Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:51
Вашингтон – «Список Магнітського» можуть розширити після розгляду справи російського бізнесмена Дениса Кацива в американському суді. Нині цей список налічує 16 прізвищ російських чиновників та силовиків, причетних до крадіжки 5,4 мільярдів рублів з державного бюджету. Прокуратура Мангеттена подала позов з вимогою арештувати розкішні апартаменти та комерційні об’єкти, придбані кіпрською фірмою Кацива та її дочірніми компаніями в Нью-Йорку. У позові йдеться, що купівля нерухомості була частиною масштабної схеми з відмивання коштів, вкрадених із російського бюджету.

23 мільйони доларів сягає загальна вартість чотирьох квартир та двох комерційних об’єктів у Нью-Йорку, які придбали фірми російського бізнесмена Дениса Кацива. Минулого тижня прокурор Мангеттена Прит Бхарара звернувся до суду з вимогою накласти на це майно арешт. За його даними, така купівля нерухомості дала змогу компанії Prevezon Holdings, власником якої є Денис Кацив, відмити вкрадені з російського бюджету кошти. Ідеться про оборудку, яку викрив, як аудитор, Сергій Магнітський. Денис Кацив є сином Петра Кацива, керівника головного управління взаємодії з федеральними органами держвлади Московської області та екс-керівника управління транспорту тієї ж області.

Кацив та його адвокати спробують спростувати обвинувачення у відмиванні грошей чи довести, що він є «невинним власником» цього майна. Якщо ж переконати американського суддю вони не спроможуться, то всі квартири та офіси конфіскують, пояснюють юристи.

Америка може сама вирішити, чи повертати гроші Росії – експерт

Президент Асоціації сертифікованих спеціалістів з фінансових злочинів у Маямі та колишній федеральний прокурор Чарльз Інтріаго (Charles Intriago) передбачає, що Вашингтон розглядатиме три можливості: залишити нерухомість собі, продати її на аукціоні та перерахувати кошти до бюджету або повернути їх повністю чи частково до Росії. У таких випадках до уваги майже завжди беруть й політичні інтереси, надто коли йдеться про справу, що перетворилась на один із подразників у відносинах Росії та США, зауважує американський експерт.

«У таких справах із політичних міркувань Міністерство юстиції точно вийде на контакт із Держдепом та запитає: «Гей, друзі, вас це цікавить? Чи можете ви порадити, як нам чинити?» І звідти можуть відповісти, приміром: «Так, Путін був хорошим хлопцем останнім часом, віддайте це йому», чи «Ні, заберіть собі!», чи «А чому б нам не поділити ці гроші?», – стверджує Інтріаго.

«Справа Магнітського» отримує ще вищий статус – експерт

Генеральний директор інвестиційного фонду Hermitage Capital Management Вільям Браудер (William Browder) твердить, що активи фонду були незаконно задіяні в корупційних схемах, викритих покійним Сергієм Магнітським. Він також переконує, що під час розгляду справи Дениса Кацива список тих, хто скористався вкраденими і незаконно відмитими коштами, може розширитися, а сама «справа Магнітського» отримує нове дихання.

«Це все надає величезної ваги нашим позовам. Адже йдеться про те, що цього разу уряд США висуває ті самі обвинувачення, що й ми, і підкріплює їх власними доказами», – зауважує Браудер.

Можна провести паралелі між справою Дениса Кацива та Павла Лазаренка. У 2005 році в США подали аналогічний позов щодо фінансових активів українського екс-прем’єра. Американський суд досі його розглядає.

На гроші Лазаренка можуть претендувати і його родина, і уряд США, і Україна

Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко, який провів власне розслідування справи Павла Лазаренка, пояснює: долю понад 250 мільйонів доларів, арештованих у США, вкрай важко спрогнозувати. З них американський суд присяжних визнав такими, що були відмиті екс-прем’єром, лише 22 мільйони доларів. На решту 230 мільйонів доларів можуть претендувати і уряд США, і навіть родина Лазаренка.

«Стовідсотково уряд Америки може претендувати на ці гроші, але водночас він може бути визнаний лише частиною сторін із розподілу цих грошей», – каже Лещенко.

В Україні вже з’явилися ініціативи з повернення арештованих грошей Лазаренка на батьківщину. Таку пропозицію озвучила експерт Центру протидії корупції Галина Сеник. На її думку, гроші могли б бути витрачені на підтримку громадянського суспільства.

Юрист Марта Боерш (Martha Boersch) готувала позов проти Павла Лазаренка в США у справі відмивання грошей та шахрайства. Тоді вона вважала, що кошти мають повернути українському народу. Проте у цьому зв’язку виникає нова дилема:

«Проблема в тім, хто ті люди, яким повернуть гроші? І як ви це зробите, коли, імовірно, уряд країни звідки прийшли кошти, такий же корумпований, як і той, проти кого ви позивалися?», – зазначає Боерш.

Якби уряд США вирішив повертати вкрадені кошти на батьківщину корупціонерів, він залежав би від бажання Росії чи України співпрацювати, зауважують експерти. Також вони наголошують, що якщо російська сторона погодиться прийняти такі кошти, фактично це означатиме й визнання самого факту відмивання грошей за кордоном російськими чиновниками та бізнесменами.

Матеріал підготували Richard Solash і Жанна Безп’ятчук

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG