Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:43
Київ – Перспектива створення газового хабу на базі української газотранспортної системи є нереальною. На думку декого з експертів, наразі це лише заяви чиновників. Для того, щоб про це говорити фахово, наголошують спеціалісти, для початку потрібно хоча б виконати директиви Енергетичного співтовариства і розділити «Нафтогаз» на три компанії, що Україна має зробити на виконання Другого енергопакету.

Європейський союз зацікавлений в облаштуванні газового хабу, тобто центру, в Україні, заявив прем’єр-міністр Микола Азаров. Відтак він доручив віце-прем’єрові Юрієві Бойку розробити концепцію розвитку і модернізації української газотранспортної системи, підземних газових сховищ та презентувати її до саміту Україна – ЄС у Вільнюсі. Окрім цього, Микола Азаров доручив адаптувати проект оновленої Енергетичної стратегії України до 2030 року до нових перспектив.

ЄС зацікавлений, щоб Україна стала європейським газоенергетичним хабом
«Під час засідання ради співпраці Україна – ЄС у Люксембурзі вперше на найвищому рівні було сформульовано й офіційно заявлено концепцію ролі України в енергетичній стратегії. ЄС зацікавлений, щоб Україна стала європейським газоенергетичним хабом. Тобто, щоб на нашій території зберігалися стратегічні запаси газу для європейського ринку і розміщувалися маневрені енергетичні потужності», – сказав Азаров.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький натомість заявляв, що перспектива створення енергетичного хабу на території України стане зрозумілою після вирішення питання щодо реверсних поставок газу в Україну через територію Словаччини. За словами Ставицького, питання створення хабу Україна та європейські компанії обговорять у вересні. На сьогодні потужність українських газових сховищ становить понад 30 мільярдів кубів, а у разі модернізації їхня потужність збільшиться до 50 мільярдів, зазначав міністр.

Газовий хаб неможливий без виконання директив

Сама ідея створення газового хабу є перспективною, сказав Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Омельченко. Це може дозволити Україні та європейським компаніям оптимізувати закупівлю газу. Але на заваді реалізації такого проекту стоять проблеми, пов’язані із тим, що Україна повною мірою не виконує своїх зобов’язань перед Енергетичним співтовариством, вважає Омельченко.

Ми спостерігаємо процеси монополізації на енергетичних ринках
«Не створена незалежна комісія, яка б регулювала відносини у газовій сфері, в електроенергетиці. Оператор газотранспортної системи не відокремлений від материнської компанії. Також існує перехресне субсидування споживачів всередині України. Це ті серйозні недоліки, які поки що не дозволяють Україні стати повноцінним гравцем на європейському газовому ринку. Навпаки, ми спостерігаємо процеси монополізації на енергетичних ринках», – зазначає Омельченко.

Говорячи про газовий хаб, українські чиновники мають на увазі різні речі, переконаний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут.

Якщо посадити разом Ставицького, Азарова і Бакуліна, то кожен з них по-різному буде описувати, що мається на увазі під хабом
«Кожен, хто говорить про хаб, має на увазі різні речі, – каже Нарбут. – Якщо посадити разом Ставицького, Азарова і, наприклад, Бакуліна, то кожен з них по-різному буде описувати, що мається на увазі під хабом».

Хаб Ставицького

Хаб, про який говорить Едуард Ставицький, це можливість прокачувати газ в обидва боки, наголошує Нарбут. У такому випадку європейці у реверсному режимі мають закачувати паливо у підземку, а взимку піднімати його і прокачувати у зворотному напрямку. Саме для цього міністр і говорить про необхідність збільшення потужностей цих сховищ. Але, на переконання Олександра Нарбута, це не реально, оскільки наразі не вирішене питання заповнення і нинішньої потужності підземних сховищ. Самостійно Україна не може їх заповнити навіть наполовину, наголошує експерт.

Хаб – це з’єднання системи технічних, технологічних і програмно-апаратних засобів
«Якщо говорити про ці режими, то вони мають бути чимось забезпечені, – пояснює Нарбут. – Для цього мають бути створені і інтерконектори, має відбутися модернізація системи компресорного управління сховищ. Більше того, хаб – це з’єднання системи технічних, технологічних і програмно-апаратних засобів. Все це має робитися на принципах європейських енергетичних директив та регламентів. А тут у нас кінь не валявся. Не Ставицький, не Азаров, а кінь не валявся».

Немає реверсного газу через Словаччину – немає хабу

Між тим сьогодні невирішеним залишається і питання щодо реверсних поставок газу в Україну через Словаччину. Де-юре це заблоковано словацькою стороною, але де-факто – «Газпромом». Те, що «Газпром» блокує – це визнав російський монополіст і міністр Ставицький.

Наразі влада прив’язує питання реверсних поставок газу до розширення потужності підземних сховищ. Тим самим вона намагається зацікавити до проекту європейські компанії, які можуть зберігати 10–15 мільярдів кубів газу в Україні. Але постачання таких обсягів газу можливе лише за умови початку роботи найбільшого реверсного коридору зі Словаччини. Отож, доки через Словаччину не піде газ до України, то говорити про початок роботи газового хабу не можна.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG