Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:41

(Рубрика «Точка зору»)

Декілька тез по суті щодо дискусії відносно Євроінтеграції та Митного союзу.

1. Потрібно чітко усвідомити дві речі.

Перша – мають бути закінчені дискусії щодо асоціації з Європейським союзом. Це стратегічний шлях держави і ніякі економічні оцінки тут недоцільні. Є економічні інтереси держави, які треба навчитися відстоювати і захищати всіма можливими способами. Всі євроінтеграційні наміри керівництва держави в даний час потрібно тільки вітати і всім політичним силам активно працювати разом із владою у справі якнайшвидшого укладання Угод про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським союзом.

Друга – Україна стратегічно зацікавлена в поглибленні економічної інтеграції з Російською Федерацією та країнами СНД як суверенними державами.

2. Всі розрахунки, що здійснені в даний час стосовно економічних вигод від вступу України до Митного союзу є некоректними. Навіть якась можлива одномоментна вигода може бути стратегічним програшем у майбутньому.

3. Україна, за згодою країн-членів Митного союзу, може мати статус спостерігача. Для цього мають бути вироблені відповідні механізми. Такий статус вона має в рамках ЄврАзЕС. Це дає змогу краще розібратися в стані справ що відбуваються в даних утвореннях. Можливий вступ у Митний союз тільки посилить диспропорції, що склалися в економіці України, ще більше втягне її залежність від енергоресурсів Росії. В даний час ми маємо враховувати як політичну так і економічну ситуацію, що склалася в Україні, структурні диспропорції в економіці. Потрібно здійснити поетапну ліквідацію високої енергоємності промисловості, в тому числі газоємних галузей.

4. Схвалено Договір про зону вільної торгівлі (ЗВД) із СНД, над реалізацію якого в даний час працюють недостатньо. Вільна торгівля – це довіра і цивілізовані способи ведення справ. На превеликий жаль, в учасників ЗВД СНД довіра один до одного дуже мала, більше прагнення бачити васала, конкурента, але не партнера. Ми ще не навчилися вести чесний рівноправний діалог.

5. Україна (16.05.2008) і Росія (22.08.2012) вже є членами СОТ. При вступі Росії до СОТ Україна проявила недостатньо наполегливості у секторальних переговорах при відстоюванні своїх інтересів і можливих уступок з боку Росії.

6. Відповідно до статті XXIV «Територіальне застосування – Прикордонна торгівля – Митні союзи та Зони вільної торгівлі» ГАТТ 1994, будь-яка країна-член СОТ може також входити до Митного союзу або зони вільної торгівлі, гарантуючи при цьому більш сприятливі умови доступу на ринок для членів регіонального блоку. З метою ефективної реалізації зовнішньоекономічної політики будь-який Митний союз передбачає утворення «єдиної митної території» та створення міждержавного органу проведення узгоджених заходів такої політики. Митний союз є набагато жорсткішою формою інтеграції, аніж, наприклад, зона вільної торгівлі. У випадку Митного союзу Росії, Казахстану та Білорусі (МС) такі органи вже створено (Міждержавна Рада, Комісія Митного союзу тощо), що на даному етапі суперечить Конституції та законодавству України. Це стосується як власне визнання повноважень такого наднаціонального органу в цілому, так і, наприклад, координації застосування захисних, антидемпінгових та антисубсидиційних заходів проти товарів походженням із третіх країн.

7. Згідно з Заявою Верховної Ради України з приводу укладення Україною Угоди про співдружність незалежних держав від 20 грудня 1991 року № 2003-XII, Україна заперечує перетворення співдружності незалежних держав на державне утворення зі своїми органами влади та управління і вважає, що координаційні інститути в рамках співдружності не можуть мати владний характер, їх рішення є рекомендаційними. Крім того, у МС Росія має 57% голосів при вирішенні питань Митного союзу, Білорусь і Казахстан – по 21,5%. У разі вступу України, навіть за умови перерозподілу, Росія матиме переважну більшість голосів, що для України також не може бути прийнятним.

8. Україна може бути зацікавлена у повномасштабній імплементації до системи відносин Митного союзу договірно-правової бази СОТ, що в даний час є неможливим з огляду на стан переговорного процесу щодо вступу членів союзу до Організації. Отже, приєднання України до Союзу є можливим лише на умовах СОТ, що означає прийняття країнами-членами МС умов України. Водночас членство у Світовій організації торгівлі не є абсолютною перепоною для створення митних союзів. Прикладами Митних союзів, визнаних СОТ, є Карибський спільний ринок (КАРІКОМ), Економічна та валютна співдружність Центральної Африки, Економічна спільнота західноафриканських держав (ЕКОВАС). Участь країн, що не є членами СОТ, у наведених вище південноамериканських та африканських Митних союзах є або не вирішальною при формуванні засад угруповання, як у Ліберії, або досить формальною, як у випадку з Багамськими островами. Єдиним угрупованням, що класифікується СОТ як Митний союз, де більшість складають країни – не члени СОТ, є Євразійське економічне співтовариство. Міжнародний досвід, у тому числі досвід СОТ, свідчить також і про те, що членство країни у Митному союзі не обов’язково скасовує право цієї країни самостійно укладати угоди про вільну торгівлю з третіми країнами.

9. Приєднання до МС передбачає, в тому числі, встановлення спільного митного тарифу шляхом уніфікації тарифів між країнами-учасницями. У цьому випадку Україна має гармонізувати митний тариф із тарифом МС. У даний час гармонізація митних тарифів України та Митного союзунеможлива з огляду на розклад тарифних зобов’язань України, який є невід’ємною частиною Закону України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі», ухваленого Верховною Радою України 10.04.2008 за № 250-VI. Перегляд тарифних зобов’язань України у рамках СОТ вже викликав негативну реакцію держав-членів та може призвести до ініціювання країнами-членами СОТ обговорення виконання Україною зобов’язань в рамках СОТ.

10. Аналіз можливих торговельно-економічних наслідків інтеграції з МС показує, що для України переваги в експорті складатимуться лише з переліку скасованих вилучень із режимів вільної торгівлі. Водночас спрощення митного режиму наприклад в рамках ЗВТ із ЄС дозволить Україні не тільки розширити ринки збуту власного експорту, але й наростити імпорт інвестиційних товарів, використання яких у виробництві є передумовою стабільного довгострокового зростання економіки. Таким чином, перегляд ввізних мит з метою їх гармонізації з митним тарифом МС для України, як члена СОТ, є неможливим.

11. При укладенні угод про вільну торгівлю чи Митний союз правила СОТ вимагають від країн-членів дотримуватися норм щодо охоплення преференційним режимом переважної частки торгівлі товарами, а також – щодо не погіршення доступу для третіх країн. Тобто мита та інші засоби регулювання торгівлі не мають встановлюватися більш обмежуючими, ніж це передбачено документами СОТ. Повідомлення стосовно укладення угод про вільну торгівлю чи Митних союзів мають надаватися країнами-членами до Комітету з регіональних торговельних угод СОТ. Це стосується і України. Стаття ХХІV Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Домовленість про тлумачення Статті ХХІV регламентує питання створення державами-членами СОТ Митних союзів та зон вільної торгівлі. ГАТТ 1947 дозволяє державам-членам СОТ створення Митних союзів і зон вільної торгівлі за умови, що це не призведе до створення додаткових обмежень у торгівлі. Відповідно до статті ХХІV держави-члени СОТ при створенні або приєднанні до Митного союзу зобов’язані дотримуватися умов, які наразі не можуть бути узгоджені між Україною, як членом СОТ та державами-членами МС, які не є членами Організації.

12. Участь України в МС може потребувати перегляду чинних двосторонніх угод про вільну торгівлю, стороною яких є Україна, з огляду на те, що Митний союз є єдиною митною територією, яка складається з митних територій учасників такого союзу.

13. На сьогодні фактично парафовано Угоду щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. В цілому переговорний процес характеризується як такий, що завершений. Майбутня зона вільної торгівлі між Україною та ЄС не вимагає перегляду вже існуючих договорів про вільну торгівлю України з іншими країнами. Україна може мати одночасно зону вільної торгівлі з Росією і Європейським союзом, а також утворювати у майбутньому нові зони вільної торгівлі. Наприклад, ЄС має угоди про вільну торгівлю з 24 країнами, а з трьома країнами (Андорра, Туреччина, Сан-Марино) – митні союзи. У межах Європейського союзу існує вже спільний ринок та спільна митна політика, яка також передбачає спільний митний тариф стосовно третіх країн.

14. Теоретично, у разі входження України до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном Європейський союз повинен буде утворювати зону вільної торгівлі тільки з Митним союзом, а не з окремою країною (Україною), яка входить до цього союзу. Водночас, ЄС не практикує утворення зон вільної торгівлі з тими регіональними угрупуваннями країн, до яких входять не члени СОТ (як у випадку Митного союзу – Казахстан, Білорусь). У той же час утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС не буде перешкодою торговельним відносинам України з країнами Митного союзу у складі Росії, Білорусі та Казахстану. Політика ЄС передбачає утворення зон вільної торгівлі з багатьма країнами світу, тому можна передбачити, що вступ країн (Білорусі та Казахстану) до СОТ відкриє дорогу до переговорів щодо утворення зон вільної торгівлі між ними та Європейським союзом.

15. Таким чином, у разі приєднання України до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном це спричинить фактичне припинення переговорного процесу з ЄС до моменту вступу всіх зазначених країн до СОТ.

Богдан Данилишин – академік НАН України

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG