Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:29
Київ – Першому в світі суцільнозварному мосту – мосту Патона в Києві – 60. Сьогодні ця технологія українського вченого найбільш поширена у світі. Утім, у середині минулого століття багато хто вважав її небезпечною, через що спорудження було під сумнівом. Нині ж найголовнішою складністю для цього об’єкту завдовжки понад півтора кілометра є відсутність належного ремонту.

5 листопада 1953 року тисячі киян зібрались на відкриття не просто нового мосту через Дніпро, а першого у світі суцільнозварного. Очевидці згадували, що для міста це стало справжньою подією, адже всі інші переправи після війни були зруйновані.

Однак винуватець свята, український вчений Євген Патон, який присвятив інноваційному спорудженню чимало років, цього вже не побачив: йому забракло трьох місяців життя.

До київського мосту Патон ставився з усією душевною та дослідницькою пристрастю. Кожний крок у проектуванні обговорювався якнайприскіпливіше
«До київського моста Патон ставився з усією душевною й дослідницькою пристрастю. Кожний крок у проектуванні обговорювався якнайприскіпливіше. Сам він попередньо розглядав робочі креслення, взагалі ґрунтовно готувався... А після настільки ретельної підготовки його важко було застати зненацька будь-яким запереченням чи контраргументом», – згадувала згодом старший науковий співробітник Марина Островська, яка брала безпосередню участь у спорудженні мосту.
Будувати міст дозволили, але завадила війна

Проект моста розглянули ще до війни, у 30- х роках. У Патона було чимало опонентів, які не йняли віри його ідеї відмови від традиційних клепаних з’єднань мостів, вважаючи, що суцільнозварна конструкція піддає ризику водіїв і пішоходів. Це, за їхніми словами, доводили тогочасні руйнування подібних мостів (через утворення так званих «тріщин утоми») в Бельгії, Німеччині та США.

Між тим тодішній перший секретар ЦК Компартії України Микита Хрущов зведення суцільнозварного мосту дозволив. На його думку, вчений «гарно вмів ставити наукові знання на службу справі», а тому до нього він ставився «з великою повагою», на чому Хрущов наголошував у мемуарах.

Але як тльки розпочинається довгоочікуване для Патона спорудження мосту, як на заваді стає Друга світова війна, у ході якої гітлерівці підривають частину вже змонтованих пролітних споруд і руйнують опори.

В успіх технології Патона не вірили до останнього

Після війни на технологію вченого взагалі накладають вето, однак він пропонує робити пролітні конструкції клепано-звареними, завдяки чому заборону обходить. При цьому лише розбивка на прольоти та їхня величина лишаються незмінними, в цілому ж Патон дещо змінює проект будівництва.

Однак і тут на нього чекає невдача: у конструкціях починають з’являтися двометрові тріщини і їх розбирають. Вчений бачить проблему в якості сталі, а тому доручає зайнятися її покращенням колишньому фронтовику Борисові Касаткіну.

Патон суворо-пресуворо заборонив: нікому без його відома цінний матеріал не використовувати
«Варіантів (ред. – дослідних плавлень) нами у Києві було складено немало, і робота з відбору найкращих затягнулася до кінця року. Але коли зима перевалила через поріг сорок сьомого, на інститутському дворі блискотіла довгоочікувана сталь. Патон суворо-пресуворо заборонив: нікому без його відома цінний матеріал не використовувати», – згадував пізніше Касаткін.

Між тим, в успіх інноваційної технології Патона не вірили до останнього. Відтак, окрім постійних і часто незапланованих перевірок процесу спорудження мосту, після завершення робіт його міцність перевіряли за допомогою бронетанкової колони з десятками набитих піском вантажівок. Проте сподівання свого «батька» він виправдав.

Без реконструкції і з аваріями

До 2004 року капітальних робіт на мосту не проводилось. У 2011-му таки розпочалася його реконструкція, однак вона була визнана неякісною.

Наразі у Київській міській держадміністрації наголошують на необхідності якнайшвидшого поновлення капітального ремонту моста, однак коли саме цього очікувати, не уточнюють. За словами голови КМДА Олександра Попова, зараз на мосту виконують лише «найбільш актуальні роботи, які дозволяють експлуатувати об’єкт». Зокрема, нині там відбувається капітальний ремонт тротуарів, який обіцяли завершити до кінця цього року.

Міст Патона є третім за кількістю аварій у столиці (попереду опинились Південний та Московський мости).
  • 16x9 Image

    Софія Середа

    На Радіо Свобода – з липня 2011 року. Народилася, виросла і здобула початкову освіту у місті Гадяч на Полтавщині. Із 2008-го – студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, який у 2012-му закінчила з відзнакою (спеціалізація «Радіожурналістика»). Здобуваю кваліфікацію магістра. Цікавлюся політикою, психологією, літературою. Вивчаю іспанську та італійську мови.
    Sophia Sereda | Crea il tuo badge

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG