Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:12
Брюссель – У середу на сесії Європарламенту обговорюватимуть ситуацію в Україні після зміни влади й окупації частини її території Росією. Євродепутати мають сказати своє слово щодо запропонованого Єврокомісією 11-мільярдного пакету допомоги. Водночас, з огляду на погіршення ситуації на українських окупованих територіях, можуть бути розглянуті припинення стосунків із Держдумою та чергова серія санкцій щодо можновладців Російської Федерації.

Неприйнятні ані вторгнення Росії в Україну, ані спровоковані нею приготування до незаконного референдуму щодо відокремлення Криму. Такою вимальовується загальна позиція практично кожної з основних політичних груп Європейського парламенту, де розпочнуться обговорення ситуації в Україні.

«За нашими даними, ситуація розвиватиметься так: тепер – Крим, потім буде Україна. І ми вже отримали сигнали, що наступна на черзі – Молдова, тобто, до тамтешніх виборів у вересні. Тож, ми надзвичайно занепокоєні – ми переживаємо нові темні часи «холодної війни». І ми добре знаємо, що 30 тисяч вояків у Криму – це не місцева міліція», – заявляє Жозеф Доль, голова групи Європейської народної партії – найвпливовішої політичної сили на теренах ЄС.

ЄС бракує мужності – євродепутат

Голова парламентської фракції «народників» додає, що з нетерпінням чекає цьоготижневого візиту до Європарламенту делегації з Росії, щоб дати їм зрозуміти: такі дії неприпустимі. При цьому, Жозеф Доль покладає надії на США та інші міжнародні установи, які, на його думку, повинні ухвалити щодо дій Росії жорсткіші політичні та економічні рішення.

Тим часом, голова Альянсу лібералів та демократів Ґі Верховстадт спрямовує свою критику в першу чергу на самий Євросоюз.

«Будьмо відвертими: нам не вистачає мужності робити те, що необхідно. Тому, наразі (в Криму) ми бачимо створення нового замороженого конфлікту, як в Осетії, Придністров’ї чи Нагірному Карабаху, - через наш брак сміливості. Добра стратегія щодо України – це впровадження санкцій відносно росіян. Деескалації в Криму немає, навпаки, там йде подальша ескалація напруги», – каже Ґі Верховстадт, який також є кандидатом на пост наступного голови Європейської комісії.

Європейські ліві застерігають від шокової терапії

Лідер групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів Ганнес Свобода категорично проти визнання легітимності кримського референдуму. Він не відкидає права людей цього регіону вирішувати свою долю. Але не в такий спосіб.

«Для цього є закони, має бути достатній час для обговорень та розгляду різних думок і ніяк не повинно застосовуватися військовики для чинення тиску на громадян, примушуючи їх йти лише одним шляхом», – зазначає євродепутат від Австрії.

Пан Свобода водночас піддає критиці кроки українського уряду щодо скасування мовного закону, і каже, що Київ не повинен призначати губернаторами одних олігархів замість інших. Щодо фінансового пакету допомоги Україні, який ЄС готовий надати взамін на сувору політику заощаджень, європарламентар зауважує: ця економія має бути помірною, бо саме різке скорочення субсидій, видатків та ріст цін «можуть знову вкинути людей до рук угруповань, на кшталт Януковича та його оточення».

Слід розірвати відносини Європарламенту з Думою – Калланен

«Замість цього слід допомогти людям усвідомити, що замість олігархічної та корумпованої структури будується нова демократична структура, – пояснює європарламентар. – Не за один день, але цей напрямок має бути чіткий».

Саме тому, додає Ганнес Свобода, його група парламентарів наголошує на необхідності в Україні чесних виборів і президента, і парламенту, щоб відповідальні лідери-реформатори на довготермінову перспективу трансформували державу.

Нарешті, Мартін Калланен, голова ще іншої політичної групи – Європейських консерваторів та реформістів – звернувся до президента Європарламенту Мартіна Шульца з пропозицією: на знак протесту проти дій росіян припинити відносини із Державною думою Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG