Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 14:48
Іранці у п’ятницю, 14 червня, обирали президента. Перші результати цих виборів очікуються лише в суботу. Але й так зрозуміло, що цього разу вище духовенство Ірану спокійне, бо переможе лише один із шести добре просіяних ними кандидатів. Хоча, за опитуваннями, явно лідирують двоє – поміркований представник духовенства і ядерний переговорник Хасан Роугані та нинішній мер Тегерана – консерватор Могаммад Багер Галібаф. Залишається лише одне запитання – чи необхідним буде другий тур, призначений раніше на 21 червня. Більшість західних експертів сходяться на тому, що цього разу не доводиться сподіватися на президента--реформіста в Ірані, з яким Захід міг би вести продуктивний діалог, особливо щодо ядерної програми.

Після голосування у п’ятницю на своїй дільниці в Тегерані верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї різко відкинув оцінки критиків, котрі сумніваються в демократичності нинішніх виборів.

«Я нещодавно почув, що хтось із Ради національної безпеки США сказав, що «ми не визнаємо ці вибори в Ірані». Ну й добре, до дідька з вами, якщо ви не визнаєте це», – заявив Хаменеї.
Кандидат у президенти Ірану Хасан Роугані, Тегеран, 14 червня 2013 року

Кандидат у президенти Ірану Хасан Роугані, Тегеран, 14 червня 2013 року


Він не конкретизував своїх слів, але минулого місяця держсекретар США Джон Керрі поставив під сумнів легітимність виборів президента Ірану через усунення з виборчих перегонів сотень кандидатів, включно з потенційними реформаторами і всіма жінками, котрі бажали балотуватися. Керрі наголосив на тому, що іранським виборам «не вистачає прозорості», а дискваліфікація висуванців базувалася виключно на тому, хто виступає з позицій інтересів режиму, а хто ні.

Тому у виборчих перегонах беруть участь лише 6 кандидатів. І всі вони влаштовують вище духовенство. Опитування засвідчують, що в основному йде боротьба між поміркованою духовною особою, колишнім ядерним посередником Ірану Хасаном Роугані, якого підтримують реформісти, та консерватором і прагматиком, мером Тегерана Могаммадом Багером Галібафом.

Роугані нещодавно закликав до більшої свободи слова і пообіцяв звільнити політв’язнів. Він також підтримує продовження ядерної програми Ірану. На Заході кажуть, що ця програма використовується для прикриття створення ядерної бомби Тегераном.

Колишні іранські президенти Могаммад Хатамі і Акбар Гашемі Рафсанджані, разом із молодшим братом верховного лідера Ірану Гаді Хаменеї, висловили свою підтримку Роугані.

Експерти: усі кандидати однакові – від «неприкритої диктатури»

Четверо інших кандидатів також схвалені Вищою радою Ірану.

Джамшид Асаді, іранський економіст, який працює у Франції, сказав Радіо Свобода, що є всі підстави вважати всіх кандидатів на посаду президента в Ірані однорідними, і ніхто з них, на думку експерта, не здатен самостійно вести переговори із Заходом щодо зняття руйнівних для Ірану економічних санкцій. «Навіть якби вони були різними, поки верховний лідер не схвалює, вони не можуть що-небудь зробити із тими ж санкціями, котрі є джерелом багатьох проблем Ірану», – зауважує Асаді.

А провідний експерт Центру міжнародних і стратегічних досліджень у Вашингтоні Едвард Луттвак зазначив Радіо Свобода: «Цього разу аятоли не забезпечили навіть видимості справжнього вибору, визнавши таким чином повне ідейне фіаско. Віднині іранський режим є нічим не прикрита диктатура».

Один із жителів Тегерана сказав Радіо Свобода, що він вирішив цього разу не голосувати взагалі, та пояснив, чому: «Є чимало причин. Головна з них – це дуже багато брехні, засилля брехливої пропаганди всюди. Вже й так було багато брехні, багато обману за минулі 34 роки (починаючи з революції). Немає жодної різниці між Мохсеном Резаї, Саїдом Джалілі та іншими. Всі вони – однакові».

В Ірані нараховується близько 51 мільйона виборців. Проста більшість – 50 відсотків плюс один голос – роблять кандидата відразу ж переможцем. Якщо ж ніхто не набирає такої більшості, то 21 червня відбудеться другий тур між двома переможцям першого туру.

Жоден міжнародний спостерігач не контролює цих вибори в Ірані. Новий президент займе свою посаду наприкінці серпня. Перебування на цьому посту обмежується конституцією двома 4-річним термінами поспіль. Нинішній президент Махмуд Ахмадінежад піде у відставку після восьми років перебування при владі. Якраз цієї п’ятниці спливає 4 роки, коли сили безпеки Ірану розправлялися з протестувальниками проти масової, як вони стверджували, фальсифікації переобрання Ахмадінежада.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG