70-річний Валенса про втому від політики і «глобальне село»

Варшава – Лех Валенса, екс-президент Польщі, лауреат Нобелівської премії миру твердить, що він втомився від політики і часто думає про смерть. Та сидіти склавши руки в очікуванні на фінал свого бурхливого життя політик не вміє. Він невтомно подорожує, виступає з лекціями про перемогу «Солідарності» над комунізмом й не перестає дивувати, а то й шокувати своїми нестандартними думками. Незадовго до свого 70-річчя, яке відзначатиметься у неділю, Лех Валенса вкотре струсонув громадською думкою Польщі. Його слова про необхідність значно глибшої інтеграції європейських держав коментують політики й публіцисти.

У середу в польському Сопоті Лехові Валенсі вручали престижну нагороду Європейського форуму нових ідей. В обґрунтуванні свого рішення рада цієї неурядової організації написала, що Валенса має особливі заслуги в процесі змін у Європі, у зруйнуванні «залізної завіси», а також у наповненні слова «солідарність» новим змістом.

Його діяльність, сказано в документі, уможливила розширення Європейського союзу й повернула надію та почуття людської гідності десяткам мільйонів громадян Центрально-Східної Європи. Сміливі ідеї та особиста відвага Валенси спонукали європейські суспільства до співпраці, наголошують у Європейському форумі нових ідей.

Історія родом з міфології – Туск про Валенсу

Вітаючи нагородженого, Дональд Туск, голова уряду Польщі, говорив про рідкісний дар Валенса передбачати майбутнє, ставити здавалося б нездійсненні завдання й вести за собою людей. Туск розповів про те, як одного похмурого дня у 1979-му він вперше побачив робітника Ґданського суднобудівного заводу Леха Валенсу. Тоді, згадував прем’єр, лідер робітничого руху звернувся до невеликої групи однодумців і запевняв їх, що вже через рік у Польщі почнуться великі зміни.

«Це чудо сталося, – говорить Туск. – Ця історія родом з міфології стала нашою дійсністю і вона мала свого героя. Це проста скромна людина, робітник-електрик, який кинув виклик найбільшій імперії світу і виграв».

Дональд Туск каже, що Польща, яка в минулому зазнала тривалого поневолення, має особливі підстави пишатися Валенсою. «Для нас, для поляків, важливо, що про нього дізнався світ. У нашій історії героїв-переможців було небагато, а зовсім мало було таких, на яких звернули увагу в світі. Лех Валенса став універсальним героєм», – підсумував голова уряду.

Від робітничого страйку – до президентського палацу

Сам Валенса не приховує, що життя героя зовсім не встелене трояндами. В комуністичній Польщі його переслідували й ув’язнювали за участь в робітничому русі й створення профспілки «Солідарність». Разом із ним потерпала його велика сім’я, в якій восьмеро дітей. Боротьба Валенси з комуністичним режимом тривала 20 років. Розпочиналася вона організацією робітничого страйку в 1970 році й увінчалася проведенням «круглого столу» в 1989-му, під час якого комуністи й «Солідарність» домовилися про зміни в конституції країни і проведення демократичних виборів до Сейму.

Саме Валенсі судилося у 1990-му стати першим президентом вільної Польщі й упродовж п’яти років керувати країною, яка переживала період так званої шокової економіки. Після гіркої поразки в поєдинку з Олександром Квасневським за крісло президента засновник «Солідарності» створив «Інститут Леха Валенси» й зайнявся популяризацією Польщі у світі. Найбільшим випробуванням останніх років для екс-президента стали несправедливі закиди в його співпраці з комуністичними спецслужбами.

Нещодавно Валенса зізнався польській пресі, що почуває себе дуже втомленим і вже так би мовити спакував валізку для переїзду в інший світ. Із притаманним йому почуттям гумору, політик зазначив, що в потойбіччі мабуть краще, бо ніхто звідтіля не тікає. Можливо, саме цей настрій творця «Солідарності» дедалі частіше спонукає його до інтерв’ю та промов, які нагадують заповіт Європі і світові.

На яких цінностях будувати глобальний світ?

Отримавши в Сопоті нагороду Європейського форуму нових ідей Валенса говорив про те як уявляє собі подальший розвиток людства. Він переконаний, що народи повинні інтегруватися на вищих рівнях, ніж традиційні міждержавні стосунки.

Екс-президент звернувся до польської політичної та економічної еліти зі словами: «Якщо ви хочете будувати краще майбутнє в Європі, а також глобальне, то мусите будувати його на цінностях, які узгоджені між релігіями та невіруючими. Потрібні такі світські 10 заповідей, в які всі повірять й почнуть втілювати в життя. Це – освіта дітей і молоді, вдосконалення судової системи, а також системи нагород і покарань, а отже виховання світської совісної людини. Таким я бачу найбільший шанс того покоління, яке починає мислити ширшими категоріями ніж «держава-країна».

Схожі думки, висловлені Валенсою в інтерв’ю для російського агентства «ИТАР-ТАСС» спричинили хвилю обурення серед польських правих політиків і публіцистів. Інтерпретуючи слова екс-президента, йому закинули, що він хоче об’єднати Польщу з Німеччиною. Відповідаючи на ці звинувачення, Валенса вкотре говорив про феномен «Солідарності». За його словами, польська революція 1980-х років не тільки змінила світ, але й розпочала цілком новий етап людської цивілізації – створення так званого глобального села. Не можна застрявати у колишніх часах кордонів і мурів, повторює польський політик-візіонер. Валенса переконаний, що сьогодні у світі достатньо людей, які розуміють динаміку глобальних змін, тож демагоги з попередньої епохи цих змін уже не затримають.