Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:38

Росії доведеться визнати свою політику агресора – Дещиця


Гості «Вашої Свободи»: виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Дещиця.

Інна Кузнецова: Цієї ночі відбулося термінове засідання Радбезу ООН. Ви, очевидно, стежили за перебігом цього засідання. Воно відбувалося на вимогу Російської Федерації. Російська Федерації «стурбована» тим, що відбувається на сході України. Виглядає, що таки з її вини. Але напад, очевидно, кращий спосіб захисту? – Так і виглядає. Те, що Росія хотіла нас і, напевне, світове співтовариство застати зненацька, скликавши це екстрене засідання Радбезу ООН за буквально дуже короткий період часу, висловлюючи своє «занепокоєння» тим, що відбувається на сході України.

А що відбувається на сході України – це ми висловлюємо занепокоєння, тому що групи екстремістів, які підтримуються, фінансуються і організаційно підтримуються російською стороною, захоплюють адміністративні будинки, створюють блокпости на дорогах, тероризують населення, інакшої оцінки, як терористичні дії, цим «протестам», як вони називають, дати не можна.

– У Радбезі ООН не підтримали позицію Російською Федерації. Ще вчора у «Твітері» писав посол США, пан Пайєт про те, що озброєні російською зброєю люди на сході України.

Ви говорили і пан Наливайченко про те, що можете подати докази того, що відбувається це все з допомогою Російської Федерації, тобто за їхньої безпосередньої участі. Що це за докази?
Озброєння використовують російські сепаратисти і екстремісти. Автомати є на озброєнні російської армії. Форма одягу використовується російськими військовими у Криму. Розмови і канали зв’язку – російські

– Перш за все ми цю інформацію передали нашому постійному представнику, пану Сергєєву. І він уже використовував цю інформацію, беручи участь в обговоренні в рамках засідання Радбезу ООН.

Докази базуються на кількох елементах. Перш за все це озброєння, яке використовують російські чи, скажімо так, сепаратисти і екстремісти, які захоплюють будинки у східних областях України. Це автомати, які зараз є на озброєнні російської армії, а не ці автомати, які були викрадені під час нападу на СБУ чи органів правопорядку українські у східних областях. По-друге, це форма одягу, яку вони носять. Це форма одягу, яка використовується російськими військовими у Криму. По-третє, це розмови, які використовуються, і канали зв’язку, які використовуються, також російські.

З цих фотографій і відеоматеріалів, які були зроблені під час захоплення будинків, якщо їх порівняти з тими фотоматеріалами, відеоматеріалами, які ми маємо від того часу, коли захоплювали російські війська Крим, можна зробити майже ідентичну картинку.

– Сьогодні має відбутися засідання Ради Міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі. Очевидно, це питання так само буде розглядатися там, оскільки ЄС треба визначитися, очевидно, з тим, як співпрацювати ЄС з Росією у теперішній ситуації.

– Абсолютно Ви праві. Це питання буде обговорюватися сьогодні у Люксембурзі. У мене відбудеться розмова з пані Ештон напередодні цієї зустрічі, буквально за кілька годин.

Ми також передали нашим європейським партнерам ці докази того, що у східних областях України екстремісти, підтримані Росією, захоплюють будинки, і зовсім це не є прояв мирних протестів, які відбувалися раніше у цих регіонах. Тепер це вже переходить у насильство, на яке українська влада повинна відповідним чином реагувати. Самі ці дії спонукали до прийняття відповідного рішення РНБО про проведення антитерористичної операції. Власне, цю інформацію ми передали також європейським партнерам.

– І чого очікуєте від них?
Ми сподіваємося, що ЄС прийме рішення про перехід до наступної стадії введення санкцій проти Росії

– Це інформація для того, щоб вони мали об’єктивну картину, що відбувається в східних областях України, і мали бачення, які плани є Росії щодо України.

Базуючись на цих даних, базуючись на цій інформації, ми сподіваємося, що ЄС прийме рішення про перехід до наступної стадії введення санкцій проти Росії.

– Що це можуть бути за санкції?

– Це вирішувати ЄС. Але вони стосуються економічної і фінансової діяльності.

– Леонід Кучма, екс-президент, казав про те, що гроші всі вміють рахувати і бояться втратити ці гроші. А фінансові санкції для Російської Федерації – так само втрати і для Європи.
Мова йде не про добробут, скільки про можливість зіткнутися з військовими діями на території України

– Я думаю, що рішення для запровадження нової стадії санкцій матиме також і вплив на економіку європейських країн. Тому європейські лідери досить ретельно обдумують ці кроки і свої рішення.

Але в даний момент мова йде не стільки про добробут і про економічний розвиток, скільки про можливість зіткнутися з широкомасштабною військовою операцією і військовими діями на території України, відповідно з дестабілізацією ситуації в регіоні Чорного моря, східних областей України. У свою чергу це дестабілізація ситуації в Європі. Так що на даний момент потрібно зрозуміти, що є важливіше – збереження стабільності і миру чи економічний розвиток?

– Я так розумію, що сподіваєтеся ще на чергову порцію санкцій США. Постійний представник США Саманта Пауер говорила про те, що варто очікувати на чергову порцію.

– Так, США більш радикальні, більш переконані у необхідності впровадження таких санкцій, маючи відповідні дані, інформацію про те, які можуть бути дії Росії найближчими днями.

– У суботу на ВВС йшлося про те, що нібито Російська Федерація стала трохи спокійніше поводитися. Здається, після учорашнього дня цього вже немає.

– Весь цей процес, який почався після захоплення Криму, відбувається такими хвилеподібними рухами, процесами. І справді був певний період часу, кілька днів, коли, здавалося, росіяни зрозуміли, які наслідки можуть мати їхні дії після того, як були введені економічні, візові санкції з боку ЄС і США стосовно до керівництва Російської Федерації. Але після кількох днів таке враження, що росіяни перегрупувалися і далі продовжують реалізовувати свій план, який, на жаль, як ми бачимо, має тепер безпосереднє втручання в інтереси України, у внутрішні справи України і направлений на дестабілізацію ситуації в Україні.

– Учорашній виступ ростовської тепер уже «трійки» – як Ви оцінювали б? Це так само частина плану Російської Федерації?

– Я думаю, що так. Це один зі сценаріїв, коли цим регіоном на сході України було візуально показано, що є можливе керівництво, яке може перейняти владу у цих регіонах і може далі реалізовувати цю свою політику.

– Можливо, це запитання і не до Вас. Але чи є інформація про те, чи бере участь так звана «Сім’я» у фінансуванні всього того, що відбувається на сході України?
Причетні члени «Сім’ї» до фінансування акцій на сході України

– Це краще запитати наші правоохоронні органи і СБУ. Але з тієї інформації, яку я маю, то до цього причетні члени «Сім’ї», до фінансування кількох акцій, які відбуваються на сході України. Більш детально, звичайно, знають наші правоохоронні органи.

– Ви зараз готуєтеся до чотиристоронніх консультацій, які мають відбутися 17 квітня у Женеві. Пан Лавров, Ваш російський колега, говорив про те, що якщо часом розпочнеться силове протистояння і буде застосовано зброю до «протестувальників», то ця зустріч не відбудеться. Разом з тим, вони все роблять для того, аби так і сталося.
Сценарій Росії – зірвати зустріч у Женеві. Росії немає, що сказати. Потрібно буде визнавати свою політику агресора

– По-перше, це абсолютно безпідставний ультиматум. По-друге, Росія сама провокує і сама підтримує і фінансово, і організаційно ці протести у східних областях України. Ми дали достатньо багато часу на те, щоб мирним шляхом вирішити питання звільнення будівель. Однак виглядає, що це є, власне, сценарій Росії – зірвати ці переговори, цю зустріч у Женеві. Тому що Росії насправді немає що сказати. Тому що потрібно буде визнавати свою політику агресора.

І ще одне, на що я хотів би звернути увагу. Це в будь-якій країні. Я думаю, що в Росії реакція російської влади була б подібною до рішень українського уряду чи РНБО про те, яким чином звільняти захоплені терористами будинки. Чи інакше ніж антитерористичною операцією не можна зробити.

– Ви все ж таки на щось сподіваєтеся від цієї зустрічі? Чи для Вас головне, щоб вона просто відбувалася?
Вимоги російській стороні: питання деескалації в Україні, включаючи Крим, відведення російських військ від кордонів України

– Ні, я сподіваюся, що ми почнемо обговорювати. Тому що нам є що сказати. У нас є свої вимоги, які ми хочемо виставити російській стороні. І перш за все це стосується питання деескалації в Україні, включаючи Крим, деескалації і на кордонах України, відведення російських військ від кордонів України. Ми хочемо також говорити про питання розвитку торговельної, економічної співпраці, очевидно, базованої на правилах ринкових і СОТ, а не на правилах шантажу і політики.

– Пан Лавров завтра у Пекіні матиме зустрічі на високому рівні. Там серед планів написано так само, що говоритиме про Україну. Це буде таке намагання «переконати» Китай?
Російська сторона пробує переконати Китай перейти на їхню сторону. Китай відноситься дуже обережно до такого тиску і шантажу

– Я думаю, що це одна з цілей поїздки пана Лаврова. Власне, Китай, як Ви, напевне, пам’ятаєте, зайняв нейтральну позицію під час головування на Генасамблеї ООН. І я думаю, що російська сторона пробує переконати Китай перейти на їхню сторону. Однак Китай ставиться дуже обережно до такого тиску і шантажу.

– За кілька хвилин до нашої з вами зустрічі Ви зустрічалися зі своїм швейцарським колегою, нинішнім головою ОБСЄ Дідьє Буркгальтером. Про що йшлося?

– Ми обговорювали питання ситуації у східних областях України, дії Росії, які дестабілізують ситуацію не тільки в Україні, але й у Придністров’ї, яке також є одним із «заморожених» конфліктів на просторі ОБСЄ. Ми обговорили діяльність спеціальної місії ОБСЄ, монітори якої вже прибули і діють практично по всій Україні, у дев’яти регіонах України. Ми говорили також про проведення реформ в Україні, про виборчу кампанію, про конституційну реформу.

– Чи говорили ви про проблеми у Криму? У Криму у тих людей, які не хочуть брати паспорти, виникають проблеми.

– Я закликав пана Буркгальтера, пана президента Швейцарської Конфедерації, він тепер є міністром закордонних справ і діючим главою ОБСЄ, як голову ОБСЄ, щоб ОБСЄ звернула особливу увагу на проблеми Криму. І моніторингова комісія, яка діє зараз в Україні, має свій мандат і на Крим, щоб монітори, які перебувають особливо в регіонах, які є поблизу Криму, зайнялися проблемами і жителів Криму також.

– Я не знаю, наскільки це правдива інформація, вона з’явилася в російській «Парламентській газеті», де, як правило, публікують офіційні документи. Щоправда, через деякий час зникла. Йшлося про те, що кримських татар, які не готові приймати російські правила життя, будуть переселяти на території Ростовської, Нижегородської, ще якоїсь областей.

Хочеться вірити, що це справді фейк. Хоча цей документ публікували в інтернеті, як нібито документ Федеральної міграційної служби Російської Федерації. Я думаю, що це точно сколихнуло кримських татар, і вони готові до жорстких…
МЗС не повинне займатися Кримом, Крим є інтегральною частиною України

– Я зустрічався з паном Джамілєвим, з паном Чубаровим, ми обговорювали їхні проблеми. Але я хочу тут зробити такий акцент на те, що МЗС насправді не повинне займатися Кримом, тому що Крим є інтегральною частиною України. І цими питаннями у нас займаються відповідні міністерства і відомства українські.

Я не чув цієї інформації, про переселення татар у будь-які регіони Росії. Я думаю, що це чергова видумка російської пропаганди.

– Хочеться вірити. Але кримчани, які там живуть, дуже переймаються цими проблемами, тому що вони стикаються з цим кожного дня, вони не знають, що їм робити. 18 числа спливає той термін, коли вони мають взяти російські паспорти.

– Я впевнений у тому, що уряд займеться цими проблемами і займається цими проблемами вже зараз. Просто я не хочу, щоб у суспільстві складалася думка, що МЗС займається Кримом. Тому що тоді створюється образ того, що Крим розташований десь закордоном, тому що МЗС цим займається. А Крим ми вважаємо інтегральною частиною України.

– Співробітництво з НАТО. Кажуть, що Москва найбільше боїться – НАТО у себе під Москвою. Але що нам може дати саме в цей момент співпраця з НАТО? І чи не готові в НАТО, зважаючи на те, що росіяни кажуть, що вони йдуть на територію України «захищати» етнічних росіян, але ж на території України проживає дуже багато поляків, угорців і німців і так далі.

– Щодо «захисту» етнічних росіян – це знову ж таки питання… Я думаю, що в українського уряду, в української влади є достатньо сил, щоб захистити всіх, хто проживає на території України. І національні меншини у тому числі. І також громадян Росії, якщо вони перебувають на території України. Щоб не виникло сумнівів у російської влади, що спочатку вони, як це було у Криму, пробували захищати російську мову, потім вони пробували захищати (принаймні, пояснюючи свою аргументацію введенням військ у Крим) військові частини Чорноморського флоту Російської Федерації, а потім захист військових, які вже прибули, потім вже захист російських громадян.

В української влади є достатньо компетенції і достатньо сил для того, щоб захистити всіх, надати відповідно захист усім, хто перебуває на території України, у тому числі і громадянам Росії.

– А все ж таки співробітництво з НАТО?
З НАТО можемо говорити про інтенсивну співпрацю, але поки що не про членство

– Співробітництво з НАТО знову ж таки потребує більшого інформаційного наповнення і поширення інформації в українському суспільстві, що таке НАТО, і як Україна співпрацює з НАТО.

На жаль, ще з радянських часів зберігся образ НАТО, як агресивного військового блоку, який має намір напасти чи то на Україну, чи то на Росію, чи то на будь-яку іншу країну. НАТО – це не військовий блок, це військово-політичний блок. І НАТО реалізовує дуже багато проектів, які направлені на науково-технічну співпрацю, на соціальні проекти, на соціальний розвиток військовослужбовців, на розвиток інформаційно-медійної складової, у тому числі свободи слова.

Я вважаю, що Україна може повністю зараз використати цей потенціал і ці можливості, які дає нам програма особливого партнерства з НАТО. На даному етапі, використовуючи ці можливості, я думаю, ми можемо говорити про інтенсивну співпрацю, але поки що не про членство.

– Якось за всіма цими військово-конфліктними проблемам вже потроху почали забуватися питання ЄС і так далі. Але Ви сказали про те, що, можливо, з 1 січня 2015 року можна сподіватися на безвізовий режим з ЄС. І далі Ви говорили про те, що Ви про це говорили, як політик. Наскільки реально це, зважаючи на те, що Молдова виконала всі вимоги, а ще пройшло півроку, поки…?

– Це приблизно так і відбувається.До 1 січня 2015 року ми можемо реально вийти на рівень готовності до введення безвізового режиму. Тоді просто потрібно з ЄС домовитися, коли вони будуть готові прийняти відповідне рішення.

У випадку Молдови це було приблизно трошки більше, ніж через півроку.

– Ви кажете, що до 1 січня можуть бути готові біометричні паспорти…?

– Ми можемо бути готові до видачі біометричних паспортів до 1 січня. Ми вже затвердили зразок біометричних паспортів. Він лежить у мене на столі постійно, щоб нагадувати мені, що я пообіцяв це до 1 січня зробити. Не це зробити, а довести справу до кінця.

Нам потрібні біометричні паспорти, відповідні закони, відповідні міграційні правила. І я думаю, що це все ми можемо зробити. Це потрібно прийняти кілька законів у парламенті і потім підзаконних актів, які потім будуть впроваджувати ці закони в життя.

Вони нам потрібні так чи інакше, чи будемо ми говорити про безвізовий режим з ЄС чи не будемо.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG