Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:36

Колишні трудові мігранти беруться за туризм і народні промисли


Купити автівку за два грибні сезони чи відремонтувати хату після урожаю чорниці – так завдяки промислам живуть сьогодні закарпатці. У регіоні, де майже немає промислових підприємств, шукають будь-які можливості для заробітку. Причому, якщо досі, в основному, всі можливості були пов’язані з кордоном, то чимдалі більше надій у місцевого населення на туризм та всі похідні розвитку галузі.

Усією родиною – за грибами. Так живе із сім’єю Василь Кополовець з Міжгірського району. Чоловік з родиною з початком сезону тихого полювання не відпочивають ні хвилини. На цей час відкладають усю іншу роботу. За кілограм боровиків, чи то білих грибів, як їх називають закарпатці, вдається виторгувати від 50 до 65 гривень, підберезовики коштують удвічі менше. У врожайний сезон вдається добре заробити – рахунок іде на десятки тисяч. Так Кополовцям за два роки вдалося виплатити кредит на автівку – хай недорогу, але таку потрібну для бізнесу.

Племінник Василя 19-річний Олександр розповідає, що в тихому полюванні задіяна вся сім’я, від старших до найменших.

«Діди, батько, мати йдуть за грибами, збирають у сумки й складають у визначеному місці. Самі йдуть далі в ліс, а тим часом телефонують дітям, аби йшли забрати й віднести додому», – каже він.

Як економічна криза стимулювала туристичне розмаїття

Так само заробляють закарпатці на зборі чорниці та інших диких ягід. Помалу в регіоні з’являються й гуртові закупівельні фірми: до селян звертаються виробники дитячого харчування, підприємства, що займаються консервацією тощо. Паралельно збір ягід та грибів підприємливі закарпатці перетворюють в атракцію – нею цікавиться все більше туристів. Загалом для останніх у регіоні з кожним роком з’являється все більше цікавих пропозицій для відпочинку.

«У регіоні тільки за останні два-три роки відкрито понад 100 нових туристичних маршрутів: винні, медові, кулінарні, військові, велосипедні, повітряні, водні, дитячі тощо. Буквально щотижня у краї відбуваються різні фестивалі – усе це надзвичайно цікавить туристів», – каже завкафедрою туристичної інфраструктури Ужгородського національного університету Федір Шандор.

Ужгородський соціолог Віктор Маркович зазначає, що все менше закарпатців їдуть у пошуках роботи за кордон – в Італію, Португалію, Чехію. Ці країни з кожним роком приймають усе суворіше законодавство з приводу отримання дозволів на роботу й проживання, тому українцям важче їх отримати. Через кризу чи інші причини стали меншими й заробітки в Росії – там вихідців з регіону так само меншає.

«Треба сказати, що світова економічна криза дуже вплинула на ситуацію по заробітчанству. По-перше, у країнах Європи, де заробітки були доволі високими, платити стали значно менше. По-друге, знайти роботу там тепер набагато важче. Люди починають розуміти, що треба шукати роботу вдома. Тому й шукають будь-які можливості в рідних селах, районах», – зазначає соціолог.

Тим, хто займається туризмом чи розвитком промислів, зараз сприяє влада. Зараз у Закарпатській облдержадміністрації сподіваються, що Україні вдасться виграти заявку на проведення в Карпатах Олімпійських зимових ігор 2022 року. До них треба буде готуватися, і це дозволить створити в регіоні нові робочі місця.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG