Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:34

Є загроза військового конфлікту, багато часу в Януковича немає – Шарий


Андрій Шарий

Андрій Шарий

Уроки з війн на Балканах навчили ЄС, що якщо він береться залагоджувати конфлікт, то його умови і взяті на себе зобов’язання сторони повинні виконувати беззастережно, говорить російський журналіст Андрій Шарий, який впродовж балканських війн був кореспондентом Російської редакції Радіо Свобода в регіоні. Андрій Шарий є автором книги про Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії «Трибунал. Хроніка незавершеної війни». На його думку, роль Росії в цьому конфлікті була неоднозначною, а загроза потрапити під суд в Гаазі мало лякає бажаючих стати диктаторами на пострадянському просторі.

– За останні 20 років Європейський союз накопичив досить великий досвід посередництва і дечого навчився. І якщо можна очікувати, що якийсь Карл Більд, який свого часу був посередником для Югославії вестиме переговори, можна передбачити, яка буде позиція Європейського союзу.

По-перше, протягом останніх десятиліть в європейській дипломатії утвердився один принцип роботи з проблемними країнами. Це принцип – «стандарти в обмін на поступки». Іншими словами, від будь-яких людей, з якими ЄС вестиме переговори, вимагатиметься спершу виконання домовленостей, а вже потім ЄС буде допомагати грошима, міжнародними спостерігачами, місіями моніторингу, та іншими речами. Ця концепція була імплементована в Косові. Вона не була бездоганна, але вона виявилася ефективнішою, ніж те, що вимагали раніше.

Треба розуміти, що якою б не була швидкою європейська реакція, вона все одно буде запізнюватися через гірше розуміння ситуації, ніж у тих людей, які є на місці. Я не думаю, що можна говорити про якусь вирішальну роль європейського посередництва (щодо України), тому що це український конфлікт, і вирішуватимуть його самі українці.

Ще один цікавий урок, який також було вивчено на Балканах, це те, що раніше Європейський союз намагався домовлятися з тими, хто був більше договороспроможний. Але останнім часом, за моїми спостереженнями, ЄС відмовився від такого методу, вони в рівній мірі, і в рівній мірі жорстко розмовляють з усіма сторонами конфлікту. Тобто, якщо українська опозиція думає, що от, ми ж хочемо до Європи і стосовно нас європейські посередники будуть поводитися м’якше, ніж до Януковича, то, швидше за все, це буде не так. Є певний набір певних об’єктивних, навіть якщо хочете, бездушних стандартів, виконувати які будуть змушені усі сторони конфлікту.

– В ситуації України, принаймні нинішній йдеться не стільки про те, щоб ЄС став посередником в конфлікті, скільки про те, щоб він натиснув на президента Януковича, щоб в країні почали елементарно поважати права людини.

– Часу немає, і всі розуміють, що час спливає. Я думаю, що всі бояться військового продовження конфлікту. Тому багато часу в президента Януковича немає. Але потрібно пам’ятати і про російський чинник. Президент Володимир Путін на саміті ЄС-Росія заявив, що він готовий працювати з будь-яким українським урядом, це свідчить про те, що і в Кремлі не ідіоти сидять. Думаю, в зв’язку з цим з’являється можливість для маневру.

Але тут потрібно ще розділяти дві речі. Є Європейський союз, а є ще дипломатія окремих країн Європейського союзу, коли використовуються двосторонні контакти. У випадку з Югославією це була Німеччина, зараз, очевидно, це також буде Німеччина, як найсильніша сторона Європейського союзу, і як один з найбільших торговельних партнерів. У випадку України це буде, звичайно, Польща. Тобто можуть бути і такі посередницькі зусилля, які виглядають, як неформальні, але разом з тим вони можуть дати якийсь неочікуваний результат.

Ви згадали про Росію, яка спровокувала нинішній конфлікт в Україні. Багато оглядачів говорили, що Росія не стільки допомагала вирішити, скільки поглиблювала конфлікт на Балканах. Які тут можуть бути паралелі?

Росія, як мені здається, не зацікавлена у розпаді України або, не дай Боже, у військовому сценарії
– Вона була двоїстою. Вона завжди була двоїстою. І я думаю , що може розчарую когось із ваших слухачів (таких зовсім опозиційно орієнтованих) – вона мені і тут здається двоїстою. Це – дуже складна історія. З одного боку, зрозуміло, що позиція Росії не тільки на Сході, але і взагалі в Україні, просто об’єктивно сильніша, ніж позиція Європейського союзу.

Тому говорити про те, що взагалі обійтися без будь-якого російської участі неможливо. Зрозуміло, що Росія, як мені здається, не зацікавлена у розпаді України або, не дай Боже, у військовому сценарії. Там же ж не зовсім людожери сидять, які бажають цього. Грати лише за принципом «чим гірше, тим краще, думаю , що до цього дійде.

Тому приблизно таку ж політику Москва проводила під час югославського конфлікту. Загальна просербська спрямованість, спроба зрозуміти сербські аргументи, роз’яснити їх світові, вона існувала і подекуди, до речі, вона була успішною і конструктивною. Але, в цілому, складалася ситуація схожа на українську, коли неймовірним чином виявлялося, що коли йшлося про захист власних інтересів – вона переходила антизахідну позицію. В даному випадку вона також об’єктивно суперечить державному прагненню України як держави, суперечить майбутньому України.

Ось з цієї можливої, нехай невеликої, але позитивно стабілізуючої ролі, яку може зіграти Москва, і в розумінні того, що геостратегічні інтереси України і Росії розходяться, от десь тут, у цій вилці лежить відповідь на Ваше запитання.

– В Україні президенту Януковичу нагадують про долю президента Югославії Слободана Мілошевича, який закінчив своє життя в камері під час трибуналу в Гаазі. Наскільки цей приклад невідворотності покарання може послужити стримуючим фактором для тих, хто хотів би стати диктатором на європейському просторі?

Щоб Янукович якимось чином став об’єктом міжнародного переслідування, йому потрібно здійснити міжнародні воєнні злочини
– Я думаю, ні наскільки. Я думаю, що югославський трибунал – це ситуаційна штука. Я добре знаю цю тему – я цілу книжку написав про югославський трибунал, це ситуаційна штука для вирішення конкретно взятої ситуації, в конкретно даній країні, в конкретно взятий період часу, в конкретно взятій ситуації.

Для того, щоб Янукович якимось чином став об’єктом міжнародного переслідування, йому потрібно здійснити міжнародні воєнні злочини, які відносяться до періоду ведення бойових дій.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG