам ядерної безпеки. А на подальше підвищення безпеки 15 українських атомних енергоблоків виділити кредитні кошти нібито має ЄБРР.

Є потенційна проблема – питання проекту добудови двох реакторів Хмельницької АЕС по застарілому проекту
Олена Миколайчук
«Однак є потенційна проблема – питання проекту добудови двох реакторів Хмельницької АЕС по застарілому проекту, оскільки невідомо, наскільки вони будуть модернізовані. Це проекти ще радянського періоду, тому не відомо, наскільки вони будуть модернізовані під сучасні вимоги. При тому ці проекти є сумнівними взагалі з точки зору їх необхідності і також з точки зору використання морально-застарілих конструкцій – це деяке підвищення техногенних ризиків, у тому числі і пов’язаних за певних обставин із можливими витоками радіації», – зазначає Михайло Гончар.

Голова Держінспекції ядерного регулювання України Олена Миколайчук зауважила Радіо Свобода, що «ухвалено рішення про відновлення будівництва і будуватися будуть, це сказано в законі, виключно реактори, які відповідають сучасним вимогам безпеки».

Натомість експерти кажуть, що про відновлення будівництва третього і четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС вперше уряд заговорив 8 років тому, однак від того часу нічого не відбулося. А після аварії на японській АЕС «Фукусіма», після якої у всьому світі стали суворішими вимоги до безпеки нових енергоблоків, існуючий проект будівництва не відповідає міжнародним вимогам.

Тим часом уряд планує нарощувати кількість атомних електростанцій. Екологи ж вважають, що до 2030 року побудувати від 5 до 7 нових атомних блоків – це фантастичні цифри, які ніколи не будуть виконані.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG