Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:09
Події на майдані Незалежності у Києві вночі 30 листопада, коли «Беркут» (силовий підрозділ МВС України) вчинив брутальну розправу над мирними студентами і спроби витіснення мітингувальників у ніч з 10 на 11 грудня вказують, що в Україні формується авторитарний режим.

Події трьох останніх тижнів в Україні вказують, що президент Віктор Янукович використовує силові структури у політичних цілях, з метою збереження своєї влади на тривалий термін.

Зміцнювати силові структури Янукович розпочав одразу ж після приходу до влади. Лише за 2010-2011 роки у 2-3 рази збільшили фінансування силових структур. Так, Генпрокуратурі було за цей час збільшено бюджет із 1,2 мільярда гривень до 2,2 мільярда, СБУ – на пів мільярда гривень, МВС – маже на два мільярди гривень. У 2012-2013 роках ці кошти на силові структури були знову майже подвоєні. Вже на початку правління президента Януковича експерти пов’язували це нарощування витрат із підготовкою режиму до війни з власним народом.

Силові структури України одні з найбільших у світі

Експерти недарма характеризують Україну, як поліцейську державу, де на бюджеті й інших подачках режиму, утримується армія міліції у майже 3 рази більша, аніж це прийнято у світі. В Україні нараховується до 400 тисяч працівників міністерства внутрішніх справ (удвічі більше як збройні сили), тобто – до 800 осіб міліції на 100 тисяч населення України. Загально ж світовий показник – до 300 поліцейських, а за рекомендаціями ООН – 222 поліцейських на 100 тисяч громадян. Навіть у тоталітарному СРСР було близько 300 міліціонерів на 100 тисяч громадян.

Наприклад, в Росії нараховується до 1000 поліцейських на 100 тисяч осіб населення, в Білорусі – понад 1400, в Чехії – 405, у США – трохи більше ніж 200, Швеції – до 200, Італії – понад 500 поліцейських на 100 тисяч населення країни.

Якщо лише поверхово проаналізувати структуру спецпідрозділів в Україні, то стане зрозуміло, що чи не більшість із них призначені для захисту авторитарного режим від власного народу.

Внутрішні війська Україні нараховують понад 12 спецпідрозділів – «Барс» –14-а окрема спеціальна бригада в Ірпені, Київської області; «Ягуар» – окремий полк спеціального призначення – Калинівка, Вінницької області; «Гепард» – окремий полк спеціального призначення у Запоріжжі, «Тигр» спеціальний полк у Криму.

Ще є спецзагони – «Омега», «Вега», «Скорпіон», «Скат» й до 5 різних спеціальних загонів цього відомства у різних регіонах України. Всі підрозділи підпорядковані президенту Януковичу і повинні виконати будь-який його наказ.

Але чи не найбільші силові структури зосереджені у Міністерства внутрішніх справ України. Найбільша з них – «Беркут», спецпідрозділ міліції України (аналог російського ОМОНу). Структурно складається з полків, батальйонів, рот.

«Беркут» дислокується у всіх областях України, а у Києві й Севастополі найбільші підрозділи. «Беркут» має за основне завдання від влади – «боротьбу з масовими безладами» і «охорону громадського порядку». Також у складі силових структур МВС є спецпідрозділи «Сокіл», які, окрім боротьби із організованої злочинністю, повинні силою підтримувати операції інших підрозділів МВС, того ж «Беркуту» чи «Титану» (державна служба охорони), чи ж «Грифону» – спеціальні батальйони судової міліції.

Можна ще назвати спецпідрозділ СБУ – «Альфа», який повинен в основному боротися з тероризмом і його частини є у всіх областях України. Є ще низка спецпідрозділів у збройних силах. Але ті ледве виживають і нинішній авторитарній владі на них розраховувати не доводиться.

На страх влади перед народом вказує новий підрозділ – «тітушки»

Правда, є ще низка приватних охоронних структур, рейдерських груп, від яких влада Партії регіонів запозичила досвід у формуванні власних незаконних штурмових груп для боротьби зі своїми супротивниками під час масових заходів. Із легкої мовної практики народ охрестив їх «тітушками». Від імені одного із найманців-провокаторів із спортсменів-невдах, напівкримінальних елементів, Вадима Тітушка з Білої Церкви.

Цей Тітушка напав, разом із такими як він, 18 травня 2013 року на групу журналістів у Києві під час масових політичних заходів опозиції і провладних сил.

Такі «тітшуки», як не виключають, причетні до низки провокацій під час євромайданів 24 листопада й 11 грудня цього року. Лише в районі Маріїнського палацу в окремі дні Єврореволюції влада накопичувала до 4-6 тисяч таких найманців-штурмовиків. У самій Партії регіонів хваляться, що у таких бойових загонах, переважно на Сході та в Центрі України, нараховується понад 200 тисяч бойовиків.

Події Євромайданів показали, що силові підрозділи України не готові придушувати мирні протести свого ж народу. Особливо тоді, коли протестувальників проти авторитарного режиму нараховується від сотень тисяч до мільйонів та чи не вся країна їх підтримує.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG