Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:18
Брюссель – Упродовж тривалого періоду до багатих країн ЄС, на кшталт Франції чи Іспанії, прибували тисячі заробітчан із країн Північної Африки. Сьогодні ж криза та безробіття змінили цю тенденцію у протилежний бік. Скажімо, до Марокко на заробітки мігрує все більше французів та іспанців. А ще декілька років тому європейці не могли собі нвіть уявити, що їздитимуть до Північної Африки не відпочивати, а працювати.

Десятиліттями європейські країни були своєрідним Ельдорадо для громадян Марокко. Сьогодні у пошуку кращого заробітку Гібралтарську протоку все частіше перетинають європейці. Тисячі іспанців втікають зі своєї країни, де без роботи сидить до 30 відсотків населення. Працюють хто де: здебільшого на будовах чи в майстернях. Чимало кваліфікованих фахівців влаштовуються на місцевих приватних підприємствах, у сфері послуг чи у так званих call-центрах.

«Я знаю багатьох шукачів роботи, які до мене звертаються постійно. Я отримую чимало імейлів від іспанців, що бажають працювати у Марокко», – підтверджує Абдель Аз-Еддін, власник одного з місцевих підприємств, спеціалізованих на зрошувальних системах для гольфу.

Дещо рідше трапляються громадяни співдружності, що там створюють свої фірми. Як, наприклад, француженка Одрі Депуі, яка зі своєю подругою після університету прибула до міста Рабата, де вони ось уже понад рік випускають жіночий журнал.

Французи після вишів продають у «макдональдсах» – іммігрантка

«Спочатку я хотіла працювати в Іспанії, але коли бачу, що там понад 25 відсотків безробітних, то усвідомлюю, що добре зробила, емігрувавши сюди, – каже 27-річна Одрі Депуі. – У Франції молодь з дипломами, які мали б гарантувати нормальні зарплати, опиняється за прилавками крамниць чи «макдональдсів». Для мене це було шокуючим, і саме це підштовхнуло до виїзду».

Підприємлива французька мігрантка додає, що створити своє підприємство у Франції, де надмірні податки й нечувана конкуренція – це для молодих підприємців справжній виклик. Тому й обрала Марокко.

Колись іспанці чи французи прибували до цієї країни тільки для відпочинку. У 2003 році тут налічувалося до трьох тисяч громадян Іспанії – здебільшого професори й викладачі, дипломати й бізнесмени. А нині, за підрахунками місцевих статистичних служб, у марокканських містах живе й працює декілька десятків тисяч іспанських заробітчан. Це не враховуючи тих, котрі трудяться нелегально, як Марія Мартінез, що приїхала до марокканського міста Танжер зі своєю малолітньою дочкою.

«Вдома я мала мізерну заробітну плату. Тож я більше не хотіла так жити – лише для того, щоб працювати й оплачувати рахунки», – каже іспанка.

Для безробітних європейців Марокко – це країна можливостей

Офіційно з туристичною візою європейці мають право перебувати на марокканській території тільки три місяці. Очевидно, що багато з них мають намір залишатися там значно довший період.

Донедавна Марокко також приваблювало здебільшого європейських пенсіонерів, які там купували маєтки і серед приємного клімату й недорогого життя провадили доволі забезпечене існування. Нині до них долучаються ще й молоді громадяни об’єднаної Європи, однак не для відпочинку, а тому, що Марокко для них стало країною нових можливостей.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG