Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:37

Краще ухвалити хоч якийсь закон про мирні зібрання, ніж ніякого – Попеску


Акція на захист свободи зібрань у Києві, 12 червня 2013 року

Акція на захист свободи зібрань у Києві, 12 червня 2013 року

Київ –21 червня – це останній день, коли законопроект про свободу мирних зібрань могли внести на розгляд Верховної Ради, щоб парламент розглянув його у вересні. Законопроект викликав хвилі протестів у багатьох містах України. Прихильники ж документу наголошують: порядок проведення акцій необхідно якнайшвидше унормувати.

Остання версія законопроекту про мирні зібрання, який уже встигли назвати «скелетом у шафі», ґрунтується на законопроекті № 2450 ще 2008 року, який викликав хвилю обурення громадськості і через це був відкладений. Проте у новій версії є багато нових позитивних напрацювань та змін, він максимально враховує думку громадськості, каже член комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, регіонал Іван Попеску. Саме цей законопроект, за словами чиновника, повинен урегулювати проведення мирних зібрань. Адже у ньому вирішуються питання щодо спонтанних мирних зібрань, визначається, що потрібно повідомляти про проведення мирних зібрань не пізніше ніж за 48 годин…

«Частина неурядових організацій підтримує законопроект, а частина – ні. Це пояснюється тим, що хтось отримує гранти і пише проекти замість цього питання мирних зібрань. Звичайно, що тут є конфлікт інтересів. Я запропонував, якщо буде велика дискусія на рівні Верховної Ради, то після першого читання його можна відправити у Венеціанську комісію, щоб отримати висновки Ради Європи. Краще мати один законопроект і потім внести якісь зміни, ніж не мати ніяких чи мати ту ситуацію, яка є сьогодні», – говорить про переваги Попеску.

Якщо навіть законопроект пройде експертизу європейських експертів, це все одно не означатиме, що його так само добре втілюватимуть, переконаний експерт Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест» Володимир Чемерис.

«Я не знаю, що там насправді твориться. Але представники МВС сказали, що в цьому законопроекті будуть такі моменти, наприклад, що людям заборонено буде приносити якісь предмети. Існує якийсь перелік. Що це, будуть обшукувати людей? Чи металошукачі поставлять, як у Росії? Що заборонено буде закривати обличчя під час акцій. А для студентів, наприклад, які виходять на акції, це дуже важливо, тому що їх можуть з університетів відрахувати за це. Перед тим, як випускати джина з пляшки, то треба подумати, який буде початковий проект, головне, що буде на виході, як будуть застосовувати? Якщо буде такий законопроект внесений до Верховної Ради, очевидно, що громадськість буде ініціювати альтернативний закон», – припускає експерт.

Законопроект як підготовка до президентських виборів

Позафракційний депутат Юрій Дерев’янко називає законопроект черговою можливістю для міліції не допускати проведення мирних зібрань. Нинішнього законодавства достатньо – і для організації акцій, і для забезпечення громадського порядку під час них, каже він.

«Для цього не потрібно ухвалювати більш суворі норми, які будуть лише ускладнювати або будуть взагалі унеможливлювати проведення мирних зібрань. Я категорично проти отаких «покращень» і вважаю, що це є підготовкою до президентських виборів і створення законодавчої бази для того, щоб ті протести, що наростають зараз у країні таким чином, стримувати», – підкреслив депутат.

Спершу ухвалення, дискусії згодом

У питанні проведення масових зібрань триває юридична анархія, каже голова житомирської організації політичної партії «Демократичний альянс» Дмитро Ткачук. Щоб подолати її, потрібен закон.

«Це є основною проблемою, бо відбуваються суди, людей притягують до відповідальності, карають за проведення мирних зібрань, на якусь суб’єктивну точку зору, незаконних. У той час, коли закону просто немає. Тоді затягування прийняття закону фактично сприяє тому, що це беззаконня тривають», – пояснює Ткачук.

Наразі ж органи влади, суди та міліція паралельно застосовують три різні підходи до забезпечення права людей на свободу мирних зібрань. Це стаття 39 Конституції України, рішення органів місцевого самоврядування та указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР».

Якщо новий законопроект внесуть на розгляд Верховної Ради, то його можуть розглянути вже у вересні.
  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG