Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:25
Сімферополь – Своєрідний ювілей – 20 років з початку будівництва школи – відзначають цими днями жителі кримськотатарського житлового масиву Фонтани на околиці Сімферополя. Втім, за два десятиліття в її стінах ще ніколи не звучав шкільний дзвоник. Готовність будівлі становить 55%, але уже п’ять років уряд не виділяє кошти на її завершення. Жителі Фонтанів вважають, що причина цього – у негативному ставленні влади до кримських татар.

На стінах недобудованої школи написи: «Початок будівництва 1993, закінчення безкінечне, бо школа для дітей кримських татар» і «Школа чотирьох президентів». Громадський активіст, голова місцевого меджлісу Шевкет Бекиров пояснює: ні, не те що чотири, жоден з президентів тут не вчився. Просто за час її будівництва змінилося вже 4 українські президенти. Тут взагалі ніхто не вчився, хоча потреба у школі для 6-тисячного масиву – величезна.

«За цей період виросло ціле покоління наших дітей. Діти ходять до різних шкіл, змушені ходити за три кілометри, їздити до міста. Масив може повністю забезпечити завантаженість цієї школи, бо зараз у нас тут живе понад 1200 школярів. Упродовж останнього часу, зокрема, з 2008 року ставляться різні перепони, гроші зовсім не виділяються і школа стоїть у такому замороженому стані», – зазначив Шевкет Бекиров.

Школа потрібна, але грошей немає – влада

Заступник міністра освіти Криму Володимир Буякевич підтвердив: проблема школи у Фонтанах дуже актуальна. «У цьому мікрорайоні школи зовсім немає. Діти з Фонтанів та Ак-Мечеті їздять у місто. Ця тема актуальна, справді. Але там замовником виступає Рескомнац. Це не зовсім наше питання, але ми говоримо, що так, ця школа потрібна, однозначно», – наголосив Володимир Буякевич.

Разом з тим у Республіканському комітеті Криму з міжнаціональних відносин і депортованих громадян кажуть, що на завершення будівництва школи потрібні кошти, яких в автономії немає – це майже 60 мільйонів гривень. За словами заступника голови Рескомнацу Надира Номанова, цей об’єкт включений до Державної програми облаштування раніше депортованих на період до 2015 року. Однак, в Україні змінилися будівельні норми і принципи районування, тож школа потрапила в 7-бальну зону сейсмічності, що вимагає проведення перерахунків і коригування відповідного проекту.

«Це призведе до подорожчання на приблизно 20 мільйонів гривень. Відповідно, в межах чинної програми облаштування ми її, природно, завершити не зможемо», – зазначив Надир Номанов. Він вважає, що у цій ситуації слід шукати позабюджетні джерела фінансування. Саме з цією метою нещодавно Рескомнац Криму разом з Мінсоцполітики України через український МЗС звернулися за допомогою до закордонної кримськотатарської діаспори.

Голова місцевого меджлісу масиву Фонтани Шевкет Бекиров вважає, що причину відмови фінансувати добудову школи слід шукати у негативному ставленні кримської і центральної влади до кримськотатарського народу. Він припускає, що якби школа не була б кримськотатарською, і її зводила б компанія «Консоль», яка близька до нинішнього кримського спікера і мера Сімферополя, то гроші на навчальний заклад давно знайшлися.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG