Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:50
За рівнем продуктивності праці Україна, за даними Міжнародної організації праці, посідає 89-е місце, тож і зарплати не можуть відірватися від землі. Однак експерти стверджують, що не існує на сьогодні однієї формули, за якою б можна було визначити продуктивність праці українців. Оскільки багато людей виконують дуже професійно свою роботу, нічим не гірше європейців, а отримують значно менше. Від чого ж залежить продуктивність праці в Україні? Чому за кордоном українці працюють краще, ніж на батьківщині?

Ціни на більшість промислових товарів і продуктів харчування в Україні такі ж, або навіть вищі, ніж у багатьох європейських країнах, а зарплата у рази менша. Більшість громадян України хочуть жити так, як французи, британці чи італійці, і багато працюють як французи, британці чи італійці, але зарплата далеко не відповідає європейському рівню.

Понад 10 років працює із незмінним колективом український дизайнер Марія Костельна. Це майстри, які професійно і відповідально працюють на індивідуального клієнта, вкладаючи у вироби свою любов і енергетику. Тим часом від власного виробництва дизайнер відмовилась, однією з причин була низька продуктивність праці і безвідповідальність швачок.

Ми прив’язані до свят, їх у нас дуже багато. У нас дуже невисока продуктивність, а звідки взяти тоді високу зарплату
«Не всі, а загалом, люди задовольняються в Галичині ста доларами і не хочуть працювати більше, щоб більше заробити. Ми прив’язані до свят, їх у нас дуже багато. У нас дуже невисока продуктивність, а звідки взяти тоді високу зарплату? За кордоном людина перебудовується, бо там виживає. Там миють ноги і готові пити цю воду, це не всі, але є загальна ситуація, це пострадянський синдром. У нас 90% наші люди, коли йдуть до когось на роботу, то вважають, що їх експлуатують. Вони не враховують, що хтось ризикує, вкладаючи гроші. Наші люди не хочуть нести відповідальність за те, що роблять, тому низька мотивація, щоб заробити і продуктивність. А ще, безмовно, крадуть, особливо, коли давальницька сировина, то іноземні бізнесмени одразу ставлять камери відеонагляду. Бо знають, що наші люди крадуть. Також люди, які роблять ремонти, змінюють бригади, бо робітники рахують їхні гроші», – говорить дизайнер Марія Костельна.

Без мотивації немає продуктивності

В Україні більшість підприємств легкої промисловості працюють на давальницькій сировині і одяг, пошитий у Києві, Перемишлянах, Львові відомих брендів можна придбати у Польщі, Чехії, Британії. І цей одяг якісний, бо на українському підприємстві панує контроль і працює професійний персонал.

На продуктивність праці впливає передусім якісно підібраний персонал, якісний контроль, правильно встановлена мотивація, відсутність великого розриву у зарплаті керівників і робітника, на кшталт 50 тисяч гривень у директора і півтори тисячі у робітника, наголошує керівник Львівського регіонального центру з інвестицій та розвитку Олег Кахновець.

За його словами, у Львові потужно розвивається ІТ індустрія, яка працює на світ, видає якісний світовий продукт, вирізняється високою продуктивністю і кваліфікацією. Бо є система мотивації, контролю і освіти. Компанії працюють на результат і можуть виплачувати високі зарплати.

Набагато складніше оцінити продуктивність праці інших робітників. Для прикладу, миття машини коштує 50 гривень і навчитись цьому заняттю можна за день. Навряд чи когось здивує, коли такий спеціаліст отримує мінімальну зарплату.

Але коли лікар, якому потрібно вчитися своєму фахові 10 років, отримує зарплату ще меншу, бо на прийом однієї людини держава виділяє на його зарплату менше від 5 гривень, то тут більше йдеться не про продуктивність його праці, а про недосконалу систему її оплати, говорить Олег Кахновець. Часто українським спеціалістам бракує необхідного обладнання, щоб працювати так само ефективно, як і їхні європейські колеги. Скажімо, двірник не може працювати продуктивно, не маючи інших технічних засобів, окрім лопати і мітли.

За кордон їдуть, бо там платять

Чимало українців вказують на те, як живуть європейці, оцінюють на батьківщині свою роботу сантехніка, муляра, штукатура досить дорого, а працюють абияк. Водночас на заробітках у Росії, Польщі, Чехії, живуть у бараках, а працюють належно.

Проте львівський експерт Олег Кахновець не вважає, що за кордоном українці працюють краще, ніж на батьківщині.

«Не відчуваю, що за кордоном працюють краще, – каже він. – Інше питання, чому вони туди їдуть. Бо там вища оплата праці і більше роботи. У деяких європейських країнах у вартості товару закладений відсоток на зарплату, тому зростає ціна на товар, відповідно і зарплата. Наше законодавство дозволяє платити мінімум, отримувати велику націнку, надприбуток, у той час не платячи відповідно робітнику».

Економічна скрута та відсутність належного контролю держави за працедавцями змушує багатьох українців шукати роботи поза правовим полем.

Підприємці Львова економлять на зарплаті

Львів’янка Наталка, яка працювала кухарем, розповідає, що власник ресторану постійно затримував її зарплату. У Львові дедалі частіше беруть людину на роботу на випробувальний термін і не платять за виконану працю.

«Переважно всі підприємці беруть людей без документів, для того, щоб не платити податки. Якщо я працювала, а мені власник каже, вибачте, я вас перший раз бачу. Куди я піду, бо не оформлена, і в який суд, що там докажу», – розповіла львів’янка.

Сьогодні в Україні найвищий рівень зарплати в авіації і промисловості, від 5 до 11 тисяч гривень, за офіційними статистичними даними. Найменша зарплата – в обслуговуючій сфері – менше ніж 1800 гривень. Для прикладу, за таку ж роботу за кордоном, зарплата у рази більша. За роки незалежності, за даними економістів, зростала лише номінальна зарплата, тим часом реальна робить українців усе більш неплатоспроможними.

Проте, той, хто хоче і не цурається роботи, може знайти і роботу, і заробіток. Чотири роки Володимир Гіленко продає на вулицях Львова журнал «Просто неба». Це єдиний заробіток чоловіка, який в один день став безхатченком. За увесь час продав 15 тисяч примірників вуличного журналу. З кожним привітний, щодня усміхнений. За Володимиром спеціально виглядаєш, щоб саме у нього придбати свіжий номер журналу.

«Ставитись треба з відповідальністю до роботи. Не просто продати журнал, а зробити так, щоб людина бігала за мною і цікавилась, а коли буде наступний номер. До роботи потрібно ставитись з любов’ю, бо в іншому разі вона просто не піде», – каже розповсюджувач вуличного журналу.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG